Рішення № 73337962, 11.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/290/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугою років та зобов'язання призначити пенсію за вислугою років з дня подання заяви про призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в УМВС України у Волинській області. Наказом від 05.11.2015 року №319 о/с його згідно п.10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

На час його звільнення вислуга років в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні становила 21 рік 11 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 28 років 00 місяців 24 дні.

05.12.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з належним пакетом документів для призначення пенсії за вислугою років.

Листом від 31.01.2018 за №777/02-06-39 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що для призначення пенсії за вислугою років немає правових підстав, оскільки на день звільнення з ОВС, а саме 06.11.2015 року календарна вислуга років позивача становить 21 рік 11 місяців 00 днів, а відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки 6 місяців і більше.

Позивач вважає відмову у призначенні пенсії за вислугою років протиправною та такою, що суперечить вимогам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Вказує, що право на пенсію за вислугою років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, а тому на час звернення із заявою про призначення пенсії у позивача наявна вислуга років, необхідна для призначення пенсії на підставі ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відмова відповідача у зарахуванні позивачу пільгової вислуги років при призначенні пенсії не ґрунтується на вимогах закону та є протиправною, оскільки порушує конституційні права на належний соціальний захист, передбачений ст. ст. 46, 64 Конституції України.

Просить суд визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугою років та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пенсію за вислугою років з дня подання заяви про призначення пенсії.

У відзиві на позовну заяву від 23.03.2018 року №2306/03-39 відповідач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", однак, його вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 21 рік 11 місяців 00 днів, в той час, як відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам, які на день звільнення зі служби в період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року мають вислугу 22 календарних роки 6 місяців і більше. Тому, позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років.

Крім того, пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 (далі Порядок) передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.

При зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачем не було дотримано вимог пункту 1 Порядку відповідно до якого заяви про призначення пенсії подаються через уповноважені структурні підрозділи Міністерств внутрішніх справ України.

Просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року відкрито провадження у справі та на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в період з 1995 по 2015 роки ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується послужним списком позивача (а.с.18-22).

Відповідно до наказу начальника УМВС України у Волинській області від 05.11.2015 року №319 о/с підполковника міліції ОСОБА_1, головного експерта з комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності відділу криміналістичної експертизи та обліків Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області згідно пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Згідно цього ж наказу вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 21 рік 11 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 28 років 00 місяців 24 дні.

Позивач 05 грудня 2017 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з заявою про призначення перерахунку пенсії за вислугою років до якої було додано наступні документи: ксерокопію картки фізичної особи - платника податків; витяг з наказу від 05.11.2015 року №319 о/с; анкету відомостей пенсіонера; ксерокопію послужного списку; грошовий атестат №4; довідку про склад сім'ї; копію свідоцтва про шлюб; ксерокопію свідоцтва про народження та паспорти дітей; ксерокопію витягу з державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання; довідку служби у справах дітей Луцької міської ради від 16.11.2017 року №31-60/1749; довідку Луцького ОУПФ України у Волинській області від 24.11.2017 року №7980 (а.с.13).

Листом від 31.01.2018 за №777/02-06-39 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки 6 місяців і більше. На день звільнення з органів внутрішніх справ, а саме станом на 06.11.2015 року календарна вислуга років позивача становить 21 рік 11 місяців. Враховуючи вищевикладене, призначити пенсію за вислугою років немає правових підстав (а.с.10).

Крім того, листом від 28.12.2017 року за №7/823 УМВС України у Волинській області на заяву позивача повідомило останнього, що його звільнено зі служби 05.11.2015 року, вислуга років в календарному обчисленні становить 21 рік 11 місяців 00 днів. Відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки 6 місяців і більше. У зв'язку з цим, відсутні підстави для оформлення розрахунку вислуги років та подання на призначення пенсії на підставі вищевказаного Закону (а.с.25).

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у призначенні йому пенсії за вислугою років позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, згідно з п. "б" ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення мають, в тому числі, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду (п."б" ч.1 ст.17 Закону). Відповідно пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" ст.1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч.1 ст.2 вказаного Закону України).

Згідно з п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

До вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

З аналізу наведених норм права вбачається, що Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чітко визначено умови призначення пенсії за вислугою років (ст.12) та види служби і періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії (ст.17).

В свою чергу, ст.17-1 визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", яка в свою чергу визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

В пункті 3 Порядку №393 зазначено, що до вислуги років для призначення пенсії, згідно Закону № 2262, певні періоди служби зараховуються на пільгових умовах.

Тобто, наявна колізія норм права - неузгодженість між чинними нормативно правовими актами. За загальними правилами теорії права колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативно-правового акта, який прийнятий вищим органом влади.

Відтак, припису пункту 3 Порядку №393 суперечать п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки він має вищу юридичну силу.

Як вбачається з наказу від 05.11.2015 року №319 о/с вислуга років позивача на день звільнення складає: у календарному обчисленні 21 рік 11 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 28 років 00 місяців 24 дні.

За законодавством, для призначення пенсії позивачу при звільненні 05.11.2015 року її календарна вислуга має складати: 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Зазначене передбачено ст.12 вказаного вище закону, яка встановлює, що пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" ст.1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки 6 місяців і більше.

Тобто, законодавча норма, яка визначає умови призначення пенсії за вислугу років, чітко регламентує питання необхідної тривалості вислуги років і при цьому підкреслює яка саме вислуга років враховується для визначення права на призначення такого виду пенсії.

При цьому чіткого визначення в національному законодавстві поняття "календарний рік" не має, однак колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своєму рішенні визначила, що календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 аби 366 (у високосному році) календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має вислугу 21 повний календарний рік, що відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не дає йому права на призначення пенсії за вислугу років.

Крім того, суд погоджується з твердженням представника відповідача, що позивачем не дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, пунктом 1 якого передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи Міністерств внутрішніх справ України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до

органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Позивач не дотримався вимог пункту 1 Порядку та з заявою про призначення пенсії за вислугу років звернувся безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Крім того, як вбачається з листа УМВС України у Волинській області № 7/823 від 28.12.2017 року, ОСОБА_1 на його заяву повідомлено про відсутність підстав для оформлення розрахунку вислуги років та подання на призначення пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", оскільки вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 21 рік 11 місяців 00 днів, тоді як згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія може бути призначена особами, які на день звільнення зі служби у період з 01.10.2015 року по 30.09.2016 року мають вислугу 22 календарних років та 6 місяців і більше.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність свого рішення, а тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Головуючий Т.М. Димарчук