Постанова № 73346773, 20.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/837/18 Справа № 199/1061/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Баранніка О.П., Свистунової О.В.,

при секретарі ШилоС.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб», треті особи: приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, –

В С Т А Н О В И Л А :

У лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 18.12.2016 року в м. Дніпрі на перехресті вул. ОСОБА_4 та тупику Упорного з вини водія ОСОБА_5, який керував автомобілем «АС G3302 AXX-1», державний номер НОМЕР_1, та перебував у трудових відносинах із ТОВ «Катеринославхліб», відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілю «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, заподіяні механічні ушкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2017 року винним у ДТП визнано водія ОСОБА_5 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до висновку №3301/17/17 експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю КТЗ судового експерта ОСОБА_6 від 25.01.2017 року, витрати на ремонт автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2, складають 37871,28 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «АС G3302 AXX-1», державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» згідно з Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що був виданий поліс №АЕ 0158AX. Позивач зазначив, що на заяву про виплату страхового відшкодування від 20.12.2016 року страхувальник страхове відшкодування не виплатив. Тому позивач просив суд стягнути з ТОВ «Катеринославхліб» на його користь 39371,28 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1500,00 гривень витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 640,00 гривень витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Катеринославхліб» на користь ОСОБА_2 24063,01 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та 640,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 26203,01 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Катеринославхліб», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, які долучені до матеріалів справи, оголошенням на інтернет-ресурсі судової влади.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 18.12.2016 року в м. Дніпрі на перехресті вул. ОСОБА_4 та тупику Упорного з вини водія ОСОБА_5, який керував автомобілем «АС G3302 AXX-1», державний номер НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належному позивачу автомобілю «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2, заподіяні механічні ушкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2017 року у справі №205/90/17-ц винним у ДТП визнано водія ОСОБА_5, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 63).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_2 (а.с. 10).

Під час ДТП винуватець ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Катеринославхліб» та виконував виробниче завдання, що визнається відповідачем, підтверджується змістом апеляційної скарги, письмових пояснень та пояснень представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Згідно висновку №3301/17/17 експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди завданої володільцю КТЗ судового експерта ОСОБА_6 від 25.01.2017 року, величина матеріальної шкоди у зв»язку з пошкодженням автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_2, складає 24063,01 грн. (а.с. 18-23).

Відповідно до змісту апеляційної скарги та пояснень представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідач не оспорює вищевказаних розмір матеріальної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «АС G3302 AXX-1», державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» згідно з Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що був виданий Поліс №АЕ 0158AX.

Згідно квитанції про оплату наданих експертних послуг від 25.01.2017 року, позивач сплатив 1500,00 грн. ФОП ОСОБА_6 за надані експертні послуги (а.с. 152).

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", з відповідними змінами та доповненнями, роз»яснено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

У пункті 5 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України роз»яснено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Потерпілтй вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Наведений вище правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2808цс15.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; враховуючи доведеність вини ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах із ТОВ «Катеринославхліб», в скоєному ДТП та доведеність розміру матеріальної шкоди в сумі 24063,01 грн.; встановивши неотримання позивачем страхового відшкодування від ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське», – колегія дійшла висновку про обґрунтованість рішення місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 24063,01 грн.

Колегія наголошує, що під час ДТП винуватець ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Катеринославхліб» та виконував виробниче завдання, що визнається відповідачем, підтверджується змістом апеляційної скарги, письмових пояснень та пояснень представника відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на те, що ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» не відмовляла позивачу у виплаті страхового відшкодування, не позбавляє ОСОБА_2 права на стягнення суми шкоди з ТОВ «Катеринославхліб», оскільки встановлено, та не заперечується відповідачем, неотримання ОСОБА_2, на час розгляду справи, страхового відшкодування.

Позивачем надано суду виписки з його банківського рахунку за період з 01.12.2016 року по 06.02.2018 року, згідно яких ОСОБА_2 від ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» грошові кошти не надходили.

Колегія зауважує, що в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення місцевим судом помилково вказано, що 24063,01 грн. є вартістю відновлювального ремонту, тоді як зазначена сума, згідно висновку №3301/17/17 експертного дослідження від 25.01.2017 року, є розміром матеріальної шкоди, що, однак, не вплинуло на правильність оскаржуваного рішення щодо вирішення спору по суті, оскільки встановлено, що транспортний засіб позивача на час розгляду справи не відновлено. Крім того, апелянт не оспорює розмір матеріальної шкоди у сумі 24063,01 грн.

Твердження місцевого суду щодо припинення діяльності ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» не ґрунтується на матеріалах справи, вказана юридична особа не виключена з Реєстру юридичних осіб, що, однак, не вплинуло на правильність висновків місцевого суду про наявність підстав для часткового задоволення позову; не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на викладене вище, колегія дійшла висновку про правильність оскаржуваного рішення в частині стягнення з ТОВ «Катеринославхліб» на користь ОСОБА_2 витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1500,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи зміст та підстави заявлених позовних вимог, колегія, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» – залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2017 року– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді