Ухвала суду № 73321156, 12.04.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1кс/712/303 /18

Справа № 712/646/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ПИРОЖЕНКО С.А., при секретарі ТІТОВА О.І., за участю прокурора ОЛИЗЬКО В.В., слідчого ЧИГРИН Н.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12017251010005057 від 17.06.2017, старшим слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_4, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, невійськовозобов’язаного, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулася із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_2 у невстановлений слідством період часу та місці умисно придбав у невстановленої особи без мети збуту у невстановлений спосіб подрібнену речовину рослинного походження «канабіс» та з моменту придбання, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, зберігав її до 16.06.2017 без мети збуту для особистого вживання.

У подальшому ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту придбаного ним раніше особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», незаконно зберігав речовину для особистого вживання за своїм місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, яку 16.06.2017 у період часу з 16 год. 25 хв. до 17 год. 45 хв. на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2017 було виявлено у кімнаті ОСОБА_2 під час проведення санкціонованого обшуку працівниками поліції у присутності понятих, що підтверджують злочинну діяльність останнього, а саме: паперовий згорток із вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, та 2 частини пляшки із залишками речовини, що відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 2/1450 від 08.08.2017 на поверхні наданих на експертизу відрізків верхньої частини пляшки горловини якої обмотана фольгою та нижньої частини пляшки з полімерного матеріалу виявлено нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – екстракт канабісу, маса особливо небезпечного наркотичного засобу екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,036 г. Надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабіс, маса наркотичного засобу канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 6,001 г.

Крім, того ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний намір на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини усвідомлюючи суспільну небезпеку та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, у невстановлений слідством період часу та місці умисно придбала у невстановленої особи для подальшого збуту у невстановлений спосіб психотропну речовину «амфетамін», та з моменту придбання, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, зберігав її до 16.06.2017 з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення за своїм місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, яку 16.06.2017 у період часу з 16 год. 25 хв. до 17 год. 45 хв. на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2017 було виявлено у кімнаті ОСОБА_2 під час проведення санкціонованого обшуку працівниками поліції у присутності понятих, що підтверджують злочинну діяльність останнього, а саме: 4 згортка із фольги з вмістом порошкоподібної речовини, електронні ваги, металева ложка, скло та карточка із залишками порошкоподібної речовини, що відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 2/1456 від 21.09.2017 в змивах електронних ваг сірого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, маса амфетаміну в змивах з електронних ваг (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 0,0008 г (0,8 мг); в змивах з скляного предмету, пластикової картки та металевої ложки, які перебували у тісному безпосередньому контакті між собою виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, маса амфетаміну в змивах з скляного предмету, пластикової картки та металевої ложки, які перебували у тісному безпосередньому контакті між собою (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 0,0002 г (0,2 мг); надана на експертизу в 4-х згортках фольги порошкоподібна речовина жовтого кольору, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, загальна маса амфетаміну в об’єднаній речовині (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 0,292 г.

У ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6.

29.12.2017 до Черкаської місцевої прокуратури було направлено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_2 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України, яке погоджено прокурором Черкаської місцевої прокуратури.

Причетність ОСОБА_2 до вчинених інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 16 червня 2017 року; висновком експерта від 08 серпня 2017 року; висновком експерта від 21.09.2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 09.01.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.01.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.01.2018.

Постановою слідчого від 11.01.2018 ОСОБА_2 оголошено в розшук.

19.01.2018 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси Чечот А.А., органу досудового розслідування надано дозвіл на примусове затримання ОСОБА_2 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий в клопотанні посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, що підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 міри запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а також наявність ризиків, котрі дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, а також можливість вчиняти інші кримінальні провадження, так як останній постійного місця роботи та проживання не має, переховувався від органів слідства, у звязку з чим перебував у розшуку.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні, вину свою у вчиненому злочинові визнав повністю, щиро розкаювався у вчиненому та пояснив про обставини вчиненого злочину, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Крім того, згідно ст.5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи. Крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

В частині 3 ст. 5 Конвенції / правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

В своєму клопотанні слідчий та прокурор вказує, що до підозрюваного ОСОБА_2 необхідно обрати міру запобіжного заходу тримання під вартою, що дасть необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, але доказів не надано.

При формуванні внутрішнього переконання слідчого, прокурора, слідчого судді, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості. У цьому ключі послідовною та логічною є позиція Європейського суду з прав людини, яка зводиться до наступного: небезпека можливості переховуватися від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалому утриманню під вартою. Небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув’язнення виявиться невиправданим.

В даному випадку слідчим та прокурором не доведено та не надано письмових доказів того, що в даному випадку виникли ризики передбачені вимоги ст.177 КПК України.

Судом встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, пройшов курс лікування від наркозалежності, щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушення, та з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено нових даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним ризикам будь-яким із передбачених ч.1 п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, тому за таких обставин суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_2, не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби.

Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 179-184, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту в період доби з 22.00 год. до 06.00 год., терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 10 червня 2018 року, включно.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 12 квітня 2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, такі обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- заборонити в період доби з 22.00 год. до 06.00 год. залишати житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за кордон;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими за відсутністю захисника, слідчого або прокурора;

- не відвідувати місця, де знаходяться розважальні заходи.

- докласти зусиль до офіційного працевлаштування.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань.

Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_2, слідчому, та прокурору для контролю за її виконанням.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя С.А.ПИРОЖЕНКО

Копію цієї ухвали мені вручено «____» квітня 2018 року о ____ год. ____ хв., одночасно роз’яснено порядок її оскарження.

Підозрюваний _______ ОСОБА_2

Захисник ______ ОСОБА_1