Рішення № 73323219, 26.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40093/17

Провадження № 2/761/1464/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з останньої кошти в розмірі понесених витрат у сумі 45 281,90 грн., а також судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 червня 2015 року о 14 год. 30 хв. на вул. Шамрила в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля НОМЕР_1 - під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2. На момент ДТП Відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року ОСОБА_1 визнанно винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки Відповідач в добровільному порядку не відшкодувала спричинені збитки, власник пошкодженого автомобіля НОМЕР_3, звернувся до Позивача з заявою про відшкодування збитків, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (п. 41.1 ст. 41). Таким чином, МТСБУ були понесені витрати у вигляді виплати страхового відшкодування у сумі 45 281,90 грн., які просив суд стягнути в порядку регресу з Відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 11.12.2017 у справі відкрито провадження за участю сторін.

В судове засідання представник Позивача не з'явився надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечення не надав та не просив розглядати справу у його відсутність.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст.ст. 277, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у загальному позовному провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 17 червня 2015 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 на вул. Шамрила, 1, в м. Києв, під час повороту ліворуч не пропустила автомобіль НОМЕР_4, який рухався в зустрічному напрямку, в наслідок чого сталось зіткнення, після чого скоїла наїзд на припаркований автомобіль НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, вказані обставини також підтверджується Довідкою Відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 10).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 11)

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Судом достовірно встановлено, що момент скоєння ДТП Відповідач не мав Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з відповідно заявою. (а.с. 7)

Відповідно до Звіту №9207 складного 16 липня 2015 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 про оцінку автомобіля НОМЕР_3, ринкова вартість автомобіля на момент ДТП складає 728 378,44 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ становить 54 338,28 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників і з урахуванням ПДВ складає 54 338,28 грн.: матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 54 338,28 грн. (а.с. 13-16).

На підставі наказу №4494 від 02.09.2015 року власнику автомобіля НОМЕР_3 було здійснено виплату в розмірі 45 281,90 грн. (а.с 21), що також підтверджується платіжним дорученням №4494рв від 03 вересня 2015р. (а.с. 20).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, серед іншого, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положенням ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно з п. 41.1. а) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У відповідності з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача в межах фактичних витрат.

Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Судом достовірно встановлено, що дана ДТП мала місце з вини Відповідача.

Таким чином, оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню кошти понесених витрат у розмірі 45 281,90 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду даного позову.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України; ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191, ЦК України; Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місце знаходження: м. Київ, бул. Русанівський, 8, банківські реквізити: р/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва; МФО 322313, Ідент. код 21647131) кошти понесених витрат в сумі - 45 281,90 грн., а також судовий збір в розмірі - 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.

Повний текст складено 02.04.2018р.