
Провадження № 2-а/679/5/2018
Справа № 679/1483/16-а
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2018 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Базарника Б.І.,
при секретарі Лисюк О.О.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин адміністративну справу №679/172/17 за позовом ОСОБА_1 (пенсійне посвідчення серії ААИ №566543, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 30100) до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (код ЄДРПОУ 14149763, адреса місцезнаходження: вул.Козацька, 2, м.Славута, Хмельницька обл., 30000), про зобов’язання провести виплату пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із вищевказаним адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин, в якому просив суд зобов’язати останнє провести йому виплати пенсії згідно прийнятого в квітні 2012 року розпорядження в сумі 1036,80 грн.; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин провести виплати пенсії згідно прийнятого 08 жовтня 2013 року розпорядження, в сумі 7307,86 грн.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10.10.2016 року (суддя Сопронюк О.В.) на підставі ст.107 КАС України (в редакції чинній станом на момент прийняття цієї ухвали) відкрито провадження у даній адміністративній справі.
Після повторного автоматичного розподілу судової справи №679/1483/16-а в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, та відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.05.2017 року дану адміністративну справу передано на розгляд судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарнику Б.І.
24.05.2017 року ухвалою судді Нетішинського міського суду Базарника Б.І. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду дану адміністративну справу.
В ході розгляду справи судом з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини 1 цієї статті. Частиною 2 цієї статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Разом з тим, на момент відкриття судом провадження у справі ухвалою Нетішинського міського суду від 10.10.2016 року п.4 ч.1 ст.18 КАС України (в редакції чинній станом на 10.10.2016 року) було передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У зв’язку з вказаним, адміністративна справа за вищенаведеним позовом на момент відкриття провадження у справі була підсудна Нетішинському міському суду Хмельницької області як місцевому загальному суду як адміністративному суду, проте із набранням чинності 15.12.2017 року законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року така адміністративна справа стала підсудна окружним адміністративним судам.
Частиною 3 статті 30 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
Зважаючи на вищенаведені обставини та положення законодавства, суд вважає, що наявні передбачені КАС України підстави для продовження розгляду Нетішинським міським судом Хмельницької області як адміністративним судом у складі головуючого судді Базарника Б.І. адміністративної справи №679/1483/16-а (провадження 2-а/679/5/2018) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин Хмельницької області про зобов’язання провести виплату пенсії.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23.11.2017 року замінено управління Пенсійного фонду України м.Нетішин Хмельницької області як сторону в даній адміністративній справі на Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
В ході судового розгляду справи позивач заявлені ним у позові позовні вимоги підтримав та збільшив, подавши до суду відповідні заяви 07.04.2017 року та 27.07.2017 року, та просив суд зобов’язати Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести виплати пенсії ОСОБА_1 в сумі 15315,29 гривень, з яких:
- 1036,80 гривень нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за три місяці 2013 року з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року, згідно прийнятого в квітні 2012 року розпорядження;
- 7307,86 гривень нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за 14 місяців з 01.10.2013 року по 27.11.2014 року, згідно прийнятого 08 жовтня 2013 року розпорядження;
- 559,50 гривень нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за 15 місяців з 01.09.2013 року по 27.11.2014 року, згідно прийнятого 08 жовтня 2013 року розпорядження;
- 6411,13 грн. нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за 11 місяців з 01.07.2016 року по 01.05.2017 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем у позовній заяві зазначено наступне.
У віці 48 років 14.02.2008 року Хмельницькою обласною МСЕК позивачу довічно встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Після призначення відповідачем для позивача пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком він продовжував працювати до 27.06.2013 року.
Рішенням Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року по справі №2а-1469/11/2211 зобов’язано управління ПФУ в м.Нетішин здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік та виплатити різницю недоплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2011 року з подальшою виплатою в таких розмірах до наступного перерахунку, з урахуванням фактично виплачених сум. На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист.
Розпорядженням №105951 від 13.09.2011 року ОСОБА_1 встановлено пенсію по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком у сумі 3031,45 грн. У зв’язку з тим, що після призначення пенсії по інвалідності позивач продовжував працювати ним 24.04.2012 року подано відповідачу заяву. Відповідачем проведено перерахунок пенсії та з 01.05.2012 року встановлено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком в сумі 3031,45 грн.
