Вирок № 73326003, 06.04.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/524/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі^

головуючого Ільтьо І. І., при секретарі Куні О. І.

з участю прокурора Косовець Р. М., обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Маринчак О. С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Берегово кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090060000658 від 11.12.2017 року, яке поступило з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України,

встановив:

20.06.2017 року, в обідній час, у м. Берегово Закарпатської області, ОСОБА_1 з метою незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_3, якому ухвалою Рожнятівського районного суду від 21.10.2016 обмежено право виїзду за межі України, вступив у злочинну змову із ОСОБА_4

Згідно розробленого та погодженого плану злочинних дій щодо незаконного переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України, ОСОБА_1 повинен був знаходитися неподалік пункту пропуску через державний кордон України - «Лужанка», що поблизу с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області, де дочекавшись найбільш сприятливого моменту для незаконного переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України, повідомити про це інших учасників злочину. При цьому з метою супроводу ОСОБА_3, створення безпечних умов для незаконного перетину ним державного кордону та спілкування із працівниками прикордонної служби Республіки Угорщина, ОСОБА_1 залучено свого неповнолітнього сина ОСОБА_5, який не був обізнаний із злочинними намірами групи, а також ОСОБА_4 з цією ж метою було залучено ОСОБА_6

В подальшому, діючи згідно розробленого злочинного плану, та визначеної злочинної ролі, того ж дня, в обідній час, ОСОБА_1 прибув до пункту пропуску через державний кордон України - «Лужанка», де спостерігав за діями нарядів прикордонної служби. Дочекавшись найбільш вдалого моменту до незаконного перетину ОСОБА_3 державного кордону України, за допомогою засобу стільникового зв'язку повідомив про це ОСОБА_4, та про необхідність доставки у зазначене місце його сина та ОСОБА_3

В свою чергу, ОСОБА_4, спільно із ОСОБА_6, здійснивши усі необхідні приготування та провівши інструктаж із ОСОБА_3 щодо поведінки під час незаконного перетину державного кордону, доставили останнього до міжнародного пункту пропуску «Лужанка» ОСОБА_5, а в подальшому ОСОБА_3 Там, згідно погодженого із усіма учасниками злочину плану, ОСОБА_6, ОСОБА_3, та ОСОБА_5 направилися до міжнародного пункту пропуску «Лужанка», де були затримані працівниками СБ України в Івано-Франківській області на відстані 357 м. від державного кордону при спробі його незаконного перетину.

Ці дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 332 ч. 2 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинено за попередньою змовою групою осіб.

На підготовчому судовому засіданні прокурор Косовець Р. М. оголосив угоду про визнання винуватості від 14.12.2018 року, яка укладена між прокурором Герасимик Т. О. та підозрюваним та просив її затвердити. Згідно вищевказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнає обвинувачення в обсязі підозри та сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ст. 332 ч. 2 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості та ствердили, що з її змістом ОСОБА_1 повністю погоджується, вину свою беззастережно визнає та укладення угоди про визнання винуватості є добровільним.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого визнає себе винуватим ОСОБА_1 є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. ч. 4-5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом роз'яснені прокурору та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості у відповідності до ст. 473 ч. 2 КПК України.

Також, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст. 75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вважає вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374 ч. 4, 468, 469, 472- 475 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 грудня 2017 року в м. Івано-Франківськ у кримінальному провадженні №12017090060000658, між прокурором Герасимик Тарасом Олеговичем та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 332 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за ст. 332 ч. 2 КК України у вигляді (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України, обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаціїта повідомляти останніх про зміну місця проживання.

Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone 4 (A1332)» IMEI НОМЕР_3 із сім-картою оператора мобільного звязку ПрАТ «ВФ Украна» з номером НОМЕР_1; мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_4 із сім картою з оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_2; мобільний телефон марки «Nokia» IMEI НОМЕР_4 з сім-картою НОМЕР_5; мобільний телефон марки «Nokia» IMEI НОМЕР_6, які зберігається у камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області - повернути ОСОБА_1, як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ільтьо І. І.