Рішення № 73329964, 05.04.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________

справа № 520/15886/17

провадження № 2/520/1045/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі в заочному порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та просив ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Макаренка, 11 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, померлої 19.04.2016 року, посилаючись на відсутність можливості оформити право на спадщину в нотаріальному порядку.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином, відзив на позов не надав.

Судом постановлено ухвалу про проведення розгляду справи у заочному порядку.

Суд вислухав представника позивача, дослідив надані до позову докази і встановив наступне:

відповідно до свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси від 06.12.2002 року, актовий запис № 306, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_1, є спадкоємцем за законом усього майна після смерті його батьків: батька – ОСОБА_5 та матері - ОСОБА_4.

Батько позивача, ОСОБА_5, помер 12 травня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_1 реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції від 13.05.2015 року, актовий запис № 5301.

Мати позивача, ОСОБА_4, померла 19 квітня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_3 міського управління юстиції від 19.04.2015 року, актовий запис № 4084.

Після їх смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Макаренка, 11.

Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 25.03.1998р., серія ІІІ-ОД № 035376, реєстраційний № 796.

Відповідно до листа приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 24.11.2017 року № 131/02-14, якою була заведена спадкова справа щодо майна ОСОБА_5, ОСОБА_4 прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, щодо вказаної земельної ділянки.

Після смерті матері, ОСОБА_4, вже ОСОБА_7 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 для прийняття спадщини.

На підставі поданої ним заяви, приватним нотаріусом ОСОБА_6 26 квітня 2017 року було заведено спадкову справу за № 2/2016, щодо майна ОСОБА_4. Однак, ОСОБА_2 не зміг оформити свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Макаренка, 11, у зв’язку із відсутністю оригіналу документу, що посвідчує право власності на неї.

Згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 24.11.2017 року № 131/02-14 ОСОБА_2 було відмовлено в оформлені спадщини на вказану земельну ділянку та роз’яснене право звернення до суду для вирішення цього питання.

Таким чином ОСОБА_2 вичерпав всі інші законні способи оформлення спадщини, у зв’язку з чим був вимушений звернутися до суду.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на такі докази: свідоцтво про народження, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси 06 грудня 2002 року; свідоцтво про смерть, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_6 реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції 13 травня 2015 року; свідоцтво про смерть, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_3 міського управління юстиції 19 квітня 2015 року; належним чином посвідчену копію державного акту на право приватної власності на землю від 25.03.1998 р., серія ІІІ-ОД № 035376, реєстраційний № 796, лист приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 24.11.2017 року № 131/02-14.

При викладених обставинах суд вважає позов ОСОБА_2 ОСОБА_8 і підлягаючим задоволенню з таких підстав:

Відповідно до положень Розділу 2 глави 10 п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та відсутності заборони або арешту цього майна.

Судом встановлено, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Макаренка, 11 належить на праві власності ОСОБА_5, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 25.03.1998р., серія ІІІ-ОД № 035376, реєстраційний № 796.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оспорення будь-якою особою правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.

До приватного нотаріуса ОСОБА_6, якою відкрито спадкову справу, із заявою про прийняття спадщини окрім ОСОБА_2 відповідно до ст. 1241 ЦК України ніхто не звернувся.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надані роз’яснення «у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

У п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено наступне, - суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Суд погоджується з доводами позивача про відсутність можливості оформити в нотаріальному порядку спадкові права на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Конституцією України в статтях 124, 129 задекларовано, що задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради (місцезнаходження: м. Одеса, пл. Думська, 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 26597691) про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Макаренка, 11, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 19 квітня 2016 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено

12 квітня 2018 року.

Головуючий Літвінова І. А.