Ухвала суду № 73338355, 10.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 квітня 2018 року Справа № 804/829/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи 1 - Гринь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.10.2016, індексний номер 32082279.

У судовому засіданні від представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої зазначено, що позивач вважає неправомірними дії відповідача у зв'язку з тим, що він провів державну реєстрацію заміни власника іпотечного майна на підставі іпотечного договору всупереч умовам такого договору та норм Цивільного кодексу України. Зазначене свідчить про те, що спір виник щодо правовідносин, пов'язаних із невиконанням або порушенням умов угоди, укладеної відповідно до законів, що регулюють цивільні договірні правовідносини. Відтак, на думку представника третьої особи, спір не є публічно-правовим, оскільки випливає із договірних відносин, тому не має вирішуватися судом за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача проти задоволення заяви про закриття провадження у справі заперечував, оскільки вважає, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Від відповідача надійшло клопотання здійснювати розгляд справи без його участі.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення судового розгляду не зверталися.

Розглянувши заяву, матеріалами справи, вислухавши думку представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", суд виходить з наступного.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства та щодо визначеного кола правовідносин.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, вирішуючи питання про віднесення спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, з врахуванням наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року).

До юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що є похідною вимогою від спору щодо майна. Отже, в межах спірних правових відносин (враховуючи суть заявлених позовних вимог), спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Разом з тим, п.1 ч.1 ст.15 ЦПК передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

З врахуванням наведеного та фактичних обставин справи суд вважає, що позовні вимоги в даній справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому, суд, керуючись вимогами ч.1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснює позивачу, що пред'явлена вимога має розглядатись в порядку цивільного судочинства відповідним місцевим загальним судом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 294-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про закриття провадження в адміністративній справі - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №804/829/17 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 13 квітня 2018 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко