Рішення № 73340072, 11.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/5006/17

11 квітня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (місце проживання: 82127, Львівська область, с.Лішня, вул.Дрогобицька, 78) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2017 №0022884006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час перевірки було встановлено, що позивач не мав чинної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, хоча йому було відомо, що він подавав належним чином оформленні документи для виготовлення нової ліцензій. На думку позивача, оскаржене податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом не доведено факту порушення позивачем вимог чинного законодавства, відтак застосування до нього відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій суперечить вимогам чинного законодавства. Також, позивач вважає безпідставними доводи відповідача про зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, оскільки отримавши з 25.11.2017 ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі по 24.11.2018; 24.11.2017 позивач здійснював зберігання алкогольних напоїв що не пов’язано із здійсненням торгівельної діяльності, відтак позивачем не порушено вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також, як вважає позивач, факт зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного збору встановленого зразка не доведений та не підтверджений відповідними доказами. На переконання позивача вказані обставини спростовують доводи відповідача вказані в акті перевірки. У зв'язку з вищевикладеним, на думку позивача, оскаржене податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без належних правових підстав та підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання алкогольних напоїв згідно з додатком №1 до акта перевірки на загальну суму 1760,40грн. без діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР не представлено. Також наголосив на тому, що ФОП ОСОБА_3 підписав акт перевірки без зауважень, а тому вважає, що він діяв в межах своїх повноважень, а доводи позивача про протиправність рішення не відповідають дійсності. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. На думку позивача, оскільки він зберігав алкогольні напої за місцем здійснення торгівлі, та на час проведення перевірки торгівлю цими алкогольними напоями не здійснював, а нову ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями отримав лише після проведення перевірки, то у нього не має підстав для включення вказаного місця до Єдиного реєстру. Тому, рішення відповідача про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Суд встановив, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований 29.10.2012 як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Дрогобицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

24.11.2017 відповідач провів фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Львівська область, с.Лішня, вул.Дрогобицька, 78А, що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_3

Перевірку проведено на підставі Законів України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30.07.1996 №854, «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 31.03.1999 № 500, «Про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 13.05.1996 № 493, «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 27.12.2010 № 1251, «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та справляння акцизного збору» від 07.08.2001 № 940, «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 №957, Положення про Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, затвердженого наказом Міндоходів від 01.07.2013 № 224, наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України «Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» від 24.07.2002 № 218.

За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 24.11.2017 №13/4000/НОМЕР_1 (надалі- акт перевірки). В акті перевірки вказано, що позивачем порушено вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - зберігання алкогольних напоїв згідно з додатком №1 до акта перевірки на загальну суму 1760,40грн. без діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР не представлено.

На підставі вказаного акта перевірки Головне управління ДФС у Львівській області прийняло оскаржене рішення від 07.12.2017 №0022884006, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувя до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (надалі - Закон України №481/95-ВР), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесене до Єдиного реєстру.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання регламентовано Наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок). Даним наказом визначено порядок реєстрації та вимоги до заяви та обов'язкових документів, що подаються при включені місця зберігання до Єдиного реєстру.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Пунктом 2.1 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до Єдиного реєстру вносяться місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Із змісту порядку вбачається, що передумовою для включення місця зберігання до Єдиного реєстру є отримання ліцензії на право роздрібної або оптової торгівлі алкогольними та тютюновими виробами (нотаріально посвідчена копія якої є обов'язковим додатком до заяви).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, якщо суб'єкт господарювання, який здійснює реалізацію і збереження алкогольних напоїв та тютюнових виробів в одному торгівельному приміщенні (будівлі), не має відокремленого від об'єкта роздрібної торгівлі місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то у такого суб'єкта господарювання відсутні підстави для внесення до Єдиного реєстру відомостей про місце зберігання, з огляду на його відсутність.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлює, що до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Законодавцем виключається можливість реєстрації місця зберігання для тих СПД, що не отримали відповідної ліцензії.

Судом встановлено, що термін дії попередньої ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої позивачу закінчився 19.11.2017, а нову ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФОП ОСОБА_3 отримав з 25.11.2017.

Відповідачем 24.11.2017 проведено перевірку, за результатами якої прийнято рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 07.12.2017 №0022884006 «Про застосування фінансових санкцій» на суму 17000,00грн.

Судом встановлено, що і не заперечується сторонами, перевіркою не встановлено, що позивач здійснював торгівлю алкогольними виробами за відсутності ліцензії. Однак, перевіркою виявлено зберігання алкогольних напоїв на загальну суму 1760,40грн. у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру.

Стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Отже, як встановлено судом, місце здійснення торгівлі та зберігання позивачем алкогольних напоїв є тотожними, а тому, в суб'єкта господарювання немає обов'язку вносити до Єдиного реєстру будь-яких даних про місце зберігання алкогольних напоїв.

Також встановлено, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в приміщенні закладу громадського харчування, за цією ж адресою контролюючим органом проведено перевірку та виявлено порушення зберігання товарів (алкогольних напоїв) як в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дано визначення поняттю «місце зберігання» як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно з ч. 30 ст. 15 цього ж Закону здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесене до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, (частини 31 та 32 цієї статті),

Отже, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено поняття «місце зберігання» та «місце торгівлі» і вони не є тотожними, об'єкти роздрібної торгівлі не можуть відноситись до місць зберігання, щодо яких цим Законом встановлена вимога про обов'язкову реєстрацію у відповідному державному реєстрі. Алкогольні напої були виявленні контролюючим органом в магазині, тобто в місці роздрібної торгівлі, тому суд дійшов висновку, що позивач не порушив вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який не передбачає внесення місця здійснення роздрібної торгівлі до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Суд вважає, що оскільки позивач зберігав алкогольні напої за місцем здійснення торгівлі, та на час проведення перевірки торгівлю цими алкогольними напоями не здійснював, а нову ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями отримав з 25.11.2017, тобто після проведення перевірки, суд дійшов висновку, що у нього не було підстав для включення вказаного місця до Єдиного реєстру.

Крім того, суд звертає увагу на недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимоги п. 8 ч.2 ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Зазначена норма застосовується до тієї обставини, що позивач отримавши 23.11.2017 на руки примірник ліцензії, термін дії котрої розпочинався 25.11.2017, фізично не міг до дня проведення перевірки, тобто до 24.11.2017 звернутися до уповноваженого суб’єкта із відповідною заявою та доданою до неї нотаріально засвідченою копією ліцензії для внесення місця здійснення роздрібної торгівлі до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Львівській області є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у сумі 640,00грн. відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області .

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0022884006 від 07.12.2017.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (місце проживання: 82127, Львівська область, с.Лішня, вул.Дрогобицька, 78, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2018.

Суддя Лунь З.І.