Рішення № 73314429, 26.02.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9627/17

Провадження № 2-а/359/56/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет а спору, Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, про встановлення статусу інваліда війни,-

В С Т А Н О В И В:

04.12.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просив суд : -визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення інваліда війни; - зобов’язати Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області встановити йому статус інваліда війни з моменту звернення до відповідача, з 15.11.2017 р., з відповідною заявою та видати відповідне посвідчення інваліда війни( а.с.1-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що безпосередньо був залучений до робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони. На теперішній час позивач є інвалідом 2 групи, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому повинен бути встановлений статус інваліда війни. Звернувшись до відповідача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни, до якої було долучено довідка медико-соціальної експертної комісії з зазначенням групи та причини інвалідності, документи, які підтверджують участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони, йому було відмовлено у задоволенні вимог, посилаючись на те, що за наданими ним документами не можуть надати статус інваліда війни із-за відсутності законних підстав.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, направили заяву про розгляд справи без присутності представника управління та одночасно направили суду письмові заперечення (а.с. 27-31). Відповідно до поданих заперечень на адміністративний позов від 13.02.2018 № 824, Управління соціального захисту не визнає позов та заперечує проти нього з наступних підстав. Встановлення статусу інваліда війни здійснюється відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно якої до інвалідів війни належать особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Факт залучення до складу формувань Цивільної оборони необхідно документально підтвердити. Відповідач вважає, що згідно з роз'ясненнями, викладеними в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 25.05.2009 року № 631/0/15-09/014, для встановлення громадянам статусу інваліда війни відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудник знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.94 № 302 визначено, що «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а також звертають увагу, що відповідно до Переліку Типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначення термінів зберігання документів, зі змінами, зареєстрованому в міністерстві юстиції України 6 листопада 2001 року за №938/6129, накази з особового складу та основної діяльності стосовно прийняття участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підлягають постійному зберіганню до ліквідації підприємства, після чого передаються правонаступникам або до відомчих архівів. У зв'язку з чим, вважають, що неможливо достовірно підтвердити обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник третьої особи- Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у судове засідання також не з’явився, направили на електронну адресу суду листа(а.с. 32-35), в якому просили проводити розгляд справи без участі представника третьої особи, а також зазначили, що надані позивачем пояснення та документи по суті справи вважають достатніми, а позов- таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши заяви та заперечення відповідача, матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується паспортом, посвідченням Серії А № 301949 С та вкладкою № 710635 С до посвідчення, які видані Київською обласною державною адміністрацією 03 лютого 2016 року( а.с. 7,13-на звороті).

Крім того, ОСОБА_1 з 19 червня 2015 року та довічно є інвалідом другої групи, причиною інвалідності є захворювання пов'язане з роботами на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії АВ № 0206996 від 23.06.2015 р. та експертним висновком № 22 від 24.02.2015( а.с.10,23-на звороті).

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вказані зміни до ст. 7 Закону були внесені Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 15 червня 2004 року та набрали чинності з дня його опублікування.

Крім того, як вбачається з долучених до адміністративного позову копій документів (копії трудової книжки, відрядні посвідчення, копії військового квитка, довідки) позивач ОСОБА_1 в періоди: - з 01 вересня по 14 вересня 1986 року, з 15 вересня по 20 вересня 1986 року був мобілізований в м. Іванків, Поліське Чорнобильської УОС , а також у період з 27 березня 1988р. по 10 серпня 1988 р. був призваний на навчальні збори, за списком військовозобов’язаних Бориспільського ОМВК, та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС( а.с.14-22).

Відповідно до інформаційної довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.11.2017 № 01.1-14/1776-6, яка видана ОСОБА_1, відповідно до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС, нормативно-правових актів до виконання заходів ЦО по ліквідації джерела радіоактивного забруднення були : положення про Цивільну оборону СРСР, яке затверджене постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 - 1976 року, накази заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 року (Постанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському) на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), Розпорядження начальника ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 року № 01, від 30.04.1986 № 02, від 04.05.1968 №16, від 19.05.1986 № 52 та інші), Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи, та жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років( а.с.12).

При цьому зазначено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Таким чином, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони

Як вбачається з наданих позивачем документів, він, дійсно, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування в період з з 01 вересня по 14 вересня 1986 року та з 15 вересня по 20 вересня 1986 року, а також у період з 27 березня 1988р. по 10 серпня 1988 р. був призваний на навчальні збори, за списком військовозобов»язаних Бориспільського ОМВК, та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12 травня 1994 року № 302, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Отже, за змістом вищенаведеного п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 належить до інвалідів війни та відповідно до пункту 3 «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» Управлінням соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області йому має бути наданий статус інваліда війни та видано відповідне посвідчення.

При цьому суд звертає, що за змістом п.1. ч.2 ст.7 Закону, до інвалідів війни віднесені особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, в районі воєнних дій, у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

З урахуванням викладеного, позивачу має бути встановлено статус «Інваліда війни» та видано посвідчення відповідно до п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п.п.2,10 «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови в наданні позивачу статусу інваліда війни є неправомірними.

Посилання відповідача на роз'яснення, наведені в листі Міністерства праці та соціального захисту України, як на підставу для відмови у наданні позивачу статусу «інваліда війни» суд вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства, а також встановленим судом обставинам справи та порушує право позивача на гарантований ст.46 Конституцією України соціальний захист, який був залучений у складі формувань Цивільної оборони до участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Щодо заявлених позивачем вимог про встановлення ОСОБА_1 статус інваліда війни з моменту звернення до відповідача з відповідною заявою, а саме з 15.11.2017 р., суд прийшов до висновку, що зазначена вимога позивачем не обґрунтована та не доведена, а тому задоволенню не підлягає, а також з виходячи з положень вищенаведених вимог чинного законодавства, відповідно до яких статус інваліда війни особа набуває з моменту видачі відповідного посвідчення.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших судових витрат по справі не значиться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 74-77, 139, 241-246, 250, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПО 03193778, адреса місцезнаходження Київська область, м.Бориспіль, вул.Головатого, 4, встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб – НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, статус інваліда війни та видати посвідчення відповідно до п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В задоволенні іншої частини заявлених вимог– відмовити.

Повне рішення виготовлено 13.03.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Муранова-Лесів