Рішення № 73319206, 05.04.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17322/17

н/п 2-о/640/17/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Шмадченко С.І.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт приналежності його та його малолітніх дітей до національності німець/німці, посилаючись на те, що його батько та дід за національністю були німцями; внести вказані відомості в актовий запис І-ВЛ № 235252 від 02.04.2011 р., І-ВЛ № 319320 від 15.05.2013 р. та вказати національність батька – німець.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити, одночасно пояснив, що він звертався до органу РАЦС із відповідною заявою щодо внесення змін до актових записів, але отримав відмову через те, що формою актового запису про народження не передбачено графи «національність» в частині зазначення відомостей про батьків.

Виконуюча обов’язки начальника Харкіського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Харківській області ОСОБА_2 направила пояснення, в яких не заперечує проти встановлення факту, що має юридичне значення, однак заперечує в частині внесення змін до актових записів про народження, просить розглядати справу без участі представника відділу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд задовольняє заяву, виходячи з наступного:

Як вбачається з наданих документів, батько заявника ОСОБА_3, народився 26 липня 1952 р., що підтверджується копією свідоцтва про народження № 317836. В свідоцтві про народження ОСОБА_3 національність батьків зазначено ОСОБА_4 – німець, ОСОБА_5 – німка (а/с. 10).

В актовому записі про народження заявника ОСОБА_1 № 617 від 22.07.1980 р. зазначено, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00019812237 від 22.03.2018 р. вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Жовті Води Дніпропетровської області, батьком дитини є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який за національністю є німцем, мати ОСОБА_6 за національністю – українка.

Судом встановлено, що батько ОСОБА_1 – ОСОБА_3 був німцем, однак проживав на території України, дотримуючись традицій німецької національності.

Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.

Статтею 300 ЦК України визначено, що фізична особа має право на індивідуальність, має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність; примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Частиною 2 статті 256 ЦК України визначено, що факт належності особи до певної національності можна віднести до юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичної особи, зокрема у разі надання документів до посольства чи консульства Німеччини.

Як зазначає у своїй заяві ОСОБА_1, встановлення факту німецького походження необхідно для впорядкування документів і для реалізації особистих прав, підтвердження німецького походження роду по лінії батька та вчинення подальших дій, пов’язаних із зближенням з німецьким народом, отримання відповідних документів, посвідчуючи їх приналежність до вказаної нації.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

При розгляді справи встановлено, що та обставина, що заявник ОСОБА_1 має німецьке походження від свого батька, повністю підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

З урахуванням викладеного вище та вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що факт того, що ОСОБА_1 та його діти ОСОБА_7, ОСОБА_7, мають національність "німець" знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та був доведений належними доказами, а тому суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 258-265, 315 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 за національністю є німцем.

Внести зміни до графи 23 (для відміток) актового запису № 617 від 22.07.1980 р., що зареєстрований у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження 20.10.2010 за № 00023316426, де вказати національність ОСОБА_1 - «німець».

Встановити факт, що ОСОБА_7, 09.03.2011 р. за національністю є німкою.

Внести зміни до графи 20 (для відміток) актового запису № 1174 від 02.04.2011 р., що зареєстрований у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження 02.04.2011 р. за № 00037352607, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, де вказати національність ОСОБА_7 – «німка».

Встановити факт, що ОСОБА_8, 21.04.2013 р. за національністю є німцем.

Внести зміни до графи 20 (для відміток) актового запису № 1021 від 15.05.2013 р., що зареєстрований у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження 15.05.2013 р. за № 00100869503, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстаційної служби Харківського міського управління юстиції, де вказати національність ОСОБА_8 – «німець».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя