Рішення № 73314783, 02.04.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1761/17

Рішення

Іменем України

"02" квітня 2018 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Мирівської сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просив встановити факт прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини після смерті брата ОСОБА_2, який помер 09 лютого 1990 року та визнати за позивачем в порядку спадкування після ОСОБА_2 право власності на житловий будинок ( загальна площа- 62,40 кв.м., житлова площа – 37,90 кв.м, прибудова під літ. а, сарай під літ. Б) з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Мирівка, вул. Миру,107.

Мотивував позов, тим що 09 лютого 1990 року помер його брат ОСОБА_2 , який проживав в житловому будинку за № 107 по вул. Миру (бувша Пролетарська ) с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

ОСОБА_2 не був одружений, дітей у нього не було, а тому позивач є єдиним спадкоємцем всього його майна, яке належало йому на день смерті за законом, згідно ст. 1262 ЦК України: у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері. Заповіту брат не залишав.

Факт родинних відносин між позивачем та його покійним братом стверджується копією рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18.05.2017 року .

Після смерті брата відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за № 107 розташованого по вул. Миру в с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

Оскільки спадкоємці першої черги відсутні, то позивач, як спадкоємець другої черги, звернувся для оформлення спадщини після свого рідного брата до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про вступ в спадщину .

Для того щоб належним чином оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину, необхідно надати державному нотаріусу витяг з реєстру права власності на нерухоме майно.

Але надати витяг з реєстру права власності на нерухоме майно позивач не зміг, оскільки брат при житті належним чином не оформив і не зареєстрував право власності на даний будинок. А згідно п.2.3 Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно , затвердженого Міністерством юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року/зі змінами та доповненнями/ для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно заяву встановленої форми подає власник або належним чином уповноважена ним особа.

А тому позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , що стверджується відмовою від 30.03.2017 року за № 468/01-16.

Крім цього , житловий будинок в селі Мирівка по вул. Миру, 107 був придбаний братом 15.05.1976 року , тобто набуття спадкового майна спадкодавцем було до 1992 року, а тому необхідно застосовувати правові норми, правовідносин, зокрема ст. 549 ЦК УРСР.

Згідно ст.328 ч. 1 ЦК України « право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів».

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України « право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом».

До цього часу жодна особа не заявляла права на житловий будинок, отже в даному випадку права та інтереси нікого не порушуються.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним цього документа, який засвідчує його власність .

Оскільки іншим шляхом визнати право власності на житловий будинок за мною неможливо, я вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою .

Про звернення до нотаріуса з питань оформлення своїх спадкових прав свідчить письмова відповідь від 30 березня 2017 року , з якої вбачається, що приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 не може видати свідоцтво про право на спадщину в зв»язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на зазначений будинок.

Позивач фактично прийняв спадщину після смерті брата шляхом управління та володіння спадковим майном – житловим будинком та земельною ділянкою яку обробляв, а також забрав речі домашнього вжитку брата.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала.

Представник відповідача – Мирівської сільської ради в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено, що 09 лютого 1990 року помер позивача брат ОСОБА_2 , який проживав в житловому будинку за № 107 по вул. Миру (бувша Пролетарська ) с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

ОСОБА_2 не був одружений, дітей у нього не було, а тому позивач є єдиним спадкоємцем всього його майна, яке належало йому на день смерті за законом, згідно ст. 530 ЦК України ( 1963 року): у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері. Заповіту не залишав.

Факт родинних відносин між позивачем та його покійним братом стверджується копією рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18.05.2017 року, що набрало законної сили 27.06.2017 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за № 107 розташованого по вул. Миру в с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

Оскільки спадкоємці першої черги відсутні, то позивач, як спадкоємець другої черги, звернувся для оформлення спадщини після свого рідного брата до приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про вступ в спадщину .

Позивач фактично прийняв спадщину після смерті брата відповідно до положень ст.549 ч.1 п.1, ч.2 ЦК України ( 1963 року ) шляхом управління та володіння спадковим майном – спадковим житловим будинком який закрив на ключ і зберігав та користувався земельною ділянкою біля спадкового будинку яку обробляв, а також забрав речі домашнього вжитку брата. І вказані дії вчинені позивачем протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини яким є день смерті спадкодавця відповідно до ст.525 ЦК України ( 1963 року )

Для оформлення спадщини та отримання свідоцтво про право на спадщину, необхідно надати державному нотаріусу витяг з реєстру права власності на нерухоме майно.

Але надати витяг з реєстру права власності на нерухоме майно позивач не зміг, оскільки брат при житті належним чином не зареєстрував право власності на даний будинок, оригінал договору купівлі – продажу будинку втрачено. А згідно п.2.3 Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно , затвердженого Міністерством юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року/зі змінами та доповненнями/ для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно заяву встановленої форми подає власник або належним чином уповноважена ним особа.

А тому позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , що стверджується відмовою від 30.03.2017 року за № 468/01-16.

Житловий будинок в селі Мирівка по вул. Миру, 107 був придбаний спадкодавцем ОСОБА_2 15.05.1976 року за договором купівлі – продажу, що підтверджується копією вказаного договору та довідкою виконкому Мирівської сільської ради.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним цього документа, який засвідчує його власність .

Тому позов задоволити і встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті брата ОСОБА_2, який помер 09 лютого 1990 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_2 право власності на житловий будинок ( загальна площа- 62,40 кв.м., житлова площа – 37,90 кв.м, прибудова під літ. а, сарай під літ. Б) з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Мирівка, вул. Миру,107.

Керуючись ст.ст.525, 530, 549 ЦК України ( 1963 року) , ст.392 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд.-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, (адреса: с. Мирівка, вул. Масленнікова,40, Кагарлицького району) до Мирівської сільської ради Кагарлицького району (адреса: с. Мирівка, вул. Гагаріна, 28) КОД ЄДРПОУ 04358342 про визнання права власності на житловий будинок – задоволити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті брата ОСОБА_2, який помер 09 лютого 1990 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_2 право власності на житловий будинок ( загальна площа- 62,40 кв.м., житлова площа – 37,90 кв.м, прибудова під літ. а, сарай під літ. Б) з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Мирівка, вул. Миру,107.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текс рішення виготовлено 11.04.2018 року.

Суддя: В.І. Кириченко