Рішення № 73317473, 12.04.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/701/17

Номер провадження 2-а/540/3/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018

03.04.2018 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретарів Ткач Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 23.11.2016 р.,

на підставі частини 3 статті 243 КАС України в судовому засіданні 03.04.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

у с т а н о в и в :

у серпні 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю належить земельна ділянка призначена для сільськогосподарського використання площею 5,22 га, яка розташована на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області. 09.08.2017 р. Він звернувся із заявою до відповідача для спростування або підтвердження чуток з приводу сплати податку за земельні частки (паї) після чого 16.08.2017 р. отримав відповідь, з якої дізнався про наявність прийнятого рішеня та наявність у нього обов'язку щодо сплати податку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік в розмірі 3,00 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Полтавській області.

Позивач зазначає, що до одержання цієї відповіді він не міг знати про те, що входить до кола суб'єктів правовідносин в яких буде застосоване прийняте рішення, а відтак не міг знати що має право на оскарження, оскільки при прийнятті рішення відповідачем були порушені загальні засади податкового законодавства та прийняте рішення не містить обов'язкових його елементів, зокрема: хто є платниками податку, база оподаткування, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, що призвело до неясності правових наслідків, також офіційне оприлюднення 03.12.2016 р. вказаного рішення жодним чином не могло бути підставою для набрання ним чинності, так як даний вид прийнятого рішення набирає законної сили з урахуванням строків передбачених п.12.3.4. ст. 12 Податкового Кодексу України.

Дані обставини свідчать про те, що до одержання відповіді від відповідача не могли вплинути на обізнаність та виникнення обов'язку позивача у 2017 році щодо сплати земельного податку, а відтак з вини відповідача позивач не мав можливості на оскарження у встановлені законодавством строки, тому призвело до пропуску позивачем строку на оскарження прийнятого відповідачем рішення. Приймаючи оскаржуване рішення про встановлення земельного податку , відповідач порушив основні засади податкового законодавства, не дотримавшись принципів на яких грунтується податкове законодавство, зокрема принципу соціальної справедливості за яким установлення податків та зборів здійснюється відповідно до платоспроможності платників податків та принципу стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вносиися пізніш ніж як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки та не можуть змінюватись протягом бюджетного року.

У зв'язку з наведеним позивач просить поновити пропущений з поважних причн строк для звернення до суду; визнати протиправним та скасувати рішення Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області від 23.11.2016 р. «Про внесення змін до рішення сьомої позачергової сесії сьомого скликання Селещинської сільської ради від 23.06.2016 р. «Про встановленя порядку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік».

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві. При цьому позивач пояснив, що він має у власності земельну ділянку площею 5,22 га, яку в 2017 році приєднав до особистого селянського господарства та в серпні 2017 року дізнався що сільска рада значно збільшила розмір орендної плати за землю, до 3 % , що є непідйомною ціною для нього як для пенсіонера та для інших малозабезпечених жителів сільської ради.

Представник позивача також покликалася на порушення сільською радою при прийнятті оспорюваного рішення норм Податкового Кодексу України, оскільки рішення прийнято та опубліковано після 15 липня 2016 року – тільки в грудні 2016 року.

Відповідач в письмових поясненнях (а.с.26,27) повідомив, що гр.ОСОБА_1 приєднав земельну частку (пай) площею 5,22 га з 01.04.2017 року. Рішенням сьомої позачергової сесії сьомого скликання Селещинської сільської ради від 23.06.2016 р. «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік» установлено податок на майно в частині плати за землю на 2017 рік на території Селещинської сільської ради та затверджено Положення про плату за землю. Також зазначає, що на території сільської ради значна частина громадян збільшила розмір земельних ділянок за рахунок отримання в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, знаходяться за межами населених пунктів сілсьької ради та вдповідно цього отримується значний дохід від продажу сільськогосподарської продукції.

Згідно ч.1 ст.277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. На засіданні одинадцятої сесії сьомого скликання від 23.11.2016 р. було прийнято рішення «Про внесення змін до рішення сьомої позачергової сесії сьомого скликання Селещинської сільської ради від 23.06.2016 р. «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік» та встановлено ставку податку за земельні ділянки на землях сільськогосподарського призначення – отримані в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) та приєднані до особистих селянських господарств (в тому числі і для фермерських господарств) 3% від нормативної грошової одиниці площі ріллі по Полтавській області. В районній газеті «Промінь» №97-98 від 03.12.2016 року було розміщено оголошення про прийняте рішення. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючим органом – Машівським відділенням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив суду заяву (а.с.43) з проханням провести судове засідання без участі представника сільської ради та покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши пояснення відповідача та дослідивши письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,22 га, призначеної для сільськогосподарського використання, яка розташована на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, що стверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 043321 (а.с.9).

Рішенням сьомої позачергової сесії сьомого скликання Селещинської сільської ради від 23.06.2016 р. «Про встановлення порядку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік» установлено податок на майно в частині плати за землю на 2017 рік на території Селещинської сільської ради та затверджено Положення про плату за землю (а.с.28-32), за яким встановлена ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцязнаходження) у відсотках від їх нормативної грошової оцінки за один гектар сільськогосподарських угідь, для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1 (ч.1 ст.274 Податкового кодексу України).

Рішенням одинадцятої сесії сьомого скликання «Про внесення змін до рішення сьомої позачергової сесії сьомого скликання Селещинської сільської ради від 23.06.2016 р. «Про встановленя податку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік» (а.с.34), яке було опубліковано в газеті «Промінь» 03.12.2016 року №97-98 (а.с.41) встановлено ставку податку за земельні ділянки на землях сільськогосподарського призначення – отримані в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) та приєднані до особистих селянських господарств (в тому числі і для фермерських господарств) 3% від нормативної грошової одиниці площі ріллі по Полтавській області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 143 Конституції України.

Відповідно до пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю, це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, оспорюване рішення мало бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2016 року у справі №К/800/8077/16.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, 2017 - це плановий період, а 2018 рік - вже бюджетний період.

Тобто, виходячи з наведених вище норм Кодексу, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2017 році, адже оспорювань рішення прийнято тільки 23.11.2016 року, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Також суд зазначає що позивач, який приєднав належну йому земельну ділянку до особистого селянського господарства з 01.04.2017 року, що не заперечується відповідачем, про порушення його прав та законних інтересів дізнався в серпні 2017 року з листа відповідача (а.с.11-13), а тому суд не вбачає пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності зі ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 23.11.2016 р.– задовольнити.

Рішення Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської областівід 23 листопада 2016 року «Про внесення змін до рішення сьомої позачергової сесії сьомого сликання Селещинської сільської ради від 23 червня 2016 року «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю на території Селещинської сільської ради на 2017 рік» - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Машівський районний суд Полтавської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М.Косик

Повний текст рішення складено 12.04.2018.