Рішення № 73329701, 12.04.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.04.2018

Справа № 497/383/18

Провадження № 2/497/328/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря – Ковтун О.І.

без участі сторін,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, та просить постановити рішення, яким визнати право власності в порядку спадкування на:

- ? частку земельної ділянки загальною площею 4.02 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка належала померлому батькові ОСОБА_3, на підставі державного акту серії ОД б/н, виданого 21 грудня 1995 року зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №155, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3, померлого 14.07.2004 року;

- земельну ділянку площею 4.02 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка належала померлій матері ОСОБА_4, на підставі державного акту серії ОД б/н, виданого 21 грудня 1995 року зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №154, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_4, померлої 17.01.2014 року;

- ? частину земельної ділянки площею 4.02 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, що була успадкована матір’ю ОСОБА_4 після смерті чоловіка, і яка належав останньому на підставі державного акту серії ОД б/н, виданого 21 грудня 1995 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №155, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_4, померлої 17.01.2014 року.

Свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 14 липня 2004 року, та матері ОСОБА_4, померлої 17 січня 2014 року, та не може оформити належним чином право власності на спадщину за законом, яка складається з земельних ділянок, розташованих на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського районного суду Одеської області.

Спадщину після батька, вони з матір’ю прийняли разом у рівних частках по 1/2, шляхом постійного проживання і реєстрації разом зі спадкодавцем в одному домоволодінні, проте належним чином не оформили свої спадкові права.

Спадщину після смерті матері, прийняв він, позивач особисто, оскільки інших спадкоємців не має.

Однак, приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батьків у зв’язку з тим, що на ці земельні ділянки не присвоєно кадастрові номера. Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Позивач до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.24). В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с.3).

Представник позивача ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності від 06.02.2018 року, посвідченої секретарем Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, зареєстрована в реєстрі за №14 (а.с.21), також в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, та у відсутність позивача (а.с.44).

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Болградського району Одеської області до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.24). Позов визнав, не заперечував щодо його задоволення, просив справу розглянути без участі їх представника, про що надав заяву до суду (а.с.42).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов’язання встановлено законодавством у зв’язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що 14 липня 2004 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ЖД № 382742, виданим на підставі запису акту про смерть № 11 від 15 липня 2004 року, складеним ОСОБА_2 сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку розміром 4.02 га у межах згідно з планом, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому на підставі державного акту серії ОД б/н від 21.12.1995 року (а.с.12).

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області від 31.01.2018 року за № 59 позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4, були зареєстровані та постійно проживали в одному домоволодінні разом зі спадкодавцем за адресою: вул. Центральна, № 7, с. Баннівка, Болградський район, Одеська область (а.с.10).

Шляхом постійного проживання і реєстрації спільно зі спадкодавцем в одному домоволодінні, названу спадщину прийняли спадкоємці за законом першої черги:

-позивач по справі ОСОБА_1, як син згідно свідоцтва про народження від 16.11.1948 року (а.с.6);

-ОСОБА_4, дружина померлого згідно свідоцтва про одруження серії ЯФ № 444745 від 17.09.1954 року (а.с.9).

За повідомленням приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 від 14.03.2018 року за № 296/01-16 спадкова справа до майна померлого 14.07.2004 року ОСОБА_3 – не заводилась, спадкоємці з будь-якими заявами не звертались (а.с.26).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4, як спадкоємці за законом першої черги, своєчасно прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті батька (чоловіка) ОСОБА_3. На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, вони набули право на це майно, тобто кожний на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 4.02 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області.

17 січня 2014 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії 1-ЖД № 334045 виданим на підставі запису акту про смерть №6 від 20 січня 2014 року, складеним Виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.14).

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області від 31.01.2018 року за № 60 позивач ОСОБА_1, був зареєстрований та постійно проживав в одному домоволодінні разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: вул. Центральна, № 7, с. Баннівка, Болградський район, Одеська область (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого майна, також входили:

- земельна ділянка площею 4.02 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії ОД б/н. виданого 21 грудня 1995 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 154;

- ? частку земельної ділянки площею 4.02 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлій матері ОСОБА_4, і яка нею була успадкована після смерті чоловіка, що належала йому на підставі державного акту серії ОД б\н, виданого 21 грудня 1995 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 155.

Таким чином, позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, своєчасно прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_4.

Родинні відносини між позивачем та спадкодавцем підтверджуються свідоцтвом про народження серії ФЮ № 506118 від 16.11.1948 року, виданим Ленінським РАЦС м.Караганда на підставі актового запису № 1952 (а.с.6).

За наявними матеріалами спадкової справи № 19/2018 заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6, щодо майна померлої 17 січня 2014 року ОСОБА_4 вбачається, що позивач 01.02.2018 року звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері (а.с.28-39).

Разом з тим оформити спадщину на вищеназвані земельні ділянки позивач не може у зв’язку з тим, що цим земельним ділянкам не присвоєно кадастровий номер, який є невід’ємною ознакою земельної ділянки відповідно зі ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр».

З цих підстав постановою приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 06.02.2018 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.20).

Відділом Держгеокадастра у Болградському районі Одеської області від 19.02.2018 року надано лист за №144/07/196-18, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Одеської області становить 31 167.66 гривен/га (а.с.19).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5).

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч.3 ст.152 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Таким чином, позивач, як спадкоємець за законом, вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4.

При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання права власності на земельні ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.25, 125, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст.328, 373, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 140, 247 п.2, 258, 269, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КК № 244711, виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 17.03.1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності:

- на ? частку земельної ділянки загальною площею 4.02 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, належну померлому спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ОД б\н від 21.12.1995 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 155, як за спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 14.07.2004 року.

- на земельну ділянку загальною площею 4.02 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ОД б/н від 21.12.1995 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 154, як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої 17.01.2014 року.

- на ? частку земельної ділянки загальною площею 4.02 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення якої для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була успадкована ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_3, що належав йому на підставі державного акту серії ОД б\н, виданого 21 грудня 1995 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №155, як спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_4, померлої 17.01.2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.В.Кодінцева