Відповідач листом №42/П-10 від 02.09.2016 року повідомив позивача про те, що відповідно до рішення ВААС від 23.01.2013 року по справі №2а-1469/11/2211, яким скасовано рішення Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року, позивачу проведено перерахунок пенсії з 08.10.2013 року, після перерахунку станом на 01.01.2011 року розмір пенсії позивача склав 2685,82 грн.
В липні 2013 року позивачем подано відповідачу заяву про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. В задоволенні цієї заяви позивачу відмовлено.
В квітні 2014 року позивачем подано відповідачу заяву про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з врахуванням страхового стажу за період квітень 2012 по 31.07.2014 року. В задоволенні цієї заяви позивачу відмовлено.
27.11.2014 року відповідачем прийнято два розпорядження:
- розпорядження №105951 від 27.11.2014 року про перерахунок пенсії, зміна виду розрахунку, відповідно до якого з 01.07.2013 року розмір пенсії позивача склав 2059,76 грн.;
- розпорядження №105951 від 27.11.2014 року про перерахунок пенсії, зміна стажу, відповідно до якого з 01.05.2014 року розмір пенсії позивача склав 2163,86 грн.
В подальшому ОСОБА_1 подано до суду позови про скасування вказаних розпоряджень.
Посилаючись на вимоги ч.5 ст.45 і ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пункти 4.3 і 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, позивач вважає, що в порушення вказаних положень чинного законодавства відповідачем:
- пенсія по інвалідності в розмірі 3031,45 грн., яку встановлено (підтверджено) позивачу з 01.05.2012 року, виплачувалась до 01.07.2013 року, в той час як розпорядження про перерахунок (зменшення пенсії з 3031,45 грн. до 2685,82 грн.) прийняте 08.10.2013 року (на 3 місяці пізніше). У зв’язку з наведеним, за період з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року позивачу щомісячно підлягало нарахуванню 3031,45 грн., а виплачувалось 2685,82 грн., тому недоотримана сума пенсії за три місяці складає 1036,80 грн.;
- пенсія по інвалідності в розмірі 2685,82 грн., яку встановлено позивачу з 08.03.2013 року, виплачувалась до 01.05.2014 року, в той час як розпорядження про перерахунок (зменшення пенсії з 2685,82 грн. до 2163,86 грн.) прийняте 27.11.2014 року (на 14 місяців пізніше). У зв’язку з наведеним, за період з 01.10.2013 року по 27.11.2014 року позивачу щомісячно підлягало нарахуванню 2685,82 грн., а виплачувалось 2163,86 грн., тому недоотримана сума пенсії за 14 місяців складає 7307,86 грн.
Подавши до суду 07.04.2017 року заяву (а.с. 19), позивач просив суд збільшити свої позовні вимоги на 559,50 грн. до 8904,16 грн. у зв’язку з тим, що в період з 01.09.2013 року по 27.11.2014 року (15 місяців) йому виплачувалась пенсія, занижена на 37,30 грн., що в сумі за 15 місяців складає 559,50 грн. В якості обґрунтування підстав для такого збільшення позовних вимог позивач зазначає, що:
- згідно листа відповідача №6183/04 від 21.08.2013 року з 01.09.2013 року відповідачем розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перераховано відповідно до рішення ВААС від 23.01.2013 року по справі №2а-1469/11/2211, яким скасовано рішення Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року;
- згідно розпорядження відповідача №105951 від 08.10.2013 року вид перерахунку: перерахунок – зміна стажу, позивачу нарахована пенсія в розмірі 2723,12 грн.;
- згідно листа відповідача №42/П-10 від 02.09.2016 року відповідно до рішення ВААС від 23.01.2013 року по справі №2а-1469/11/2211, яким скасовано рішення Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року, позивачу проведено перерахунок пенсії з 08.10.2013 року, після перерахунку станом на 01.01.2011 року розмір пенсії позивача склав 2685,82 грн.
Подавши до суду 27.07.2017 року заяву про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд збільшити його позовні вимоги на 6411,13 грн. до 15315,29 грн. у зв’язку з тим, що відповідач в період з 01.07.2016 року по 01.05.2017 року виплачував йому пенсію в розмірі 2163,86 грн., недоплачуючи при цьому щомісячно 582,83 грн., при цьому сума нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.07.2016 року по 01.05.2017 року склала 6411,13 грн. В якості обґрунтування підстав для такого збільшення позовних вимог позивач посилається на те, що:
- розпорядженням відповідача №105951 від 27.11.2014 року проведено перерахунок пенсії, відповідно до якого з 01.04.2014 року розмір пенсії ОСОБА_1 склав 2163,86 грн.;
- згідно листа відповідача від 24.05.2017 року ОСОБА_1 встановлено пенсію по інвалідності з 01.05.2017 року в розмірі 90% пенсії за віком в сумі 2746,69 грн.;
- листом №7735/П-11 від 12.07.2017 року Департамент пенсійного забезпечення ПФУ повідомив позивача, що розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.07.2016 року складає 2746,69 грн.
В ході судового розгляду справи позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення на адміністративний позов та просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог з підстав, наведених у них.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані учасниками справи на підтвердження свої вимог та заперечень, матеріали пенсійної справи №105951 ОСОБА_1, суд встановив наступні обставини справи та вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні положення норм законодавства.
Згідно довідки №068093 (а.с.3) Хмельницькою міжрайонної медико-соціальною експертною комісією (далі за текстом - МСЕК) 07.12.2005 року проведено повторний огляд ОСОБА_1 за результатами якого встановлено ІІ групу інвалідності та трудове каліцтво довічно, протипоказана важка фізична праця. На підставі вказаної довідки відповідачем для позивача було призначено пенсію по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком.
За результатами розгляду адміністративної справи №2а-1469/11/2211 за позовом ОСОБА_1 Нетішинським міським судом 07.07.2011 року прийнято постанову, якою зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до норм Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2009 рік та виплатити різницю недоплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2011 року з подальшою виплатою пенсії в такому розмірі до наступного перерахунку, з урахуванням фактично виплачених сум. 18.07.2011 року судом видано виконавчий лист №2а-1469/11/2211 зі змісту якого вбачається, що вказана постанова суду набрала законної сили 07.07.2011 року та підлягає негайному виконанню.
Розпорядженням відповідача №105951 від 13.09.2011 року проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності. За результатами такого перерахунку ОСОБА_1 призначено пенсію з 01.09.2011 року у розмірі 3031,45 грн.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року скасовано вищевказану постанову Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року.
У зв’язку з наведеним, відповідач своїм розпорядженням №105951 від 08.10.2013 року здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності за минулий період з 01.07.2011 року, згідно якого позивачу призначено пенсію довічно:
- з 01.07.2011 року по 01.03.2012 року у розмірі 2542,14 грн.;
- з 01.03.2012 року по 01.05.2012 року у розмірі 2623,12 грн.;
- з 01.05.2012 року у розмірі 2723,12 грн.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
У своїй позовній заяві з урахуванням заяви, що надійшла до суду 07.04.2017 року, позивач вказує на те, що в період з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року та з 01.09.2013 по 27.11.2014 року відповідачем йому виплачувалася пенсія у розмірі 2685,82 грн.
В ході судового розгляду справи з дослідженої судом пенсійної справи позивача та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року по справі №2-а/679/127/2014, постанови Нетішинського міського суду від 14.07.2016 року по справі №679/135/16-а (провадження №2-а/679/55/2016), постанови Нетішинського міського суду від 04.10.2016 року по справі №679/133/16-а (провадження №2-а/679/56/2016), постанови Нетішинського міського суду від 08.01.2014 року по справі 2-а/679/15/2014 судом також встановлено, що 10.07.2013 року та 29.04.2014 року позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (про зміну виду пенсії: з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком). Відповідач відмовив ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії через зміну виду пенсії: з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком, посилаючись на те, що зміна виду пенсії є недоцільною. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року по справі №2-а/679/127/2014 за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 зобов’язано управління ПФУ в м.Нетішин повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2014 року. Крім того, постановою Нетішинського міського суду від 08.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року управління ПФУ в м.Нетішин зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з ч.2 ст.33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2013 року.
На виконання вищезазначених постанов судів, відповідачем 27.11.2014 року прийнято два розпорядження:
- розпорядження №105951 від 27.11.2014 року: дата перерахунку 10.07.2013 р., вид перерахунку "зміна виду розрахунку", відповідно до якого відповідачем встановлено позивачу з 01.07.2013 року по 01.12.2013 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком у сумі 2057,01 грн. та з 01.12.2013 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком у сумі 2059,76 грн.;
- розпорядження №105951 від 27.11.2014 року: вид перерахунку "перерахунок зміна стажу", відповідно до якого позивачу проведено перерахунок - зміну стажу з 01.05.2014 року, вид пенсії - по інвалідності в розмірі за віком, зараховано стаж: держслужбовці - 4 роки 5 місяців 7 днів, військова служба - 1 рік 11 місяців 21 день, страховий стаж з 01.07.2000 року - 11 років 6 місяців 26 днів, загальний стаж (після 2004 року) - 8 років 0 місяців 25 днів, загальний стаж (повний) - 31 рік 6 місяців 0 днів (30.06.2013 року), що становить 378 місяців. Вказаним розпорядженням відповідачем встановлено позивачу з 01.05.2014 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком у сумі 2163,86 гривень.
Вказані розпорядження відповідача на момент розгляду судом справи є чинними, тому суд вважає, що приймаючи їх відповідач мав право та зобов’язаний був здійснити перерахунок пенсії позивача за минулий період, оскільки такі прийняті на виконання вимог судових рішень та з урахуванням вимог ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Разом з тим, у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказує на те, що в період з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року та з 01.09.2013 по 27.11.2014 року відповідачем йому виплачувалася пенсія у розмірі 2685,82 грн., що перевищує розмір пенсії, яка встановлена відповідачем вказаними вище двома розпорядженнями №105951 від 27.11.2014 року.
У зв’язку з наведеним, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для виплати відповідачем ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 2723,12 грн., визначеному розпорядженням №105951 від 08.10.2013 року, та виплати пенсії в період з 08.10.2013 року по 27.11.2014 року у розмірі 2685,82 грн., що перевищує розмір пенсії, яка встановлена відповідачем вказаними вище двома розпорядженнями, не порушує законних прав та інтересів позивача.
Зважаючи на вказані обставини, безпідставними та необґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача:
- 1036,80 грн. нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за три місяці 2013 року з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року;
- 7307,86 грн. нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за 14 місяців з 01.10.2013 року по 27.11.2014 року;
- 559,50 грн. нарахованої, але не виплаченої за твердженням позивача пенсії за 15 місяців з 01.09.2013 року по 27.11.2014 року.
Разом з тим, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сум нарахованої, але невиплаченої за твердженням позивача пенсії за період з 01.07.2016 року по 01.05.2017 року в сумі 6411,13 грн. зважаючи на наступні обставини.
Зі змісту матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що 03.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв’язку зі зміною виду розрахунку пенсії: з пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності. За результатами розгляду вказаної заяви розмір пенсії позивача склав 2746,69 грн.
Посилання позивача на зміст листа Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ №7735/П-11 від 12.07.2017 року щодо того, що пенсія по інвалідності у розмірі 2746,69 грн. була призначена позивачу відповідачем з 01.07.2016 року, не заслуговує на увагу, оскільки таке твердження спростовується вказаними вище матеріалами пенсійної справи та на думку суду, дата - 01.07.2016 року вказана помилково Департаментом пенсійного забезпечення ПФУ в листі №7735/П-11 від 12.07.2017 року, що також підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заявленого позивачем позову до відповідача, позовні вимоги якого суд вважає незаконними та необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6 – 10, 12, 19, 20, 22, 25, 30, 32, 72 – 79, 90, 94, 132, 139, 143, 192, 211, 228, 241 – 246, 250, 255 КАС України, ст. 45 та ін. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , суд, -
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1 (пенсійне посвідчення серії ААИ №566543, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 30100) до Славутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (код ЄДРПОУ 14149763, адреса місцезнаходження: вул.Козацька, 2, м.Славута, Хмельницька обл., 30000) про зобов’язання провести виплату пенсії в сумі 15315,29 гривень – відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Суддя Б.І. Базарник
Судове рішення № 73333242, Нетішинський міський суд Хмельницької області було прийнято 15.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 679/1483/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: