Ухвала суду № 73321119, 12.04.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 707/1711/17

Провадження № 1-кп/712/309/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року колегія суддів Соснівського районного суду м. Черкаси у складі:

головуючого судді Чечот А.А.

суддів Токова С.Є.

ОСОБА_1

при секретарі Маламуж Н.В.

за участю прокурора Касьян А.О.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 42013110000000284 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Соснівського районного суду м. Черкаси знаходиться кримінальне провадження № 42013110000000284 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

28.03.2018 року на адресу суду начальником шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 скеровано заяву про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Чечот А.А. та суддів Токової С.Є., Марцішевської О.М.

Подана заява обґрунтована тим, що колегією суддів 05.10.2017 року виносилася ухвала про повернення обвинувального акту в даному кримінальному провадженні. Після чого, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24.01.2018 року вказана ухвала була скасована, а кримінальне провадження повернуто до суду першої інстанції. Тому, на підставі ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції не має права брати участь у цьому ж провадженні.

Прокурор у судовому засіданні подану заяву про відвід підтримав, просив суд її задоволити та додатково зазначив, що при винесенні ухвали про повернення обвинувального акту колегією суддів висловлювалася думка з приводу дотримання органами досудового розслідування вимог процесуального закону під час проведення досудового слідства.

Захисники та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поклалися на розсуд суду.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали провадження щодо заявленого відводу, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь в кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 КПК України визначено наступне:

1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Згідно зі ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Незалежність судді є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й Держави.

Незалежність і недоторканість суддів гарантують ст.ст. 126, 129 Конституції України.

Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст. 3, 8, 55 Конституції України.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.

Відмова у здійсненні правосуддя не допускається, відповідно до ч. 2 ст. 30 КПК України.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і ОСОБА_2 проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

П. 66 Коментарію до Бангалорських принципів поведінки суддів визначає, що бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права брати участь в розгляді якої-небудь справи та виносити по ній рішення.

П. 2.5 Бангалорських принципів передбачає необхідність усунення судді від участі від розгляду справи у випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Бангалорські принципи представляють собою документ, який має велику потенційну цінність не тільки для судових органів всіх країн, а й для широкої громадськості і тих, хто прагне до забезпечення надійної основи для бездоганної чесності судових органів в усьому світі. Зазначені принципи були прийняті в цілях забезпечення компетентності, незалежності та неупередженості судових органів, що є необхідним для виконання судами своєї ролі з підтримки конституціоналізму та правопорядку.

Принципами зазначеного документу є:

1) Незалежність.

Незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

2) Об’єктивність.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

3) Чесність та непідкупність.

Чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків.

4) Дотримання етичних норм Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів.

5) Рівність.

Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов’язків.

6) Компетентність та старанність.

Компетентність та старанність є необхідними умовами для виконання суддею своїх обов’язків.

Вищенаведені принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому. Ці принципи передбачають, що судді у своїй поведінці підзвітні відповідним органам, що створені для підтримки суддівських стандартів, які діють об’єктивно та незалежно і мають на меті збільшення, а не зменшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки, якими зв’язані судді.

Тому, на підставі викладено, колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення заявленого відводу, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 76 КПК України, якою визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції, що підлягає застосуванню у системному зв’язку з загальними засадами кримінального судочинства про те, що правосуддя повинно здійснюватися судом, встановленим законом, за відсутності обґрунтованих сумнівів в неупередженості та безсторонності суду та з урахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 35, 75, 76, 80-82 КПК України, рішення колегія суддів-

У Х В А Л И Л А :

Заяву начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Чечот А.А. та суддів Токової С.Є., Марцішевської О.М. в кримінальному провадженні № 42013110000000284 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України – задоволити.

Матеріали кримінального провадження передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: