
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4580/17
РІШЕННЯ
іменем України
04 квітня 2018 року м. Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Коренюка В.П., із секретарем Подвисоцькою Т.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Коростені Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби Українипро визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, він та його матір ОСОБА_2, погодилися на пропозицію наглядно знайомої місцевої жительки ОСОБА_3 за винагороду в сумі 200 грн, бути присутніми в якості свідків митного оформлення ввезених на територію України автомобілів. 26 червня 2017 року він приїхав як пасажир на автомобілі марки "VW GOLF" реєстраційний номер LT JTB786, кузов №WVWZZZ1EZWK010835 під керуванням невідомого чоловіка на пункт пропуску "Виступовичі - ОСОБА_4" митного посту "Північний" Житомирської митниці ДФС. Зазначив, що його паспортні дані шляхом обману незаконно використали для виготовлення завідомо неправдивого документу – довіреності, на підставі якого органами митної служби вказаний автомобіль неправомірно оформлено як ввезений ним транзитом на територію України. З приводу шахрайських дій він звертався до правоохоронних органів. В порушення вимог ст.489 Митного кодексу України та ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказані суттєві обставини не було з'ясовано при винесенні 26 жовтня 2017 року постанови про накладення на нього за ст.470 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у виді штрафу. Тому він просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0677/10100/17 від 26 жовтня 2017 року про визнання його винуватим у вчиненні порушення митних правил за ст.470 ч.3 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, а провадження в справі закрити на підставі ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням або на підставі ст.247 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями.
Позивач ОСОБА_1 позов підтримав, розгляд справи просив проводити без його участі, про що подав до суду заяву.
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє відповідно до довіреності від 26 грудня 2017 року, просив розгляд справи проводити без його участі та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, про що направив до суду відзив. У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 пояснення з приводу ввезення транспортного засобу та причини його недоставлення до митного органу та вивезення за межі митної території України не надав, жодних документів із вказаного приводу до органів Державної фіскальної служби України не подав. Твердження позивача щодо вчинення у відношенні нього шахрайських дій є лише позицією без підтвердження доказами.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою заступника начальника Житомирської митниці ДФС ОСОБА_5 від 26 жовтня 2017 року в справі про порушення митних правил №0677/10100/17 порушеної 7 серпня 2017 року, громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
В протоколі про порушення митних правил №0677/10100/17 від 7 серпня 2017 року вказано, що (викладено дослівно) "26.06.2017 через пункт пропуску "Виступовичі - ОСОБА_4" митного поста "Північний" Житомирської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 в митному режимі "транзит" ввезено на митну територію України автомобіль марки VW GOLF кузов № НОМЕР_1, р.н. LT JTB786, який до теперішнього часу за межі митної території не вивезений і у встановлений статтею 95 Митного кодексу України до митного органу не доставлений".
З протоколу опитування в справі про порушення митних правил №06810/10100/17 від 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 вбачається, що 26 червня 2017 року вона та її син ОСОБА_1 погодилися на пропозицію жінки на ім'я ОСОБА_3 та яка проживає у м.Коростені, засвідчити факт перетину митного кордону транспортних засобів, без підпису будь-яких документів. За вказану послугу їм обіцяли заплатити по 200 гривень кожному. Цього ж дня був здійснений перетин кордону в пункті пропуску "Виступовичі" трьох транспортних засобів. Паспорти їй та її синові ОСОБА_1 повернули після того як вони в'їхали на територію України, привезли їх в м.Коростень Житомирської області та розрахувались за обумовлену суму.
Копією талона – повідомлення № 8 від 11 вересня 2017 року підтверджується факт звернення ОСОБА_1 до Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення відносно нього неправомірних дій з приводу використання паспорту при здійсненні перетину автомобілів через кордон.
З аналогічним зверненням 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Житомирської митниці ДФС, в якому зазначив, що відносно нього шляхом обману вчинено шахрайські дії з використанням його паспорту для ввезення на територію України транспортного засобу марки "VW GOLF" реєстраційний номер LT JTB786, кузов №WVWZZZ1EZWK010835, де також вказав, що не має посвідчення водія і не вміє керувати автомобілем.
Листом заступника начальника Житомирської митниці ДФС ОСОБА_1 роз'яснено право оскарження прийнятого Житомирською митницею рішення у справі про порушення митних правил № 0677/10100/17.
За даними з витягу журналу пункту пропуску Житомирської митниці ДФС 26 червня 2017 року об 11.21 годині ОСОБА_1 транзитом ввіз на митну територію України транспортний засіб марки "VW GOLF" реєстраційний номер LT JTB786, кузов № НОМЕР_1.
З копії довіреності від юридичної особи UAB "Bilaza", а також копії технічного паспорту вбачається, що ОСОБА_1 надано в користування транспортний засіб марки "VW GOLF" реєстраційний номер LT JTB786, кузов № НОМЕР_1.
З матеріалів справи встановлено, що постанова в справі про порушення митних правил №0677/10100/17 від 26 жовтня 2017 року була винесена на підставі протоколу про порушення митних правил №0677/10100/17 від 7 серпня 2017 року.
Відповідно до ст.95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу марки "VW GOLF" реєстраційний номер LT JTB786, кузов № НОМЕР_1, що перебуває під митним контролем, порушено.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся із позовом до суду.
За змістом ст.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Згідно із ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пунктом 25 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митний режим комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до ст.90 Митного кодексу України транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі ст.95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту 28 діб; 3) для авіаційного транспорту 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) 90 діб. До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Частиною 1 ст.381 Митного кодексу України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
За ч.3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого ст.95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку транзитних перевезень транспортних засобів більш як на десять діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
За приписами ч.ч.1, 5 ст.102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
Доказами у справі про порушення митних правил, згідно із ч.1 ст.495 Митного кодексу України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У відповідності до п. п.1, 3, 4, 7, 9 розділу 1 наказу Державної митної служби України за № 1118 від 17 листопада 2005 року "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і вповноваженою особою.
З контекстного аналізу вищевказаних норм вбачається, що оформлення транспортного засобу здійснюється не на водія, а на власника або уповноважену ним особу, відтак, при оформленні зобов'язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, суб'єктом владних повноважень при прийнятті постанови від 26 жовтня 2017 року в справі про порушення ОСОБА_1 митних правил не з'ясовано всіх обставин по факту вчинення відносно нього неправомірних дій шляхом використання паспорту при здійсненні перетину автомобілів через кордон, що мають значення для вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час здійснення провадження відповідачем не вжито всіх необхідних процесуальних дій для повного з'ясування обставин переміщення транспортного засобу через митний кордон, що призвело до винесення постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для всебічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанову заступника начальника Житомирської митниці ДФС України ОСОБА_5 від 26 жовтня 2017 року в справі про порушення митних правил № 0677/10100/17 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу Україниє слід скасувати, а матеріали надіслати на новий розгляд до компетентного органу для з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи.
В задоволенні вимог позивача в частині закриття провадження в справі на підставі ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з обмеженням усним зауваженням або на підставі ст.247 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід відмовити, оскільки законом чітко визначено підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і про порушення митних правил.
Керуючись ст.ст.2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову заступника начальника Житомирської митниці ДФС ОСОБА_5 від 26 жовтня 2017 року в справі про порушення митних правил № 0677/10100/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.470 ч.3 Митного кодексу України та накладення на нього штрафу у розмірі 8 500 гривень.
Надіслати матеріали справи про порушення митних правил № 0677/10100/17, розпочатої 7 серпня 2017 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на новий розгляд.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання - Житомирська обл., м.Коростень, вул.Добролюбова, буд.4, паспорт громадянина України серії ВН № 562523 виданий Коростенським МВ УМВС України в Житомирській області.
Відповідач - Житомирська митниця Державної фіскальної служби України, місцезнаходження - м.Житомир вул.Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 39421140.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області ОСОБА_6
Судове рішення № 73313398, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 04.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 279/4580/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: