Ухвала суду № 73323217, 07.10.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14071/14-ц

Провадження № 4-с/761/246/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на неправомірні дії Виконуючого обов'язки заступника начальника Сніжанського міського управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби Зайцева Олексія Сергійовича про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - Заявник), в особі свого представника, 30 липня 2015 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на дії Виконуючого обов'язки заступника начальника Сніжанського міського управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби Зайцева Олексія Сергійовича (далі - Державний виконавець), заінтересована особа ОСОБА_3, про визнання неправомірною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Заявник свою скаргу обґрунтовує тим, що 07 липня 2015 року Заявником подано до Відділу державної виконавчої служби Сніжанського міського управління юстиції Донецької області виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 20 жовтня 2014 року у цивільній справі № 761/14071/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 910 грн. 54 коп. та судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. (далі - Виконавчий лист). Однак. 28 липня 2015 року Заявник отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену 16 липня 2015 року в.о. заступника начальника Сніжанського міського управління юстиції - начальником Відділу державної виконавчої служби Зайцевим О.С. на підставі пункту 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р. Заявник вважає, що вказана постанова винесена неправомірно, з помилковим застосуванням норм діючого законодавства, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України, на яке посилається Державний виконавець, є підзаконним нормативно-правовим актом. Наголошує на відсутність закону, який би прямо встановлював заборону відкриття виконавчого провадження, якщо місце реєстрації боржника не контролюється українською владою. Просив суд ухвалити судове рішення, яким скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 липня 2015 року; зобов'язати Державного виконавця вжити заходів щодо належного та повного виконання Виконавчого листа.

В ході судового розгляду справи, представник Заявника надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вимоги, зазначені у скарзі, підтримав, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Повідомлений у встановленому законом порядку про місце, дату та час судового розгляду справи, Державний виконавець у судове засідання не з`явився.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За змістом частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 386 Цивільного процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Суд знаходить можливим розгляд справи за відсутності представника Заявника та Державного виконавця на підставі наявних у справі доказів, необхідних для прийняття рішення по суті.

Дослідивши матеріали справи, а також оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частиною 1, абзацом 1 частини 2, частиною 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у цивільній справі № 761/14071/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 910 грн. 54 коп. та судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. (далі - Виконавчий лист), в якому місцепроживання боржника ОСОБА_3 зазначено: АДРЕСА_3

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з відсутністю на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, інформації про місце знаходження відділів державної виконавчої служби, що розташовані на території Донецької області та не є підконтрольними державній владі України, Заявник звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з проханням виконавчі документи направити за належністю до відповідних відділів районних, районних у містах, міських, міська районних управлінь юстиції Донецької області (а.с. 3).

Суд встановив, що 16 липня 2015 року в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Сніжанського міського управління юстиції Донецької області Зайцевим Олексієм Сергійовичем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 20 жовтня 2014 року у цивільній справі № 761/14071/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 910 грн. 54 коп. та судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп., з тих підстав, що згідно виконавчого документа боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_2, м. Сніжне, та згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07 листопада 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження, проведення виконавчих дій неможливо на території проведення активної фази АТО (а.с. 10).

Заявник стверджує, що Державний виконавець помилково застосував норми діючого законодавства, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України, на яке посилається Державний виконавець, є підзаконним нормативно-правовим актом.

Суд не погоджується із такою позицією Заявника з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

За змістом статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07 листопада 2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», місто Сніжне Донецької області відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Таким чином, вимоги викладені в скарзі є необґрунтованими, а скарга в цілому є такою, що задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, на підставі статті 19 Конституції України, статей 1, 6, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07 листопада 2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 383-389 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на неправомірні дії Виконуючого обов'язки заступника начальника Сніжанського міського управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби Зайцева Олексія Сергійовича про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - в і д м о в и т и.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ :