Рішення № 73312171, 11.04.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6397/16-а

Провадження № 2-а/0182/9/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.04.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 03 вересня 2008 року перебуває на обліку в Нікопольському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України. До виходу на пенсію вона працювала на посаді провідного контролера - ревізора контрольно-ревізійного відділу в Нікопольському районі контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області Державної контрольно - ревізійної служби в Україні. На момент виникнення спірних відносин правонаступником контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області є Східний офіс Державної Аудиторської служби України, який створений в результаті реорганізації Головного контрольно - ревізійного управління України, відповідно до п.1 Указу Президента України «Про оптимізацію органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби». Пенсію державного службовця призначено їй згідно норм Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на дату призначення пенсії, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 в редакції, чинній на день призначення пенсії в розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати, яка визначалася із нарахованої їй заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед звільненням на пенсію. У жовтні 2016 року із судової практики їй стало відомо про перерахунок пенсії державному службовцю та виплату пенсії з врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року заробітної плати, відповідно до Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Тому вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії у зв’язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, згідно постанови Кабінету Міністрів України від року № 1013, та на підставі довідки Східного офісу Державної аудиторської служби України від 10.11.2016 року № 11-26 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям. Листом № Н-209-1 від 15 листопада 2016 року їй було відмовлено у перерахунку пенсії у зв’язку з тим, що з 01 червня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-ІІІ скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». На її думку, відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та відмова у виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною. Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначаються Законом України «Про державну службу» № 3723 – ХІІ від 16 грудня 1993 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, а сааме: виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу». Таким чином, Постановою № 865 на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (11 листопада 2016 року) не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця. На даний час Кабінетом Міністрів України всупереч статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ також не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям. Відповідно до довідки Східного офісу Державної аудиторської служби України від 10 листопада 2016 року № 11-26, на підставі постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», було підвищено з 01 грудня 2015 року заробітну плату за посадою, з якої призначено пенсію позивачу. Тобто, це підвищення заробітної плати державним службовцям припадає на час дії статті 37-1 Закону № 3723-XII, якою передбачено здійснення перерахунку раніше призначених пенсій особам, які набули права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим законом. З 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства, а саме: Закону України «Про державну службу». Зміни, які були внесені до Закону України «Про державну службу» стосуються виключно питань призначення пенсій, тоді як підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює ст.37-1 цього Закону, положення якої щодо перерахунку пенсій у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ не зазнали змін. На її думку, право на перерахунок раніше призначеної пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. Тому просить суд визнати дії відповідача противоправними щодо відмови їй у перерахунку раніше призначеної пенсії державного службовця у зв’язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року, згідно заявленої довідки Східного офісу Державної аудиторської служби України від 10 листопада 2016 року № 11-26; зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії державного службовця, виходячи із 90 % суми заробітної плати з урахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», згідно заявленої довідки; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що вона виходила на пенсію за Законом, яким було передбачено перерахунок пенсії, а Закон зворотної сили не має, це суперечить Конституції України. Тому вважає, що дії відповідача незаконні і просить зобов»язати їх перерахувати їй пенсію, з врахуванням двідки, наданої відповідачу.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог категорично заперечувала, посилаючись на письмові заперечення, надані до суду, в яких посилалась на те, що на час призначення позивачу пенсії діяв Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII, ст.37 якого було визначено право осіб на одержання пенсії державних службовців і розмір призначення пенсії. Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі за текстом – Постанова № 865). На час звернення позивача за перерахунком пенсії набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Отже, на час звернення позивача за перерахунком пенсії втратила чинність ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців. Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв’язку з підвищенням окладів. Форма довідки про складові заробітної плати взагалі була виключена. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4 Постанови № 865. Тому в задоволенні позову просять відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та з 03 вересня 2008 року їй призначена пенсія за віком (а.с.19-21). До виходу на пенсію позивач працювала на посаді провідного контролера - ревізора контрольно - ревізійного відділу в Нікопольському районі контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області Державної контрольно - ревізійної служби в Україні, що вбачається з довідки № 11-26 від 10 листопада 2016 року (а.с.18). На момент виникнення спірних відносин правонаступником контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області є Східний офіс Державної Аудиторської служби України, який створений в результаті реорганізації Головного контрольно - ревізійного управління України, відповідно до п.1 Указу Президента України «Про оптимізацію органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби», що вбачається з матеріалів справи (а.с.13-15). 10 листопада 2016 року Східний офіс Державної Аудиторської служби України видав позивачу довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям за № 11-26 (а.с.18). 11 листопада 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії у відповідності до постанови КМУ № 1013 (а.с.16-17). На своє звернення позивач отримала лист від 11 листопада 2016 року за № Н-209-1 щодо перерахунку пенсії (а.с.19), в якому відповідач зазначив про те, що підстави для перерахунку пенсії відсутні у зв’язку з тим, що з 01 червня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-ІІІ скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.19). Відповідно до ст. 37-1 ЗУ "Про державну службу" № 3723-XII в редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачеві, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. При цьому, згідно із ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ в редакції ЗУ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 було передбачено, що перерахунок пенсії проводився, виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09 грудня 2015 року № 1013, підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям проведено з 01 грудня 2015 року. Водночас, пунктом 2 зазначеної постанови передбачено внести до постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 зміни, а саме: пункт 4 виключити; абзац перший пункту 5 викласти в такій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики". Вказані зміни застосовуються з 01 грудня 2015 року. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за № 3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Отже, на час підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, в статтю 37-1 Закону № 3723-XII, що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, та встановлення цих умов та порядку передано у відання Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції від 09 грудня 2015 року) регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати. Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, з 01 травня 2016 року Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. Отже, враховуючи приписи статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців. Конституційною гарантією є гарантія права на пенсію в розмірі, не меншому ніж прожитковий мінімум, встановлений законом (ст.46 Конституції України). Право на підвищення розміру пенсії не є Конституційною гарантією чи певним досягнутим соціальним мінімумом, що не може бути зменшеним за наявності інших компенсаційних інструментів від знецінення коштів, що надаються як соціальна виплата. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України (Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII) скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01 січня 2015 року, а інший механізм не запроваджено, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії. Таким чином, діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно - правовий акт не було прийнято, як і не визначено такої умови для перерахунку призначених пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії суд не вбачає. Крім цього, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист. В даному випадку Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» скасовано таке право (на перерахунок вже призначених пенсій державних службовців). Враховуючи, що право на перерахунок розміру пенсії, зокрема, і у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою державного службовця, на час звернення позивача із відповідною заявою до управління Пенсійного фонду, законодавством не було визначено, оскільки на той час воно скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", у відповідача відсутні підстави для задоволення вимог позивача. При цьому, суд керується положеннями вказаного Закону, оскільки він прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що "судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (п.23 рішення). Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03 червня 2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально -економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи. Конституційний Суд України у п.2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п.2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР). У Рішенні від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 (v002p710-99) у справі про комунальні послуги, Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України. Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. З огляду на те, що Закон № 76-VIII (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає до виконання, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався. Беручи до уваги позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" та в ухвалі "Великода проти України" від 03 червня 2014 року, посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій є помилковим.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та правомірність відмови Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку пенсії позивачу.

Керуючись ст.6, 8, 9, 12, 13, 72-79, 132, 139, 143, 241-246, 257, 263, 295, п.10,15.5 Перехідних положень КАСУ, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_3