Постанова № 73344260, 11.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/3502/18 Головуючий у 1-ій інстанції - Тітов М.Ю.

Унікальний №756/1484/18 Суддя-доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16лютого 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршала Тимошенка, 13-А» до ОСОБА_3, треті особи: державний реєстратор приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авістор», про застосування правових наслідків нікчемного правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення права,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маршала Тимошенка, 13-А» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, за участі третіх осіб, в якому просило застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, згідно якого у відповідача виникло право власності на приміщення загального користування з комунікаціями біля квартири НОМЕР_1 та шахти ліфта розміром 16,12 кв.м. на 12 поверсі 1-го під'їзду в будинку АДРЕСА_1. Крім того, позивач просив повернути указане майно належному власнику - ОСББ «Маршала Тимошенка, 13-А», а також зобов'язати відповідача відновити стан приміщень загального користування, який існував до порушення відповідачем права власності співвласників багатоквартирного будинку шляхом демонтування прибудованої суцільної стіни.

Разом з поданням позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому, у випадку відчуження відповідачем належної йому квартири, невід'ємною частиною якої, на даний момент, є приміщення загального користування з комунікаціями біля квартири НОМЕР_1 та шахти ліфта розміром 16,12 кв.м..

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року заяву задоволено частково. Накладено арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_3.

В поданій апеляційній скарзі відповідач просить указану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Скаржник посилається на те, що обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним з позовними вимогами, а також на те, що позивач не довів, що незабезпечення позову в обраний останнім спосіб може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Таким чином, справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи, зокрема, зі змісту позовної заяви слідує, що предмет даного позову полягає у поверненні приміщень загального користування з комунікаціями біля квартири НОМЕР_1 та шахти ліфта розміром 16,12 кв.м. на 12 поверсі 1-го під'їзду в будинку АДРЕСА_1 попередньому власнику - ОСББ «Маршала Тимошенка, 13-А».

При цьому, позивач виходить з того, що указані приміщення приєднані до квартири НОМЕР_1 у цьому будинку, що на праві власності належить відповідачеві, а отже, на даний момент відповідні приміщення загального користування є невід'ємним конструктивним елементом відповідної квартири.

Отже, майно, на яке просить накласти арешт позивач, є безпосереднім предметом спору в межах даного провадження.

Таким чином, відчуження зазначеного нерухомого майна може утруднити виконання рішення суду в даній справі у майбутньому, оскільки може тягти за собою наслідок у вигляді необхідності звернення до суду з позовом до іншого відповідача - кінцевого набувача квартири.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено частку квартири, на яку необхідно накласти арешт, оскільки 1/6 частини квартири загальною площею 99,9 кв. м. становить 16,65 кв.м., що співмірно із площею приміщень загального користування з комунікаціями біля квартири НОМЕР_1 та шахти ліфта, які просить витребувати на свою користь позивач, - 16,12 кв.м.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначене вище майно до ухвалення рішення у справі жодним чином не порушує законні права відповідача в частині можливості користування належним йому нерухомим майном.

Отже, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374,375 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалуОболонського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді