Справа №1-432/2009
ВИРОК
Іменем України
02 грудня 2009 року
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1, при секретарі ОСОБА_2, з участю прокурора ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 11 вересня 2009 року біля 23 год., перебуваючи неподалік магазину «Каштан», який розташований в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, умисно, з метою відкритого заволодіння чужим майном із застосуванням фізичної сили відкрито викрав у ОСОБА_5 гроші в сумі 10 грн., срібний ланцюжок вагою 5 грам (відповідно до довідки, наданої Управлінням Національного Банку України у Вінницькій області від 22.10.2009 року вартість одного грама срібла станом на 11 вересня 2009 року становила 2,75 грн.) та мобільний телефон марки «Нокія», вартість якого відповідно до висновку експерта №2209 від 2.10.2009 року станом на момент проведення експертизи становить 140 грн., після чого з місця події зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 163,75 грн.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину за ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно 11 вересня 2009 року біля 23 год. біля магазину «Каштан» наніс удар ОСОБА_5 та забрав у нього мобільний телефону, срібний ланцюжок і 10 грн. В подальшому все викрадене повернув.
У зв'язку з заявою підсудного про повне визнання вини, на підставі ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме, в частині допиту потерпілого, свідків.
Також вина підсудного у вчиненні ним злочину, що передбачений ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується матеріалами кримінальної справи:
протоколом усної заяви (повідомлення) про злочину (а.с. 3), згідно з яким ОСОБА_5 повідомив про те, що біля кафе «Каштан» невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження і та забрали мобільний телефоні марки «Нокія» і 10 грн.;
протоколом огляду місця події від 12.09.2009 року (а.с. 6), згідно з яким в ОСОБА_4 було виявлено і вилучено мобільний телефон марки «Нокія» і ланцюжок з білого металу в розірваному вигляді. При цьому ОСОБА_4 пояснював, що дані речі він забрав у невідомого йому чоловіка після нанесення йому удару 11.09.2009 року біля кафе «Каштан»;
висновком експерта №2209 від 02.10.2009 року про те, що залишкова вартість мобільного телефону марки «Нокія 1600» станом на момент проведення експертизи становить 140 грн.
довідкою Управління НБУ від 22.10.2009 року про те, що вартість одного грама срібла станом на 11.09.2009 року складала 2,75 грн.
Здобуті та досліджені в судовому засіданні докази є внутрішньо погодженими між собою і в сукупності доводять вину підсудного у вчиненні злочину, що передбачений ст. 186 ч. 2 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його сімейний і матеріальний стан, що за місцем проживання він характеризується негативно, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання по справі не встановлено.
Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди.
Врахувавши зазначені обставини, а також ту обставину, що потерпілий не має претензій до підсудного, про що в матеріалах справи є письмова заява, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, проте із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.
Запобіжний захід, обраний щодо підсудного, зміни не потребує.
Питання про відшкодування судових витрат і долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 81, 93 КПК України.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців, та відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього такі обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;
- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055, рахунок 35227002000019, УДК у Вінницькій області, МФО – 802015 витрати на проведення експертизи по справі в сумі 1333,38 грн.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Нокія» та ланцюжок з білого металу, які передані потерпілому ОСОБА_5 – залишити в останнього.
Запобіжний захід щодо підсудного до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судове рішення № 7332829, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 02.12.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-432/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: