Рішення № 73337474, 22.03.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/276/18

(2/199/1054/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2018 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за неявки учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначивши, що 06.09.2011 між сторонами було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач по справі отримала кредитні кошти в розмірі 30 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позичальник зобов’язання за кредитним договором не виконує, в зв’язку з чим станом на 25.12.2017 виникла заборгованість в розмірі 37 334,75 грн., відповідно до розрахунку Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» .

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, до суду надано заяву з проханням розглядати дану справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надавши заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2011 між сторонами було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач по справі отримала кредитні кошти в розмірі 30 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 06.09.2011 станом на 25.12.2017 виникла заборгованість в розмірі 37334,75 грн., яка складається з: 31937,91 грн. – тіло кредиту; 2292,80 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 850,00 грн. – нараховано пені; 500 грн. штраф (фіксована частина), 1754,04 грн. штраф (процента складова).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов’язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором, яка складається з наступного: 31937,91 грн. – тіло кредиту; 2292,80 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 850,00 грн. – нараховано пені.

У частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі - 500 грн. штраф (фіксована частина), 1754,04 грн. штраф (процента складова), вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 № 6-2003цс15.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вулиця Грушевського,1Д в м. Києві, 01001) заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.09.2011, яка виникла станом на 25.12.2017 та складається з: 31937,91 грн. – тіло кредиту; 2292,80 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 850,00 грн. – нараховано пені, а всього 35 080 (тридцять п’ять тисяч вісімдесят) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вулиця Грушевського,1Д в м. Києві, 01001) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя О.Б.Подорець