Рішення № 73339193, 23.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 березня 2018 року Справа № 808/177/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання неправомірними дій та зобов’язання утриматися від вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

-визнати неправомірними дії відповідача щодо складання акту опису і попередньої оцінки безхазяйного майна №4/22 від 06.07.2017 та взяття на підставі даного акту на облік, як безхазяйного майна – посівів озимої пшениці, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 2324880400:02:035:0037 площею 3,3599 га на території Вячеславської сільської ради Приморського району Запорізької області;

-зобов’язати відповідача утриматись від вчинення дій щодо спонукання позивача до виконання договору про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави за №2/22 від 06.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.07.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави за №2/22 за умовами, якого позивач зобов’язаний прийняти та зберігати посіви пшениці на площі земельної ділянки кадастровий номер 2324880400:02:035:0037 площею 3,3599 га на території Вячеславської сільської ради Приморського району Запорізької області. 13.07.2017 року позивачем виявлено, що посіви в межах зазначеної площі земельної ділянки скошені, про що мною було письмово повідомлено відповідача листом від 17.07.2017 року. Відповідачем було пред’явлено позивачу претензію від 20.07.2017 року про відшкодування вартості втраченого майна у сумі 28559,15 грн. у місячний термін з попередженням про стягнення даної суми після спливу зазначеного терміну у судовому порядку. З такими діями позивач не погоджується, вважає Договір від 06.07.2017 №2/22 та акт опису майна і попередньої оцінки безхазяйного майна №4/22 від 06.07.2017 такими, що складено з порушенням норм чинного законодавства, інвентаризація безхазяйного майна не проводилась, відсутні також фото. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позову з підстав, зазначених у наданому суду письмовому відзиві на позов (вх.№7393 від 05.03.2018). В обґрунтування відзиву вказує, що 20.06.2017 отримані матеріали ОСОБА_2 відділу Бердянської місцевої прокуратури від 19.06.17 №1.2-5062вих17 про виявлений факт самовільного зайняття земельної ділянки к/н 2324880400:02:035:0037, площею 3,3599 га, на території Вячеславської сільської ради Приморського району, особами, встановити яких не вдалось можливим. Проведеною перевіркою дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які планується виставити на аукціон, що розташовані на території Вячеславської сільської ради Приморського району, про що складено Акт перевірки від №31/91-17 та Акт обстеження від 08.06.17 №32/91-17. Актами встановлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, ділянка обробляється невстановленими особами, вся площа оброблена та засіяна пшеницею, що є порушенням вимог діючого законодавства - самовільне зайняття земельної ділянки. В подальшому було отримано інформацію про те, що земельна ділянка межує з орендатором ФОП ОСОБА_1, з яким укладено договір відповідального зберігання описаного майна від 06.07.17 №2/22

Ухвалою суду від 12.02.2018 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 13.03.2018.

Ухвалою суду від 13.03.2018 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотань про розгляд справи в загальному провадженні (вх. №7394 від 05.03.2018); про розгляд справи з викликом сторін (вх. №7396 від 05.03.2018); про залишення позову без розгляду у зв’язку з пропущеним строком звернення до суду (вх. №7397 від 05.03.2018); про залучення до участі у справі в якості третіх осіб - Відділ у ОСОБА_2 районі ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_2 відділ Бердянської місцевої прокуратури (вх. №7395 від 05.03.2018).

Згідно п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами частини 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення, а тому рішення складено у повному обсязі у межах строку розгляду 23.03.2018.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2017 комісію, до складу якої входили представники ГУ ДФС у Запорізькій області, Бердянської ОДПІ, Відділу у ОСОБА_2 районі ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_2 відділу Бердянської місцевої прокуратури та фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 складено Акт опису майна і попередньої оцінки безхазяйного майна – посівів озимої пшениці на площі земельної ділянки з кадастровим номером 2324880400:02:035:0037 на території Вячеславської сільської ради Приморського району Запорізької області 3,3599га, загальною вартістю 28 559 грн. 15 коп.

06.07.2017 між Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 І Є. (Виконавець) укладено договір про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави №2/22. Згідно предмету договору (п.1.1) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по прийманню і зберіганню майна, описаного актом опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 06.07.2017 №4/22.

Листом від 17.07.2017 позивач повідомив відповідача про те, що посіви в межах зазначеної площі земельної ділянки скошені.

21.07.2017 на адресу позивача надійшла претензія Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20.07.2017 про відшкодування збитків. Якою відповідач, посилаючись на п.2.1.2 Договору №2/22 від 06.07.2017 та пункт 4.5 Порядку №570, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України, просив відшкодувати збитки у розмірі вартості втраченого безхазяйного майна у сумі 28559 грн. 15 коп.

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до п.1 ч. 2 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч.ч.2,3 ст. 6 ЦК України).

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В свою чергу, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч. 3 ст. 623 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 629 ЦК України).

В свою чергу частиною 1 ст.936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частинами 1 та 2 ст. 942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч. 1 ст. 950 ЦК України).

Разом із тим, статтею 951 ЦК України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем :у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2017 комісію, до складу якої входили представники ГУ ДФС у Запорізькій області, Бердянської ОДПІ, Відділу у ОСОБА_2 районі ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_2 відділу Бердянської місцевої прокуратури та фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 складено Акт опису майна і попередньої оцінки безхазяйного майна – посівів озимої пшениці на площі земельної ділянки з кадастровим номером 2324880400:02:035:0037 на території Вячеславської сільської ради Приморського району Запорізької області 3,3599га, загальною вартістю 28 559 грн. 15 коп.

06.07.2017 між Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 І Є. (Виконавець) укладено договір про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави №2/22. Згідно предмету договору (п.1.1) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по прийманню і зберіганню майна, описаного актом опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 06.07.2017 №4/22.

Позивач у своєму позові посилається на те, що на його думку документи по розпорядженню описаним безхазяйним майном складені з порушенням діючого законодавства, а саме: відсутня ідентифікація безхазяйного майна, до опису не залучено працівника підрозділу по роботі з безхазяйним майном, не додано фотознімків, не додано звіт спеціаліста про оцінку безхазяйного майна, майно у встановленому порядку не визнано безхазяйним, не проводилась інвентаризація майна.

Однак суд не погоджується із думкою позивача у зв’язку з наступним.

Щодо ідентифікації безхазяйного майна, Акт опису майна і попередньої оцінки безхазяйного майна є невід’ємною частиною договору № 2/22 від 06.07.2017р., в якому зазначені основні реквізити: найменування безхазяйного майна (з детальною характеристикою в даному випадку - це посіви озимої пшениці на площі земельної ділянки з кадастровим номером 2324880400:02:035:0037 на території Вячеславської с/p Приморського району Запорізької області. Кількість одиниць виміру 3,3599 Га, ціна одиниці - 4250,00 грн. за 1 т. пшениці, загальна вартість 28559,5 грн.

Щодо залучення до опису працівника підрозділу по роботі з безхазяйним майном.

Відповідно до п.2.4 наказу Міністерства доходів і зборів України №570 від 10.10.2013 «Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави» Складання акта опису і попередньої оцінки безхазяйного майна та попередня оцінка безхазяйного майна проводяться комісією чисельністю не менше трьох осіб у складі представників органу доходів і зборів з обов’язковим залученням працівника підрозділу по роботі з безхазяйним майном, органу (організації), що зберігає це майно на дату складання акта, та суб’єкта господарювання, якому безхазяйне майно передається на зберігання.

В акті опису і попередньої оцінки безхазяйного майна зазначено склад комісії з опису та оцінки майна, до якого увійшли представники підрозділу по роботі з безхазяйним майном: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6М та ОСОБА_7

Щодо оцінки безхазяйного майна, вимоги до проведення оцінки безхазяйного майна зазначені у п.7, 8 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого постановою КМУ від 25.08.1998 р. №1340, відповідно до якого встановлено, що оцінка майна проводиться комісією (п.7). При цьому, суб’єкт оціночної діяльності залучається при оцінці лише у певних випадках: при розбіжностях в оцінці майна між представниками комісії або у разі оцінки такого майна як будівлі, споруди, житлові приміщення. Опис майна згідно з актом опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 06.07.17 №4/22 не відноситься до таких випадків.

Щодо визнання майна безхазяйним, Відповідно до ч.1 ст.335 Цивільного кодексу України встановлено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Як свідчить ОСОБА_2 відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області від 19.06.2017 №1.2-5062 вих.17, прокуратурою проводились заходи щодо виявлення власника незаконно засіяних посівів сільськогосподарських культур на земельній ділянці з кадастровим № 2324880400:02:035:0037 на території Вячеславові с/р Приморського району Запорізької області, проте, заходи виявилися безрезультатними. Крім того, за результатами проведених заходів з боку ГУ ДФС у Запорізькій області власника описаного майна не було встановлено.

Щодо проведення інвентаризації безхазяйного майна, правові засади проведення інвентаризації безхазяйного майна врегульовано розділом IV Порядку №570 від 10.10.2013 «Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави», яким визначено, що органи ДФС здійснюють контроль за збереженням поставленого на облік безхазяйного майна, у тому числі шляхом проведення інвентаризації, яка проводиться щокварталу станом на перше число другого місяця кварталу.

Отже, з урахуванням вищевикладенного суд не вбачає в діях відповідача будь-яких порушень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч цим вимогам КАС України позивачем не доведено неправомірності дій відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: 72102, Запорізька область, Приморський район, с.Маринівка, вул. Набережна, буд. 7, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ідентифікаційний код 39396146) відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 23.03.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова