
Справа № 484/128/18
Провадження № 2/484/449/18
Рішення
(заочне)
іменем України
10.04.2018 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Максютенко О.А.
при секретарі судового засідання Завірюхи В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом, в обгрунтування якого зазначив, 29.01.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву б/н, яка за своєю сутністю є договором приєднання до Договору про надання банківських послуг, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач надав свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням Банку і надав Банку право в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява приєднання та правилами надання банківських послуг (далі Умови), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір. Банк має право в односторонньому порядку змінювати Тарифи та інші невід’ємні частини договору, в тому числі і розмір відсоткової ставки за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по рахунку, яку позичальник зобов’язаний отримувати так само, як і отримання виписки про стан картрахунку та про здійснені ним операції; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Позивач зазначає, що повністю виконав свої зобов’язання за договором та угодою, надав відповідачеві кредит. Відповідач своїх зобов’язань не виконав, не надав своєчасно Банку грошей для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно Умов, тобто порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками, за що відповідачу були нараховані штрафні санкції.
Станом на 25.12.2017 року відповідач мав заборгованість перед Банком в сумі 12928 грн. 18 коп., яка складається з 2614,19 грн. заборгованості по кредиту; 3716, 58 грн.- заборгованість по відсотках за користування кредитом, 5504,81 грн. - пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 591,82 грн.- штраф (процентна складова).
За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь зазначену суму, а також понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, надіслав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив справу розглядати справу за відсутності представника, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.
Враховуючи вказані факти, згоду позивача, що викладена у його письмовій заяві, відсутність подання до суду відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких інших з його боку клопотань, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В порядку ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та згоди представника позивача.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.01.2013 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір, згідно умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
За положеннями статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчислюються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) відповідно до ст. 1054 ЦК України зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України,, в разі порушення позичальником строків виконання зобов’язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.
Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 свого обов’язку належним чином не виконав, своєчасно, в порядку, передбаченому договором, кредитні кошти в повному обсязі не повернув.
Зокрема, станом на 25.12.2017 року відповідач мав заборгованість перед Банком в сумі 12928 грн. 18 коп., яка складається з 2614 грн. 97 коп. заборгованості по кредиту; 3716 грн. 58 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 5504 грн. 81 коп. заборгованості за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн.- штраф (фіксована частина), 591,82 коп.- штраф (процентна складова)
Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором в сумі 12928 грн. 18 коп.
Також з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 1762 грн. понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд
ухвалив:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: вул. Зелена,23 с.Кам’яний міст Первомайського району Миколаївської області, ІНПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.01.2013 року в розмірі 12928,18 грн., яка складається з: 2614 грн. 97 коп. заборгованості по кредиту;3716 грн. 58 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 5504 грн. 81 коп. заборгованості за пенею; 500 грн.- штраф (фіксована частина) , 591 грн. 82 коп.- штраф (процентна складова) та судовий збір в розмірі 1762 грн., а всього 14690 грн.18 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Миколаївської області.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя:
Судове рішення № 73329573, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 10.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 484/128/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: