Постанова № 73327267, 12.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 311/305/17 Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко Ю.В.

№ 22-ц/778/1271/18 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Воробйової І.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом ПАТ «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 18-000931-01 від 23 жовтня 2013 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної картки VISA,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ПАТ «Енергобанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 23.10.2013 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_3 був укладений Договір № 18-000931-01 від 23.10.2013 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA. Та 23.10.2013 між ПАТ «Енергобанк» та позичальником ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 18-000931-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, за умовами якої розмір кредитного ліміту складає 30000,00 гривень та позичальнику ОСОБА_3 було видано платіжну картку, про що свідчить розписка останньої.

На виконання умов укладеного Договору № 18-000931-01 від 23.10.2013 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, Банк протягом всього строку дії даного кредитного договору належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів позичальнику. Однак, позичальник ОСОБА_3 протягом строку дії кредитного договору допускає порушення виконання своїх зобов'язань щодо сплати кредиту, процентів, комісій за користування кредитом, що в свою чергу призвело до виникнення заборгованості за Договором № 18-000931-01 від 23.10.2013 року, загальний розмір якої станом на 15.11.2016 року становить - 122 532,88 гри., з яких: заборгованість за кредитом становить 36 324,33 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості 50 372,45 грн.; заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт - 9 245,99 грн.; заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) 3 900,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 22 690,11 грн. До теперішнього часу відповідач ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 18-000931-01 від 23.10.2013 року у добровільному порядку не погасила.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд,стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованість за Договором № 18-000931-01 від 23.10.2013 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA в загальному розмірі 122 532,88 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» заборгованість за Договором № 18-000931-01 від 23.10.2013 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA - в загальному розмірі 94087 гривень 20 копійок, судовий збір в сумі 1415 гривень 25 копійок, а всього стягнути - 95502 гривні 45 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з неї на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованість у загальному розмірі 22900 грн., що складається з 30000,00 грн. заборгованості за кредитом та 3900,00 грн. штраф за виникнення простроченої заборгованості а також судовий збір у розмірі 514,63 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заперечуючи проти висновків суду першої інстанції відповідач посилається в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено які саме відповідач здійснив операції за допомогою картки або її реквізитів, які зумовили виникнення овердрафту у розмірі 6324,33 гр.

Разом з тим позивачем надана виписка по особовим рахункам відповідача (а.с. 79-129), у якій докладно зазначені операції, які здійснювалися по рахунку відповідача.

Досліджуючи доводи та заперечення сторін, суд першої інстанції встановив, що 23.10.2013 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_3 був укладений Договір № 18-000931-01 від 23.10.2013 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.21-29). А також 23.10.2013 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та позичальником ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 18-000931-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, за умовами якої розмір кредитного ліміту складає 30000,00 гривень, що відповідачем не оспорюється. Позивальнику ОСОБА_3 було видано 12.11.2013 року платіжну картку, про що свідчить розписка позичальника ОСОБА_4, що останньою не оспорюється (а.с.32,33).

Відповідно до п.2.1.2 кредитного договору, Банк надає Держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Кредит надається в межах кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених цим Договором, а Держатель зобов'язується повернути суму отриманого Кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим Договором. Згідно п.п. 2.1.3. та п. 2.3. Договору, розмір кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невід'ємною частиною. Кредитний ліміт може бути збільшений або зменшений за заявою Держателя або за рішенням Банку, а також в інших випадках, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.6. Кредитного договору встановлено, що строк дії Кредитної лінії становить один рік з моменту підписання Сторонами цього Договору. Якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії Кредитної лінії, за умови, що з боку Держателя відсутня прострочена заборгованість за Кредитом та/або обслуговуванню Карткового рахунку, та жодна із сторін в установленому Договором порядку не заявить про припинення строку дії Кредитної лінії, термін дії Кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах. Відповідно до п.5.7. Договору, проценти на залишок коштів на Картковому рахунку нараховуються згідно Тарифів Банку. За умовами п.п.6.1.,6.2. Кредитного договору Сторони несуть майнову відповідальність в розмірі, передбаченому Тарифами, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, а також за порушення Правил. У випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення Овердрафту, Держатель зобов'язаний сплатити на користь Банку штраф у розмірі, передбаченому Тарифами. Відповідно до Тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна картка VISA» (а.с.29) позичальнику ОСОБА_3 було встановлено: відсоткову ставку в розмірі 35% річних; розмір щомісячного мінімального платежу - 5% від боргових зобов'язань, але не менше 50 грн.; штраф за виникнення простроченої заборгованості 50 грн. + 0,2% в день від суми простроченої заборгованості; штраф за користування перелімітом (несанкціонований овердрафт) 0,2% в день від суми переліміту.

Судом першої інстанції встановлено що позичальником ОСОБА_3 було підписано Договір № 18-000931-01 від 23.10.2013 року про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA та тим самим остання виявила свою згоду з усіма розділами та пунктами договору та зобов'язалася їх виконувати. Крім того, ОСОБА_3 підписано невід'ємні частини вищевказаного договору (п.9.9 договору) - Правила користування кредитною карткою «VISA», Тарифи за відкриття та обслуговування пакету «Кредитної картки VISA», що відповідачем не оспорюється (а.с.25-31).

Зазначений договір не оспорювався сторонами, виконувався.

Протягом дій договору утворилася заборгованість позичальника ОСОБА_3 Відповідно до п.4.4.1 вищевказаного кредитного Договору, в результаті здійснення Держателем Платіжних операцій, проведених за допомогою картки та/або її реквізитів, та в інших випадках, передбачених цим договором, та за умови повного використання Держателем Кредитного ліміту може виникнути Овердрафт, який є не прогнозованим по розміру та часу виникнення.

Судом першої інстанції проаналізовано положення укладеного між сторонами договору та, підпункту 4.4.2.4 Договору, яким передбачено, що овердрафт може виникнути в результат сплати нарахованих процентів, комісій та інших Платежів згідно Тарифів Банку. Також за п.п 4.4.3 Договору кредиту: Держатель зобов'язаний стежити за витратами коштів в межах Кредитного ліміту з метою уникнення овердрафту, а у випадку виникнення негайно погасити заборгованість».

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не досліджував питання виникнення овердрафту а позивач не довів природу його виникнення є безпідставними.

Порушення відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів у встановлені Договором строки, вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором та випискою по особовим рахункам (а.с.9-17; 79-129.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, відповідач також у апеляційній скарзі посилається на те, що недоведеність виникнення овердрафту унеможливлює нарахування пені за несанкціонований овердрафт. За 5.1. кредитного Договору позивачеві надано право за користування кредитом, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, нараховувати проценти, комісію, пеню та штрафи в розмірі, встановленому Тарифами.

Згідно Тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна карта VIZA», позичальнику ОСОБА_3 встановлено відсоткову ставку у розмірі 35% річних.

Судове рішення суду першої інстанції містить докладне обґрунтування висновків щодо вирішення питання стягнення пені з урахуванням положень укладеного між сторонами договору.

З посиланням на ч.1 статті 610 ЦК, ст. 611 ЦК України суд зробив правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову щодо стягнення пені за прострочення виконання боржником своїх обов'язків за договором.

Зменшуючи розмір пені, суд врахував загальні положення про обчислення строків позовної давності , що містяться у ст. ст. 252-255, 261, 257, 258 ЦК України та обмежив стягнення неустойки (пені, штрафу) останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а саме: за період з 29.01.2016 року по день звернення до суду, тобто по 01 лютого 2017 року (за поштовим штемпелем по відправці позову до суду) та загальний розмір якої складає 31048 грн. 86 коп. (3030,34 грн. + 3092,63 грн. + 2955,39 грн. + 3327,63 грн. + 3184,08 грн. + 3138,22 грн. + 3641,96 грн. +3375,31 грн. + 3552,25 грн. + 1751,05 грн. = 31048,86 грн.).

Крім того, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що, нарахувавши пеню, позивач вже реалізував своє право на стягнення неустойки за порушення зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 а тому нарахування відповідно до п.1.12.Тарифів штрафу за виникнення простроченої заборгованості (константа) в сумі 3900,00 гривень, - є подвійною відповідальністю за порушення одних і тих же зобов'язань, що суперечить положенням ст.61 Конституції України, а тому відмовив у стягненні цього штрафу з відповідача.

Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що умови нарахування пені є несправедливими, а тому суд мав взагалі відмовити у стягнені пені, а стягнути з неї лише штраф.

Натомість договір не оспорювався відповідачем.

За змістом статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

У даній же справі, судом встановлено, що укладений між сторонами договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконувала їх.

За таких обставин вважати окремі умови кредитного договору несправедливими підстав немає.

Також заперечуючи проти оскаржуваного судового рішення відповідач просила врахувати її майновий стан. Разом з тим, вона на зазначила яким чином врахувати майновий стан, які суми зменшити з урахуванням її майнового стану та на якій підставі. До того ж жодних відомостей про майновий стан не надано, окрім довідки про перебування на обліку як безробітна та неотримання допомоги. Ані склад сім'ї, з зазначенням доходів, ані відомості про відсутність майна не надані.

До того ж стягнений судом розмір неустойки не перевищує розмір заборгованості за кредитом.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 грудня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 12 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: