Рішення № 73344854, 13.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Справа № 911/714/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 36 739 052,69 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Греськів І.І. (посвідчення №041072 від 03.02.2016)

від відповідача: Кошалковський К.В. (довіреність №02/КАМ/Ю від 29.12.2017)

Халілова Н.К. (довіреність №165/КАМ/Ю від 31.12.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.03.2017 заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс"/відповідач) про стягнення на користь Державного бюджету України (30%) та спеціального фонду місцевих бюджетів (70%), в тому числі до сільського бюджету (50%) та спеціального фонду місцевих бюджетів (20%) збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у загальному розмірі 36739052,69 гривень, з яких: 2712044,85 грн - з ТОВ "Комплекс Агромарс", 25386 601,99 грн - з ТОВ "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс", 8640405,85 грн - з ТОВ "Комплекс Агромарс" в особі Броварської філії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Київській області в період з 21.03.2014 по 28.03.2014 проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", відповідно до якої встановлено, що в періоди з 26.10.2016 по 14.05.2013 та з 26.10.2016 по 15.10.2013 відповідачем здійснювалися викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря без відповідних дозволів на зазначені викиди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2017 порушено провадження в справі №911/714/17, розгляд справи призначено на 04.04.2017.

30.03.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надішли заперечення на позов, відповідно до якого останній не погодився з розміром завданих збитків, оскільки визначені збитки завищені та встановлені протягом періоду, який охоплює проміжок часу, що передував часовим межам проведеної перевірки, а за результатами останньої не деталізовано вид викидів та їх обсяг.

У судовому засіданні 04.04.2017 суд оголосив перерву до 18.04.2017.

18.04.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких Державна екологічна інспекція у Київській області підтримала заявлені прокурором позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 строк розгляду спору у даній справі продовжено на 15 днів.

У судових засіданнях 18.04.2017, 15.05.2017 та 22.05.2017 суд оголошував перерву до 15.05.2017 та 22.05.2017 та 06.06.2017 відповідно.

Ухвалами господарського суду Київської області від 06.06.2017 у справі №911/714/17 призначено судову екологічну експертизу та зупинено провадження в даній справі до закінчення експертних досліджень та отримання висновків експертів.

17.08.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи №911/714/17 та лист №11691/17-48 від 14.08.2017 разом з клопотанням судових експертів Копаниці О.Б. та Мотвієнко О.А. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження та уточнення питання, винесеного на вирішення експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2017 поновлено провадження в справі №911/714/17, розгляд справи призначено на 18.09.2017 та витребувано від сторін документи згідно клопотання експертів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2017 зупинено провадження в зазначеній справі до отримання висновків експертів.

14.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із супровідним листом №20779/20780/17-48 від 08.12.2017 та матеріалами означеної справи, надійшов висновок експертів за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №20779/20780/17-48 від 08.12.2017.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі - Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приписами ст. 12, 177, 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 поновлено провадження в справі №911/714/17 та призначено підготовче засідання на 22.01.2018, запропоновано сторонам за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні - надати такі заяви чи клопотання до суду у строк до 19.01.2018 разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2018 відкладено підготовче засідання на 30.01.2018, а також запропоновано учасникам справи за наявності заяв по суті справи, клопотань та додаткових доказів по справі - надати їх суду в письмовій формі до 30.01.2018 разом з доказами направлення копій вказаних документів іншій стороні; за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні - надати такі заяви чи клопотання до суду у строк до 30.01.2018 разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2018 відкладено підготовче засідання на 07.02.2018, а також викликано у судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Копаницю О.Б. для надання роз'яснень.

Поряд з тим, 29.01.2018 та 01.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області прокурором подано клопотання про витребування від відповідача доказів, за результатами розгляду яких у підготовчих судових засіданнях 30.01.2018 та 07.02.2018 судом постановлено ухвали про відмову у витребуванні доказів з огляду на невідповідність таких клопотань вимогам ст. 81 ГПК України.

У підготовчому судовому засіданні 07.02.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 27.02.2018.

23.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло повідомлення, відповідно до якого Державна екологічна інспекція у Київській області, враховуючи висновок експерта та відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, здійснила перерахунок збитків, заподіяних відповідачем державі, загальний розмір якого склав 19 823 629,00 грн, та просила долучити до матеріалів справи відповідний розрахунок збитків та врахувати його при розгляді справи.

Водночас, позивач зауважив, що вказаний розрахунок не міг бути поданий у підготовчому засіданні з огляду на опитування у ньому судового експерта щодо неможливості надання повного висновку за призначеною у даній справі судовою експертизою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46, ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно приписів ст. ст. 118, 207 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

За таких обставин, оскільки у судовому засіданні 07.02.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, як наслідок закінчення підготовчого засідання, у той час як посилання позивача у клопотанні від 23.02.2018 та судовому засіданні 27.02.2018 на неможливість подання розрахунку зменшеної суми збитків у підготовчому засіданні визнаються судом неповажними причинами такого неподання, позаяк до постановлення 07.02.2018 ухвали про закриття підготовчого засідання, судом з'ясовано в учасників провадження наявність передбачених ст. 182 ГПК України заяв чи клопотань, про намір та необхідність подання яких, у тому числі і зменшення позовних вимог, ані прокурором, ані позивачем повідомлено не було, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання позивача про врахування при вирішенні спору перерахованої та зменшеної суми збитків, вимога про стягнення яких є предметом даної справи, та надалі розгляд позову за первісно заявленими прокурором редакцією та ціною позову.

У судовому засіданні 27.02.2018 судом оголошено перерву до 13.03.2018.

13.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду не неможливість представника Державної екологічної інспекції у Київській області бути присутнім у відповідному судовому засіданні, яка пов'язана з відрядженням зазначеного представника до м. Василькова.

Враховуючи необгрунтованість наведених позивачем у клопотанні доводів у розумінні ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку, що представник позивача не з'явився у судове засідання 13.03.2017 без поважних причин, відтак наявні підстави для розгляду справи у даному судовому засіданні без його участі.

У судовому засіданні 13.03.2018, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, судом оголошено про перехід до судових дебатів.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до викладених у позові доводів прокуратурою м. Києва встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі відокремленого підрозділу - філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" та в особі Броварської філії вимог природоохоронного законодавства.

Так, згідно наказу начальника Державної екологічної інспекції у Київській області №33 від 17.01.2014 на підставі плану заходів з виконання покладених на Держану екологічну інспекцію у Київській області завдань на І квартал 2014 року, позивачем в період з 21.03.2014 по 28.03.2014 проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" та Броварської філії, про що складено Акт №240 від 21.03.2014-28.03.2014. Копії відповідних наказу та акту наявні в матеріалах справи.

Прокурором та позивачем зауважено, що вищенаведеною перевіркою, зокрема, встановлено наявність у відповідача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на момент проведення перевірки, а також встановлено періоди здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів, а саме: в період з 26.10.2012 по 15.10.2013 - на фермах №№1-15 філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" в с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області, а також в період з 26.10.2012 по 14.05.2013 на птахофермах №№16, 17, 18 ТОВ "Комплекс Агромарс" у с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області, на птахофермах №№19-23, 24, 25, 26-31 філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" в с. Димер Вишгородського району Київської області, на птахофермах в с. Катюжанка, с. Жукин, с. Вища Дубечня та фермах №№1-5 Броварської філії в с. Рудня Броварського району Київської області.

В обґрунтування поданого позову прокурор зазначив, що здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціальних на те дозволів у період з 26.10.2012 по 15.10.2013 та з 26.10.2012 по 14.05.2013 свідчить про порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього середовища» та Закону України «Про охорону атмосферного повітря», як наслідок тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодуванні шкоди.

З огляду на встановлені порушення законодавства позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті, наднормативних викидів забруднюючих, речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 N639 (далі - Методика), проведено розрахунок завданих збитків окремо щодо ферм відповідача та ферм філій відповідача, що загалом становить 36 739 052,69 гривень. Відповідні розрахунки наявні в матеріалах справи.

До того ж, відповідно до поданих прокурором пояснень, розрахунки розмірів заявлених до відшкодування збитків проведено за період здійснення філіями відповідача та відповідачем діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: з 26.10.2012 до 15.10.2013 та з 26.10.2012 до 14.05.2013, тобто дні отримання відповідачем нових дозволів у період розрахунку не входять.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу ТОВ "Комплекс Агромарс" надіслано лист-претензію №03-08-25/82/1 від 18.01.2017 з пропозицією добровільної сплати нарахованої суми збитків, яка за доводами прокурора залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Копія зазначеної претензії наявна в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного та вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо складу цивільного правопорушення, який необхідний для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, позивач та прокурор зазначають, що:

- протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів;

- вина відповідача полягає у невжитті заходів щодо своєчасного отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, оскільки за відсутності дозволів на викиди експлуатація джерел викидів заборонена;

- шкідливий результат протиправної поведінки відповідача полягає у забрудненні атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено без дозволу, чим заподіяно державі збитки у загальному розмірі 36 739 052,69 грн;

- причинно-наслідковим зв'язком є здійснення товариством у процесі своєї господарської діяльності викидів в атмосферне повітря без дозвільних документів, яке спричинило державі шкоду у вигляді зменшення або втрати певного особистого чи немайнового блага.

У зв'язку з зазначеним вище, прокурор в інтересах держави в особі позивача просить стягнути на користь Державного бюджету України (30%) та спеціального фонду місцевих бюджетів (70%), в тому числі до сільського бюджету (50%) та спеціального фонду місцевих бюджетів (20%) завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитки у загальному розмірі 36 739 052,69 гривень, з яких: 2 712 044,85 грн - з ТОВ "Комплекс Агромарс", 25 386 601,99 грн - з ТОВ "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс", 8 640 405,85 грн - з ТОВ "Комплекс Агромарс" в особі Броварської філії.

Водночас, звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та невжиття відповідним органом заходів щодо стягнення збитків у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність нарахування збитків, оскільки Акт перевірки не містить достатніх вихідних даних щодо порушення: які саме викиди та у якому обсязі було здійснено, відтак відповідачем застосовано невірні вихідні дані невідомого походження, а також з огляду на те, що збитки нараховані за період, який не є періодом нарахування у розумінні положень Методики.

Крім того, відповідач зауважив, що про наведені в Акті №240 від 21.03.2014-28.03.2014 обставини відсутності дозволів на здійснення викидів у атмосферне повітря позивач був обізнаний раніше під час проведення перевірки у грудні 2012 року, за наслідками якої було складено відповідний Акт №421 за період з 05.12.2012 по 21.12.2012, що свідчить про пропуск строку позовної давності для вимоги про стягнення збитків, а тому відповідач заявив про застосування судом позовної давності до заявленої прокурором вимоги.

В розріз відповідних доводів, відповідач вважає неправомірним перенесення у матеріали перевірки за Актом №240 від 21.03.2014-28.03.2014 відомостей про порушення, які встановлені за наслідками попередньої перевірки за Актом №421 за період з 05.12.2012 по 21.12.2012, що свідчить про штучне перенесення строків позовної давності в односторонньому порядку, що в силу ст. 259 Цивільного кодексу України та загальних засад добросовісності, справедливості та розумності є неприпустимим.

До того ж, відповідачем зазначено про вчинення ним усіх необхідних заходів щодо отримання дозволів на здійснення викидів у атмосферне повітря, які були видані відповідним органом із запізненням, однак відповідач увесь час у повному обсязі сплачував екологічний податок, в якому враховано платежі за викиди в атмосферне повітря під час відсутності дозволів.

Водночас, прокурор та позивач заперечили проти доводів відповідача щодо проведення у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Київській області планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, оскільки відповідна перевірка проведена не була з причин недопуску відповідачем інспекторів до об'єктів та потужностей ТОВ "Комплекс Агромарс", а тому про порушення останнім та його філіями законодавчих вимог щодо здійснення викидів у атмосферне повітря без спеціальних дозволів позивачу стало відомо саме під час проведення 21.03.2014-28.03.2014 планової перевірки.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами статей 224 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст.ст. 224 ГК України та 22 ЦК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

В обґрунтування наявності складу збитків позивач зазначив, що протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів в періоди з 26.10.2012 до 15.10.2013 та з 26.10.2012 до 14.05.2013, що, відповідно встановлено позивачем при проведенні з 21.03.2014 по 28.03.2014 планової перевірки, результати якої оформлено Актом №240 від 21.03.2014-28.03.2014.

Приписами ст. ст. 5, 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) унормовано, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У відповідності до ст. ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Особи, винні у, зокрема, викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; - несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно пп. 1.2., 2.2. та 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N464 від 10.09.2008, (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити, зокрема, період, за який буде здійснюватись перевірка.

За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Так, зі змісту наявного в матеріалах справи акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №240 від 21.03.2014-28.03.2014 слідує, що позивачем при перевірці було встановлено обставини здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до дозволів, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області 14.05.2013 та 15.10.2013.

Однак, акт №240 від 21.03.2014-28.03.2014, як носій доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, не містить ані відомостей щодо здійснення відповідачем та його філіями викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря без спеціального дозволу саме в період з 26.10.2012 до 14.05.2013 та з 26.10.2012 до 15.10.2013, ані відомостей щодо переліку об'єктів відповідача, у тому числі стаціонарних джерел, якими відповідно здійснювались викиди забруднюючих речовин, на що, як на протиправну поведінку відповідача, посилаються прокурор та позивач.

Поряд з тим, викладене у вищенаведеному акті формулювання «…підприємством здійснювалися викиди забруднюючих речовин без дозволу в період», не свідчить про встановлення позивачем періоду здійснення відповідачем та його філіями викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря без спеціального дозволу, зокрема - з 26.10.2012 до 14.05.2013 та з 26.10.2012 до 15.10.2013.

Водночас, наказ начальника Державної екологічної інспекції у Київській області №33 від 17.01.2014, на підставі якого позивачем проводилась перевірка, не містить відомостей щодо проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства за період 2012-2013 років, натомість у відповідному наказі підставою проведення перевірки вказано план заходів з виконання покладених на Держану екологічну інспекцію у Київській області завдань на І квартал 2014 року.

Окрім того, відповідно до пп. 4.17. та 4.22. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N934/9533.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Так, відповідно до ст. 78. Кодекс України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами складення інспекторами протоколу про адміністративне правопорушення та/або припису про усунення порушень за результатами проведеної 21.03.2014-28.03.2014 перевірки, зокрема щодо дотримання відповідачем вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» в частині спеціального використання природних ресурсів.

Наданий же відповідачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №421 від 05.12.2012-21.12.2012 оцінюється судом критично у якості доказу на підтвердження обставин без дозвільного здійснення відповідачем забруднюючих речовин у атмосферне повітря у період з 26.10.2012 до 14.05.2013 та з 26.10.2012 до 15.10.2013, позаяк відповідний акт не підписаний ані державними інспекторами, ані відповідачем, а позивач, як уповноважений на проведення перевірок орган, заперечив обставини проведення зазначеної перевірки.

За таких обставин, враховуючи відсутність в акті №240 від 21.03.2014-28.03.2014 відомостей щодо періоду здійснення відповідачем та його філіями викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу та ідентифікуючих даних щодо об'єктів (стаціонарних джерел), якими здійснювались викиди, у той час як станом на момент проведення перевірки зазначених порушень позивачем не встановлено, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів прокурора щодо наявності вини та протиправної поведінки відповідача, що виявились у порушенні ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - здійсненні бездозвільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря та невжитті спрямованих на уникнення шкідливого результату заходів щодо своєчасного отримання зазначених дозволів.

Що ж до наявності шкідливого результату у вигляді розрахованої позивачем та заявленої до стягнення прокурором суми збитків у загальному розмірі 36 739 052,69 грн, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 1.2., підпункту 2.1.2. п. 2.1., пп. 2.2. та 2.8. Методики (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.

З огляду вищенаведеного, враховуючи недоведеність прокурором та позивачем обставин наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як протиправної поведінки відповідача, що є підставою для нарахування відповідної суми збитків, суд дійшов висновку про відсутність наслідку - шкідливого результату у вигляді завдання відповідачем державі збитків та, відповідно необґрунтованість доводів прокурора та позивача щодо зворотного.

Крім того, на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 06.06.2017 у справі №911/714/17 судовим експертом надано висновок судової інженерно-екологічної експертизи №20779/20780/17-48 від 08.12.2017, згідно якого повідомлено про неможливість визначити розмір збитків, заподіяних державі відповідачем внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за визначені прокурором та позивачем періоди, а також зазначено про невідповідність вимогам Методики використаних відповідачем даних при визначені розміру збитків згідно наданих розрахунків.

Втім, надані за результатами проведення судової експертизи у даній справі висновки безпосередньо не вплинули на встановлення обставин спору у даній справі в розрізі доказового обґрунтування наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, що тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків.

До того ж, недоведеність позивачем обставин наявності протиправної поведінки відповідача, його вини та відповідного наслідку у вигляді збитків спростовує посилання прокурора та позивача на про наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та сумою завданих державі збитків.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, що тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, суд дійшов висновку про необґрунтованість, відтак відмову у задоволенні вимоги прокурора про стягнення з відповідача, у тому числі в особі його філій, 36 739 052,69 грн збитків.

Що ж до заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ст. 267 ЦК України, то підстави для застосування зазначених наслідків відсутні, оскільки згідно приписів статей 256, 257, 267 ЦК України положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання, у той час як у задоволенні заявлених прокурором у даній справі вимог судом відмовлено з огляду на їх необґрунтованість та відсутність обставин порушення відповідачем прав та законних інтересів держави.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 129 ГПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимоги покладаються судом на прокуратуру Київської області.

Понесені ж відповідачем витрати по сплаті вартості судової експертизи у даній справі, призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2017, покладаються судом на відповідача, позаяк останній не надав суду у передбаченому ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України порядку попереднього розрахунку відповідної суми судових витрат та не заявив про їх розподіл до закінчення судових дебатів, а наявні у справі клопотання відповідача про розподіл судових витрат не є такими заявами, оскільки були подані відповідачем до призначення та проведення судової експртизи у даній справі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 1166, Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 38, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення на користь Державного бюджету України (30%) та спеціального фонду місцевих бюджетів (70%), в тому числі до сільського бюджету (50%) та спеціального фонду місцевих бюджетів (20%) збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у загальному розмірі 36 739 052,69 гривень відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.04.2018.

Суддя В.А. Ярема