
Справа № 464/8315/17
пр.№ 2-а/464/14/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.04.2018 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м. Львів, вул. Хоткевича, 16а/121) до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 39420875, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 22.12.2017 р. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (далі – ОСОБА_2 митниця ДФС), в якому просить скасувати постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 12.12.2017 р. у справі про порушення митних правил №5563/20900/17 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою від 12.12.2017 р. у справі про порушення митних правил №5563/20900/17 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за те, що він 08.09.2017 р. через митний пост «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706, VIN WOLJ7B7B2EV629328, у митному режимі «транзит» і всупереч вимог ст. 95 Митного кодексу України, перевищив строк транзитного перевезення. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при перетині кордону 08.09.2017 р. він був пасажиром, а керував автомобілем президент правління Фундації Семпер ОСОБА_4 ОСОБА_5. Проте, даний факт не взято до уваги уповноваженими особами відповідача, що призвело до винесення незаконної постанови.
Ухвалою від 26.12.2017 р. відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. На електронну адресу суду 06.04.2018 р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням та перебуванням у м. Будапешт Республіки Угорщина, однак не долучено доказів на підтвердження вказаної обставини.
Причини поважності неявки учасника справи в судове засідання суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм процесуального законодавства, шляхом оцінки судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки уповноважений представник позивача у відповідності до ст. 163 КАС України подав письмову відповідь на відзив, неодноразово звертався в суд із клопотаннями про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим відкладався розгляд такої, а тому, з метою забезпечення права на справедливий суд, що, серед іншого, включає необхідність розгляду справи в розумні строки, суд вважає можливим завершити розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. 26.01.2018 р. на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначає представник відповідача, що 28.10.2017 р. о 11 год. 10 хв. в зону митного контролю смугою руху «червоний коридор» митного поста «Угринів» ОСОБА_2 митниці ДФС із ОСОБА_7 до України заїхав транспортний засіб «Fiat Doblo Сombi», р.н. НОМЕР_2, в якому прямував у приватну поїздку ОСОБА_1 В ході митного контролю та оформлення встановлено, що останній 08.09.2017 р. ввіз на митну територію України автомобіль марки «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706, через митний пост «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України. Проте, станом на 28.10.2017 р. в програмно-інформаційного комплексу «Інспектор» (далі – ПІК «Інспектор») та центральній базі даних єдиної автоматизованої інформаційної системи Департаменту митної справи Державної фіскальної служби України (далі – ЦБД ЄАІС ДМСУ) відсутня інформація щодо вивезення позивачем за межі митної території України вказаного автомобіля чи поміщення в інший митний режим, що свідчить про перевищення ним встановленого строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на десять діб. Не заперечив, що на момент складання протоколу ОСОБА_1 повідомив, що, в’їжджаючи на митну територію України, керування транспортним засобом «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706, здійснював резидент Jan Buru (ОСОБА_5), а він перетнув кордон як пасажир. Ствердив, що позивач до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортного засобу, до митниці не звертався. Згідно з інформацією, яка міститься в ЄАІС, вищевказаний транспортний засіб ввіз на митну територію України саме ОСОБА_1, він і надав документи на право користування транспортним засобом, а тому на останнього покладено обов’язок вивезення автомобіля. Вказав, що за умови неподання позивачем документів в якості водія транспортного засобу, у посадової особи митниці була б відсутня можливість внести таку інформацію, яка є достовірною. Вважає, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що даний транспортний засобів на митну територію України ним не ввозився, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю.
01.02.2018 р. від представника позивача ОСОБА_6 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що додані представником відповідача до відзиву документи лише підтверджують факт перебування позивача з іншими особами, зокрема, громадянином ОСОБА_8 ОСОБА_5, на пункті митного контролю і перетині кордону. Звертає увагу на те, що жодних доказів, що свідчать про перетин позивачем кордону саме як водієм чи особою, яка володіє транспортним засобом, представником відповідача не надано, а тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з’явилися, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою у справі про порушення митних правил №5563/20900/17 від 12.12.2017 р., винесеною заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с. 6-7).
Вищевказану постанову винесено за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил та протоколу №5563/20900/17 від 28.10.2017 р. (а.с. 21-22), із змісту яких вбачається, що 28.10.2017 р. о 11 год. 10 хв. громадянин України ОСОБА_1 на автомобілі НОМЕР_3, VIN ZFA22300005727349, прямував у приватну поїздку з ОСОБА_7 до України через митний пост «Угринів» ОСОБА_2 митниці ДФС смугою руху «червоний коридор» в митному режимі «транзит». В ході митного контролю встановлено, що згідно з даними ПІК «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ 08.09.2017 р., ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706, VIN WOLJ7B7B2EV629328, країна реєстрації - ОСОБА_7, через митний пост «Краковець» ОСОБА_2 митниці ДФС, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» в митному режимі «транзит» (а.с. 23, 25). Станом на 28.10.2017 р. вказаний автомобіль за межі митної території України не вивозився та в інший митний режим не поміщався. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, терміном більше ніж на десять діб.
В письмовому поясненні від 28.10.2017 р. позивач вказав, що 08.09.2017 р. ним було ввезено через митний пост «Краковець» автомобіль марки «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706, у митному режимі транзит. Із змістом ст. 95 МК України останній ознайомлений, проте у найближчий митний орган не звертався. В доповнення до пояснень повідомив, що в’їжджаючи на митну територію України даним автомобілем керував ОСОБА_5, він перетинав кордон як пасажир (а.с. 26).
Відповідно до вимог ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з п. 7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. №1118, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, зокрема, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону.
Пунктом 9 цих Правил визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України, зокрема, транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ст. 90 МК України транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб).
Частиною 3 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
За положеннями ст. ст. 73, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Факт ввезення позивачем на митну територію України автомобіля марки «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706, пред’явлення ним вказаного транспортного засобу для митного контролю та подання відповідних документів, стверджується даними ЄАІС ДМСУ та «Інспектор 2006», що містяться у доданих представником відповідача до відзиву копіях витягів з ПІК «Інспектор 2006» (а.с. 23, 25).
Натомість, позивачем та його представником не надано суду доказів, які спростовують факт ввезення позивачем на митну територію України автомобіля марки «Оpel Vivaro», р.н. RLA 26706. При цьому, останні не заперечують, що позивач із заявою про продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України до митниці не звертався.
Згідно із ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Таким чином, законодавством чітко визначені умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Однак, на момент складення протоколу про порушення митних правил та винесення постанови позивач не надав відповідачу документи, які б підтверджували неможливість дотримання терміну транзиту у зв’язку з дією обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 460 МК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем перевищено встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення, терміном більше ніж десять діб, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, а відтак оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є законною, винесеною з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством України, у зв’язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 74-77, 229, 241-246, 250, 255 КАС України,
у х в а л и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м. Львів, вул. Хоткевича, 16а/121) до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 39420875, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про скасування постанови у справі про порушення митних правил – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до ОСОБА_2 Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Ю. Теслюк
Судове рішення № 73328439, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 06.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/8315/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: