Постанова № 73321802, 11.04.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Чернівці

справа № 724/1628/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів : Лисака І.Н., Владичана А.І.

секретар Герман Я.І.

позивач- Грабар ОСОБА_1

відповідач- Колодрибський ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 1 лютого 2018 року

в справі № 724/1628/17 (головуючий в 1-й інстанції Єфтеньєв О.Г.)

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

встановив :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про продовження строків прийняття спадщини.

Позовні вимоги обгрунтовував слідуючими обставинами.

13 березня 2008 року ОСОБА_5 було складено заповіт на ім’я позивача відносно земельної ділянки площею 1,40 га в с. Ширівці, Хотинського району Чернівецької області.

12 квітня 2017 року ОСОБА_5 помер.

02.11.2017р. ОСОБА_3 звернувся до Державного нотаріуса ОСОБА_6 державної нотаріальної контори з наміром отримати спадщину, однак отримав письмову відповідь про те, що ним було пропущено строк для прийняття спадщини. В установлений шестимісячний термін він не звернувся до ОСОБА_6 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини по причині знаходження на лікуванні.

Провадження 22-ц/794/381/18 Категорія 39

Позивач вказував, що згідно письмової відповіді нотаріуса спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена за заявою сина померлого –ОСОБА_4

Позивач просив визначити йому додатковий строк тривалістю в один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 1 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що він не мав можливості відкрити спадкову справу у зв’язку з відсутністю у нього свідоцтва про смерть спадкодавця. ОСОБА_3 зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки діагнозам, з яким він постійно проходить огляди та консультації у лікарів.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення - залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини через недоведеність поважності причин пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, що 12.04.2017р. в с.Ширівці Хотинського району Чернівецької області помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-МИ № 173693.

Згідно копії заповіту від 13.03.2008р., реєстраційний номер 161, посвідченого секретарем Шировецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_7, вбачається, що ОСОБА_8 заповів у власність земельну ділянку в розмірі 1,40 га на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 068004 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3

ОСОБА_6 державної нотаріальної контори № 787/01-16 від 02.11.2017р підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена на підставі заяви про прийняття спадщини сина померлого – ОСОБА_4

ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини вчасно до шести місяців до ОСОБА_6 державної нотаріальної контори подано не було.

За загальними положеннями про спадкування, зокрема ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа №6-85цс12) і в силу ст.214, 360-7 ЦПК Україну він має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Отже, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню, якщо позивач надасть докази наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Законодавство при цьому не встановлює перелік поважних причин, тому вони визнаються поважними на думку суду. Поважними слід визнавати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини.

При цьому, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можна вважати: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Відповідно до узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, затвердженого постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 6 "Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування", судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту проживання однією сім'єю, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_3 посилався на те, що стан його здоров`я перешкоджав звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, на підтвердження чого він надав відповідні медичні документи, а саме індивідуальну картку амбулаторного хворого, копію журналу, копію медичної картки стаціонарного хворого № 56668/759, копію журналу, копію медичної картки хворого.

Дослідивши вищезазначені докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказаними документами доведено лише факт проходження ОСОБА_3 у період з 12.04.2017р. по 02.11.2017р. (строк, протягом якого позивач мав право звернутися із завою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5М.) лікарських оглядів, проте не підтверджено обставин перебування його на лікуванні у ОСОБА_6 ЦРЛ.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 також зазначав, що суд першої інстанції не повинен був брати до уваги рекомендації сімейного лікаря Владичанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_9, які містяться у листі ОСОБА_6 ЦРЛ № 1912 від 29.12.2017р., про те, що хворий являється інвалідом ІІ групи та стороннього догляду не потребує, оскільки даний лікар жодного разу його не бачила.

Колегія суддів вважає вищевказані посилання необгрунтованими, оскільки апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вищевказаних обставин та не доведено протилежного.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не свідчать про неможливість подання ним цієї заяви у встановлений законом строк та не пов'язані із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цієї дії і тому не можуть бути підставою для визначення додаткового строку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На думку колегії суддів, наданих позивачем доказів недостатньо для підтвердження поважності причин, які перешкоджали позивачу звернутись із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він не мав можливості звернутися до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини у зв’язку з відсутністю у нього свідоцтва про смерть спадкодавця.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 1 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повної постанови 19 квітня 2018 року.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Вірно з оригіналом :