Рішення № 73340166, 16.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 р. № 814/86/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, вул. 12 Поздовжня, 44 А, кв. 27, м.Миколаїв, 54028

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2017 № 000234,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000234 від 18.12.17 року про застосування до неї штрафних санкцій за порушенням законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 64261,22 гривень.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що відповідач при встановленні правопорушення порушив Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами№727 , в його описовій частині та висновках міститься лише загальне посилання на порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», без зазначення конкретного порушення. Спірне податкове повідомлення-рішення також не містить посилань на пункт і статтю законодавчого акту, що містить диспозицію правопорушення. В тій частині податкового повідомлення-рішення, де міститься посилання на пункт та статтю законодавчого акту, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначено абз.6 частини 2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». У розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій, взагалі міститься посилання лише на абз.6 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», навіть без згадування частини 2. Аналіз й спірного акту, й спірного податкового повідомлення-рішення свідчить, що штрафні санкції до Позивача застосовані не у відповідності до чинного законодавства, й фактично встановлене порушення навіть формально не відповідає тим нормам, що передбачають відповідальність. Щодо суті порушення позивач зазначила, що після закінчення терміну дії Ліцензії з реєстраційним номером 143789, отримала нову Ліцензію, яка була видана ГУ ДФС у Миколаївській області 16.08.2017 року (реєстраційний №2017/14/02/64/04223). Плата за ліцензію була внесена за період з 19.08.2017 року по 18.11.2017 року. На дату отримання останньої ліцензії Позивачка використовувала електронний контрольно-касовий апарат модель Mini 500.02 ME, заводський номер ПБ57700151, термін експлуатації якого був чинний, однак спливав 31.08.2017 року. Позивачка заздалегідь звернулася до фіскального органу за місцем свого обліку, отримала Довідку від 19.08.2017 року №5061 про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій модель ІКС-М510.01 (заводський номер МТ80065590). 22 серпня 2017 року було зареєстровано вище вказаний РРО, про що 29 серпня 2017 року було видане відповідне реєстраційне посвідчення за №3000353951. Відсутність у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями нового реєстратора розрахункових операцій відбулося не з її вини. Вона своєчасно звернулась до податкової інспекції за місцем реєстрації та новий РРО був зареєстрований. Відповідно до ч.33 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» обов’язок видати суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (в том числі зміна РРО) покладається на орган який видав ліцензію.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що перевіркою встановлений факт факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Факт правопорушення позивачка не заперечувала ні під час перевірки, ні у позовній заяві. Вказані факти було зафіксовано в Акті перевірки №230/14-29-40-12/НОМЕР_1, який складено у повній відповідності до вимог Податкового кодексу. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена абз.6 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Тому, враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Суд вивчив матеріали справи, надав оцінку наявним доказам та встановив наступне.

Позивачка зареєстрована як фізична особа - підприємець 10.05.1994 року, основним видом економічної діяльності є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Інгульському районі м.Миколаєва.

04.12.2017 року за результатами фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фахівцями ГУ ДФС у Миколаївській області складено акт перевірки №230/14-29-40-12/НОМЕР_1. В акті зафіксовано порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суть якого полягає в наступному - «у період з 01.09.2017 року по 27.10.2017 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв через електронний контрольно-касовий апарат модель ІКС-М510.01, заводський номер МТ80065590, який не зазначено в ліцензії. Через такий касовий апарат позивачем було реалізовано продукції на 32130,61 грн.

18.12.2017 року на підставі висновків вищевказаного Акту та п.п.54.3.3 п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абз.6 ч.2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», було прийняте податкове повідомлення - рішення №000234 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 64261, 22 грн.

Як вбачається з акту перевірки, фахівцями відповідача не зазначено кваліфікацію правопорушення, а саме не зазначено конкретної правової норми порушеної позивачем, а зазначено про порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно п.80.10 ст.80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненням (далі по тексту - ПКУ) порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі: Порядок №727).

Пунктом 4. Розділу III Порядку №727 зазначено: «…у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів...».

Таким чином, доводи позивача про відсутність посилання в акті перевірки №230/14-29-40-12/НОМЕР_1 на конкретні норми, які було порушено, тому відповідачем при складанні акту перевірки допущено суттєві порушення, підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, суд зауважує, що позивач помилково дійшов висновку, що в оскаржуваному повідомленні-рішенні невірно визначено пункт та статтю законодавчого акту, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки саме абз.6 частини 2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» містить норми відповідальності за порушення у вигляді роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії.

Щодо суті порушення, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 27.07.2016 року отримано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за місцем здійснення діяльності м. Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова,134 (павільон).

Плата за ліцензію вносилася за період з 19.08.2016 року по 18.08.2017 року. В додатку до ліцензії було зазначено електронний контрольно-касовий апарат модель Mini 500.02 ME, заводський номер ПБ57700151. Дата його введення в експлуатацію - 01.09.2010 року.

Після закінчення терміну дії Ліцензії з реєстраційним номером 143789, ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства отримала нову Ліцензію, яка була видана ГУ ДФС у Миколаївській області 16.08.2017 року (реєстраційний №2017/14/02/64/04223). При цьому плата за ліцензію була внесена за період з 19.08.2017 року по 18.11.2017 року. На дату отримання останньої ліцензії Позивачка використовувала електронний контрольно-касовий апарат модель Mini 500.02 ME, заводський номер ПБ57700151, термін експлуатації якого був чинний, однак спливав 31.08.2017 року.

Позивачка заздалегідь звернулася до фіскального органу за місцем свого обліку, отримала Довідку від 19.08.2017 року №5061 про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій модель ІКС-М510.01 (заводський номер МТ80065590). 22 серпня 2017 року було зареєстровано вище вказаний РРО, про що 29 серпня 2017 року було видане відповідне реєстраційне посвідчення за №3000353951.

З копії книги обліку розрахункових операцій на РРО №1402003007Р/9 та копії фіскального чеку, вбачається, що закінчення 31.08.2017 року строку експлуатації електронного контрольно-касового апарату модель Mini 500.02 ME, заводський номер ПБ57700151.

Копією книги обліку розрахункових операцій на РРО №3000353951Р/1 та копією фіскального чеку, підтверджується початок з 01.09.2017 року строку експлуатації електронного контрольно-касового апарату модель ІКС-М510.01 (заводський номер МТ80065590).

В період з 01.09.2017 року по 27.10.2017 року реєстратор розрахункових операцій модель ІКС-М510.01 (заводський номер МТ80065590) був зареєстрований в фіскальному органі.

31.11.2017 року ТУ ДФС у Миколаївській області була видана нова переоформлена ліцензія реєстраційний №2017/14/02/64/04223 з додатком, в якому містилася інформація про електронний контрольно-касовий апарат модель ІКС-М510.01 (заводський номер МТ80065590) й зазначено реєстраційне посвідчення від 29.08.2017 року.

Тобто, формально правопорушення, що нібито було скоєне Позивачем, відбулося внаслідок невиконання сервісних обов’язків саме Відповідачем.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до абз.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до ч.33 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії, орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

При цьому, Державною фіскальною службою України будь-якого належного нормативно-правового акту щодо порядку видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та внесення до них змін, не видано.

Наказ ДФС від 24.10.2014 №213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» у Міністерстві юстиції України не зареєстрований та належним чином не оприлюднений, а тому судом до уваги не приймається.

Таким чином, ДФС України не було визначено до кого саме повинен звертатися суб’єкт господарювання для внесення змін до ліцензії.

Відповідно до п.п.19-3.1.1, ст.19-3.1. Податкового кодексу України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач, подавши 19.08.2017 до ДПІ у Ленінському районні м. Миколаєва заявку на реєстрацію нового реєстратора розрахункових операцій, виконав в тому числі і вимоги, визначені ч.3 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З 19.08.17 року у відповідача виник обов’язок видати за зверненням, протягом 3 днів, змінений додаток до ліцензії, що відповідачем зроблено не було.

Оскільки, формально правопорушення допущене позивачкою відбулося внаслідок невиконання сервісних обов’язків відповідача, суд дійшов висновку, що вона не може нести відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії.

Крім того, відповідно до преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до частини 14 статті 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

В частині 16 Закону №481 визначено, що плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Тобто, системний аналіз Закону №481 свідчить, що вимоги стосовно зазначення у додатку до ліцензії інформації щодо переліку електронних контрольно-касових апаратів передбачені як раз для забезпечення державного контролю за визначенням розміру плати за ліцензію, тобто, прослідковується прямий взаємозв’язок між розміром плати за ліцензію та кількістю електронних контрольно-касових апаратів, які використовує суб’єкт господарювання.

Після видачі ТУ ДФС переоформленої ліцензії з додатком, в якому був вказаний новий РРО, жодних зауважень з боку відповідача, щодо збільшення розміру плати за ліцензії не було, що, підтверджує дотримання Позивачем вимог Закону №481.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача.

Викладене в сукупності свідчить про порушення податковим органом спеціального законодавства при проведенні перевірки позивача, як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до норм статті 139 КАС України, з огляду на задоволення позову в повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, належить стягнути судові витрати в розмірі 704 грн., (згідно квитанції від 12.01.2018 року ) на користь ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (вул. 12 Поздовжня, 44 А, кв. 27, м. Миколаїв, 54028 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2017 року №000234 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій в сумі 64261, 22 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 39394277) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. 12 Поздовжня, 44 А, кв. 27, м. Миколаїв, 54028 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник