Рішення № 73340071, 13.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/960/18

13 квітня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області про визнання протиправними дій, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області №1043/03-27 від 02.02.2018 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язання Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) період роботи з 01.09.1983 року по 28.02.2005 року до спеціального стажу на посаді тракториста-машиніста відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язання Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду Львівської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дня звернення до Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення пенсії, а саме: з 10.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.09.1983 року по 28.02.2005 року він працював трактористом-машиністом на сільськогосподарських підприємствах та має посвідчення тракториста-машиніста. 10.11.2017 року позивач звернувся із заявою до Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до листа відповідача від 02.02.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах як трактористу-машиністу у зв’язку з непідтвердженням пільгового характеру роботи в якості тракториста-машиніста ПА «Прикарпаття» з 01.09.1983 року по 06.01.2005 року. Вважає, що відсутність відповідних документів чи неточних записів у первинних документах, які дають право на пільгове забезпечення, не повинно тягнути за собою відмову в призначенні пільгової пенсії.

Ухвалою від 14.03.2018 року відкрито спрощене провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 821 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України”, Самбірське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

На підставі ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінив відповідача у справі - Самбірське об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 26.03.2018 року (вх. № 8363) у якому відповідач зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом з 01.09.1983 року по 06.01.2005 року в колгоспі «Прикарпаття» (СВСГ «Прикарпаття», ПА «Прикарпаття»), яке ліквідовано без визначення правонаступника. Долученими документами, актами зустрічної перевірки №20 від 20.12.2017 року та №493 від 20.12.2017 року не підтверджено зайнятість ОСОБА_1 у виробництві сільськогосподарської продукції.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

01.09.1983 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу трактористом Колгоспу «Прикарпаття».

13.02.1992 року у зв’язку із ліквідацію колгоспу «Прикарпаття» переведений у Спілку власників селянських господарств «Прикарпаття».

08.02.2000 року у зв’язку із ліквідацію СВСГ «Прикарпаття» переведений на роботу у ПАФ «Прикарпаття» трактористом-машиністом.

28.02.2005 року ОСОБА_1 звільнений з роботи з ПАФ «Прикарпаття» за згодою обох сторін на підставі п.1 с.26 Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_1 є трактористом-машиністом першого класу, що підтверджується відповідним посвідченням Л №009982.

Враховуючи вказаний стаж роботи, позивач 10.11.2017 року звернувся із заявою до Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

02.02.2018 року листом за вих.№1043/03-27 Самбірським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області відмовлено ОСОБА_1В у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з непідтвердженням пільгового характеру роботи в якості тракториста-машиніста ПА «Прикарпаття» з 01.09.1983 року по 06.01.2005 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування « від 09.07.2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Аналогічна норма закріплена у п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачає, що правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше як 25 років, з них не менш як 20 років на такій роботі.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, належать працівники, оформлені на роботу трактористами-машиністами, які мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах упродовж повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві. Водночас відсутність посвідчення не позбавляє права на пенсію, якщо документами підтверджується робота трактористом-машиністом. Для призначення пенсії на пільгових умовах не має значення також марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи

Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.09.1983 року по 28.02.2005 року працював трактористом-машиністом Колгоспу «Прикарпаття» (СВСГ «Прикарпаття», ПАФ «Прикарпаття»).

Свідоцтвом №124801 підтверджується, що 01.09.1978 року по 26.10.1979 року позивач проходив навчання по програмі трактористи, с/г машини і основи агрономії.

Свідоцтвом №022297 підтверджується, що з 20.02.1985 року по 25.03.1985 року проходив навчання підвищення кваліфікації за професією тракториста ІІІ-150 ІІІ 150К.

Згідно трудової книжки №325 у позивача наявний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить більше 30 років, а на посаді тракториста-машиніста 20 років 6 днів.

Організації в яких працював позивач, а саме: Колгосп «Прикарпаття» (СВСГ «Прикарпаття», ПАФ «Прикарпаття») ліквідовані без визначення правонаступника.

Проте, довідкою від 07.03.2017 року №363, виданою Вільшаницькою сільською радою підтверджено, що ОСОБА_1 був членом колгоспу «Прикарпаття», СВСГ «Прикарпаття», ПАФ «Прикарпаття» з 01.09.1983 року по 28.02.2005 року. Довідка видана на підставі книг обліку трудового стажу за 1983-2005 роки.

Довідками від 07.03.2017 року №364, від 15.05.2017 року №764, №675, №766, виданими Вільшаницькою сільською радою, підтверджено, що позивач працював на посаді тракториста у 1989-2005 роках.

Актами звірки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області також підтверджується факт роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста-машиніста в ПАФ «Прикарпаття» за період роботи з 01.09.1983 року по 06.01.2005 року.

Таким чином, трудовий стаж ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста у колгоспі «Прикарпаття», СВСГ «Прикарпаття», ПАФ «Прикарпаття», з 01.09.1983 року по 28.02.2005 року підтверджується матеріалах справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

У постанові Верховного суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018 року зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 10.11.2017 року, має право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому рішення Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області №1043/03-27 від 02.02.2018 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Самбірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області №1043/03-27 від 02.02.2018 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівської області зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) період роботи з 01.09.1983 року по 28.02.2005 року до спеціального стажу на посаді тракториста-машиніста та призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 10.11.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: с.Монастирець, Самбірський район, Львівська область, 81485, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (адреса: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Крутько О.В.