Рішення № 73337373, 04.04.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6813/17

(2/199/612/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі відповідача ОСОБА_1,який діє також як представник відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого посилається на те, що 07 вересня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_2, було укладено Кредитний договір № МL-300/982/2005, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на загальну суму 20 000,00 доларів США терміном по 07 вересня 2025 року. Кредит був виданий відповідачу за умови сплати ним Банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі плаваючої процентної ставки у розмірі суми фіксованого відсотку у розмірі 6,50% річних та FIDR.

Згідно положень ч. 1.7.2. Кредитного договору, Банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно з Кредитною/ними заявкою/ами Позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами шляхом дебетування позичкового рахунку Позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в Кредитній заявці Позичальника. Банком було надано кредит згідно Кредитної заявки, поданої Позичальником 09 вересня 2005 року.

Всупереч умовам Кредитного договору позичальник неналежним чином не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, порушує графік повернення кредитних коштів. У зв’язку з чим заборгованість за кредитним договором у сумі 23 034,56 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.08.2017 року становить 595 604,64 гривень та складається із : заборгованість по тілу кредиту в розмірі 16624,94 долари США, що еквівалентно 429871,10 грн.; заборгованість по відсоткам за період з 07.11.2014 року по 01.08.2017 року в розмірі 6409,62 долари США, що еквівалентно 165733,54 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед банком, 07 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1, було укладено договір поруки № 811-300/708/2005.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору поруки, поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його боргових зобов’язань перед Кредитором за Кредитним договором, в повному обсязі таких зобов’язань. Поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов’язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вищевказану заборгованість за кредитним договором № МL-300/982/2005 від 07 вересня 2005 року, а також судові витрати по справі.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, який діє також як представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що банком не надано належних та допустимих доказів переданні коштів за договором боржнику та наявності заборгованості відповідачів по даному договору, а також банком було порушено законодавство про захист прав споживачів при застосуванні плаваючої ставки FIDR, ненадання інформації боржнику про валютні ризики, умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого згідно статуту є позивач по справі, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_2, було укладено Кредитний договір № МL-300/982/2005, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на загальну суму 20 000,00 доларів США терміном по 07 вересня 2025 року. Кредит був виданий відповідачу за умови сплати нею банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі плаваючої процентної ставки у розмірі суми фіксованого відсотку у розмірі 6,50% річних та FIDR.

Станом на 02.08.2017 року заборгованість позивальника за договором складає: заборгованість за тілом кредиту - 16 624,94 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом з 07.11.2014 року по 01.08.2017 року - 6 409,62 доларів США, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості до кредитного договору № МL-300/982/2005 від 07.09.2005 року, а також випискою по рахункам позичальника ОСОБА_2

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника перед банком, 07 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1, було укладено Договір поруки № 811-300/708/2005.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Відповідно до ч. ст.. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до постанови № 5 Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Тому, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача виниклої суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 23034,56 доларів США, яка станом на 02/08/2017 року становить 23034,56 доларів США та складається із: заборгованість за кредитом – 16624,94 долари США., заборгованість по процентам за користуванням кредитом з 07.11.2014 року по 01.08.2017 року – 6409,62 долари США. Стягнення коштів у валюті кредитування буде відповідати критеріям чіткості, зрозумілості та однозначності при виконанні рішення суду.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідачів з наступних підстав. Як вбачається з анкети-заяви фізичної особи на отримання кредиту для купівлі нерухомого майна від 07.09.2005 року, а також самого кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 отримала всю інформацію щодо умов кредитування, згідно вимог Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час укладання кредитного договору. Факт отримання кредитних коштів позичальником підтверджено суду копіями кредитної заявки позичальника від 07.09.2005 року на отримання кредиту в розмірі 20000 доларів США та валютного меморіального ордеру №75 від 07.09.2005 року про видачу позичальнику 20000 доларів США згідно кредитного договору № МL-300/982/2005 від 07.09.2005 року. Посилання відповідачів на те, що кредитний договір укладений між сторонами з використанням банком нечесної підприємницької практики та що відповідача при укладенні вказаного договору було введено в оману, є безпідставними та не доведеними. При укладенні кредитного договору сторони погодили його умови, а відповідач, підписуючи вказаний договір, засвідчила, що надана їй банком інформація є повною, доступною, достовірною. Питання про розірвання кредитного договору позичальник не порушувала, виконувала його умови та сплачувала кредитні кошти, тобто визнала умови договору. Належних та допустимих доказів тому, що розрахунок заборгованості, наданий банком, не відповідає фактичній заборгованості за кредитним договором, відповідачами суду не надано. Також, укладаючи кредитний договір, сторони домовилися, що для розрахунку процентів за кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого процента (у розмірі 6,5% річних) + FIDR (процентна ставка за строковими депозитами фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк до 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). При цьому сторони висловили свою цілковиту згоду щодо передбаченої договором зміни плаваючої процентної ставки. Отже, виходячи з умов кредитного договору зміна розміру ставки FIDR не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, оскільки вона прямо передбачена умовами двостороннього кредитного договору. Таким чином, положення кредитного договору про встановлення плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого процента + FIDR, не можна вважати несправедливими. Крім того, ризики щодо курсів валют несе позичальник, а банк не може нести відповідальність за ризики від валютних коливань.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів з кожного слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в сумі 4467,04 грн.

Керуючись ст.ст.12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку “ОТП Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (місто Дніпро, провулок Василівський,1/10,РНОКПП НОМЕР_1) ОСОБА_1 (місто Верхівцеве Дніпропетровської області, вулиця Жовтнева,37, РНОКПП НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (місто Київ, вулиця Жилянська,43, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором № ML-300|982|2005 від 07.09.2005 року, яка станом на 02/08/2017 року становить 23034,56 доларів США та складається із: заборгованість за кредитом – 16624,94 долари США., заборгованість по процентам за користуванням кредитом з 07.11.2014 року по 01.08.2017 року – 6409,62 долари США.

Стягнути з ОСОБА_2 (місто Дніпро, провулок Василівський,1/10,РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (місто Київ, вулиця Жилянська,43, код ЄДРПОУ 21685166)судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 4467,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місто Верхівцеве Дніпропетровської області, вулиця Жовтнева,37, РНОКПП НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” (місто Київ, вулиця Жилянська,43, код ЄДРПОУ 21685166)судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 4467,04 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя