Постанова № 73317924, 11.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/429/18 Номер провадження 22-ц/786/736/18Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Кузнєцової О.Ю.

секретар - Філоненко О.В.

за участю: представника відповідача – ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3, представника позивача – адв. ОСОБА_4

третьої особи -ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОС Лізинг»

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОС Лізинг» про усунення перешкод у здійсненні прав власника шляхом зняття арешту з належного позивачу на праві власності автомобіля та відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного виконавця ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОС Лізинг» про усунення перешкод у здійсненні прав власника шляхом зняття арешту з належного позивачу на праві власності автомобіля та відшкодування спричиненої моральної шкоди, справу призначено до розгляду (а.с.148).

Вказану ухвалу оскаржило ТОВ «НЕОС Лізинг», яке у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити, у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначають, що дані позовні вимоги пред’явленні до суб’єкта власних повноважень, а саме до Приватного виконавця, а тому справа повинна розглядатися адміністративним судом за правилами КАС України, згідно приписів ст.ст.4,19 КАС України.

У поданих відзивах на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_5 зазначали, що апеляційна скарга ТОВ «НЕОС Лізинг» не відповідає вимогам закону не містить обгрунтування своїх вимог, та взагалі стосується іншого позову. Вважають, що наведені обставини позбавили їх можливості вивчити та зрозуміти суть апеляційної скарги, її обґрунтування.

Зауважують, що ч.2 ст.30 ЦПК України визначає виключну підсудність тобто позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини. У зв’язку з тим, що місцезнаходженням майна є штрафний майданчик по проїзду Ярославовому в м Кременчуці, що підтверджується актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, то позов правомірно подано до належної судової інстанції.

У судовому засіданні представник ТОВ «НЕОС Лізинг»апеляційну скаргу підтримав та прохав її задовольнити.

Позивача, його представник та третя особа апеляційну скаргу не визнали з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та прохали її відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників процесу вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у січні 2018 року позивач звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому прохав: усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на легковий автомобіль НОМЕР_1 приватним виконавцем ОСОБА_6, визнавши незаконними та протиправними винесення ним постанов про арешт майна боржника, яке належить позивачу на праві власності та заборону його відчуження та постанови про розшук майна боржника – легкового автомобіля НОМЕР_1; усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності на легковий автомобіль НОМЕР_1 директором ТОВ «НЕОС Лізинг» громадянином ОСОБА_2, визнавши незаконними та протиправними подання заяв до приватного виконавця ОСОБА_6 про винесення постанов про арешт майна боржника, яке належить позивачу на праві власності та заборону його відчуження та постанови про розшук майна боржника – легкового автомобіля НОМЕР_1; заборонити приватному виконавцю ОСОБА_6 та директору ТОВ «НЕОС Лізинг» громадянину ОСОБА_2 вчиняти дії, які перешкоджають у здійсненні ним права власності у відношенні легкового автомобіля НОМЕР_1, зокрема, ініціювати його арешт та об’явлення в розшук; вирішити питання судових витрат (а.с.2-19).

29.01.2018 року ОСОБА_3 надав до суду змінену, доповнену та уточнену позовну заяву, в якій уточнив процесуальний статус ТОВ «НЕОС Лізинг» як третьої особи та прохав усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на легковий автомобіль НОМЕР_1 приватним виконавцем ОСОБА_6 шляхом зняття арешту з вказаного автомобіля; стягнути з відповідача приватного виконавця ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 5000,00грн. та витрати, понесені у зв»язку зі сплатою судового збору, інших судових витрат, витрат на професійну правничу допомогу.

30.01.2018 року місцевим судом була постановлена оскаржувана ухвала про відкриття провадження по справі (а.с.148).

Висновок суду про підсудність даної справи Автозаводському районному суду м. Кременчука Полтавської області відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року №3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що, відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки, згідно зі статтею 16 ЦПК (ст.20 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Згідно п.19 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року №3, оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.

Окрім того, за змістом п.21 даної постанови, враховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Згідно ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Зважаючи на те, що виконання судових рішень покладається на державних і приватних виконавців, які відповідно до ст.18 Закону «Про виконавче провадження» наділені однаковими правами та обов’язками, вищевказане роз’яснення ВСУ підлягають застосуванню і до приватних виконавців.

Як убачається з матеріалів справи, предметом даного позову є саме захист цивільного права позивача ОСОБА_3, а саме усунення перешкод у здійсненні ним прав власника шляхом зняття арешту з належного позивачу на праві власності автомобіля.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду з позовом до приватного виконавця, спрямованим на виникнення, зміну або припинення його (фізичної особи) цивільного права, то Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області було правомірно відкрито провадження по даній справа, так як вона підсудна суду загальної юрисдикції.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що дані позовні вимоги пред’явлені до суб’єкта власних повноважень, а саме до приватного виконавця, а тому справа повинна розглядатися адміністративним судом за правилами КАС України, є безпідставними та колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, не зважаючи на те, що стороною в даному спорі виступає суб’єкт владних повноважень – приватний виконавець, проте предметом даного спору є захист законних інтересів та порушеного цивільного права фізичної особи, а тому спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують та не ґрунтуються на нормах права, а тому судом до уваги не приймаються.

Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОС Лізинг», – залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 січня 2018 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1