Рішення № 73311401, 26.03.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/123/18

Провадження № 2-а/175/4/18

Рішення

Іменем України

26 березня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бойка О.М.,

при секретарі – Труфан С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №6, батальйону №1 УПП у м. Дніпрі ОСОБА_2 та Управління патрульної поліції у м. Дніпро про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В с т а н о в и в :

Позивач у січні 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАА №256601 від 09 січня 2018 року винесену за результатами розгляду справи про порушення правил безпеки дорожнього руху.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 09 січня 2018 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено стягнення у вигляді і штрафу в розмірі 170,00 грн. Як вбачається із винесеної відповідачем постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕАА №256601 від 09 січня 2018 року штраф накладено за порушення п.2.9 Правил дорожнього руху, а саме керування водієм транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком. Вважає, що винесена постанова є протиправною та підлягає скасуванню внаслідок відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, оскільки правопорушення не вчиняв, будь-яких доказів на підтвердження зворотного не має. У зв'язку із наведеним, звернувся до суду із позовом, який просить задовольнити.

Позивач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив. Просив справу розглянути без його участі.

Інспектор роти №6, батальйону №1 УПП у м. Дніпрі ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, у яких просить слухати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні вимог, з підстави їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства.

Представник Управління патрульної поліції у м. Дніпро у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причину неявки у судове засідання суду не повідомив.

Дослідивши письмові докази, відеозапис розгляду адміністративної справи відповідачем, та надавши доказам оцінку в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2018 інспектором Безверхим О.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., в якій зазначено про те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з державним номерним знаком не освітленим у темну пору доби, чим порушив п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху - керування водієм ТЗ з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.

Згідно п. 1.3 ПДР Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємоввічливими. Будь-які відхилення від положень Правил можуть призвести до дорожньо-транспортної пригоди, тобто завдати шкоду майну, нанести шкоду здоров'ю людей і навіть до людських жертв.

Згідно п. 1.4 ПДР Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Будь-яка розбіжність із положеннями Правил, відхилення від їх вимог може порушити встановлений порядок дорожнього руху і створити загрозу для його безпеки.

Згідно п. 1.5 ПДР Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод.

Згідно п. 1.9 ПДР Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.9 ПДР Водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення; а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом, якщо він не зареєстрований (не перереєстрований), ідентифікаційні номери складових частин якого не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які прикріплені у непризначених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, перевернуті або не освітлені, а також транспортними засобами, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством; без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Судом встановлено, що оскаржувана позивачем постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції); або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

На відео запису з нагрудного відео реєстратора зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме останній керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби. На відео зафіксовано, що у ОСОБА_1 ледве горить одна лампа підсвітки заднього номерного знаку, але номерний знак не освітлюється. Також зафіксовано пояснення свідка, який пояснює, що номерний знак не освітлюється. Розгляд адміністративної справи проведено згідно чинного законодавства, ОСОБА_1 роз'яснено права відповідно до ст. 268 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП визначено компетенцію Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме, зазначено що «органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:..., зокрема, і за частинами першою, другою і третьою статті 122»).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (ст. 258 КУпАП), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/20І5 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дано офіційне тлумачення положенню частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення». Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Проте, з 08 серпня 2015 року (тобто після ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище Рішення) набрав чинності ОСОБА_3 України №596 —УІІІ від 14.07.2015 року, яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (стаття 222 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень (стаття 276 КУпАП). Наведеним вище Законом України №596-УІІІ від 14.07.2015 року внесені зміни і до статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, законодавець звільнив Національну поліцію від складання протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до її компетенції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. При цьому, уповноважені органи (посадові особи) отримали право на місці вчинення правопорушення виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Слід також зазначити, що Законом №596-УІП від 14.07.2015 року законодавець позбавив осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху права на складання протоколу, віднісши їх розгляд до скороченого провадження.

З вищенаведеного випливає висновок, що працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом №596-УШ від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці вчинення правопорушення. ОСОБА_3 не визнаний неконституційним, а відтак, є обов'язковим до виконання, як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили.

Згідно п. 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015 року розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на п. 7.3 глави 7 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 №111, оскільки дана інструкція втратила чинність з 24.02.2017 року.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірної свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Статтею 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, як вбачається з вище наведеного, позивач в своїй позовній заяві надає суду пояснення, які не відповідають дійсності та спростовуються іншими матеріалами справи. Тож позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Згідно ч. З ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Так, згідно до п.2 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку коли існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оглянутий відеозапис, із моменту вчинення правопорушення до винесення постанови по справі, суд приходить до висновку, що процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбувалась у відповідності до вимог ст. 279, 280 КУпАП. Суд вважає, що постанова, яка оскаржується, складена на підставі ст.283 та 284 КУпАП та відповідає вимогам цього кодексу.

Основними завдання поліції викладеними у ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», є виявлення поліцією причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень.

Отже, суд дійшов висновку про те, що інспектор поліції при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення з боку позивача ОСОБА_1 09.01.2018 року діяв правомірно в межах своїх повноважень, відповідно до своїх службових обов'язків. Підстав для визнання його дій неправомірними судом не виявлено, підстав для скасування винесеної постанови суд також не вбачає.

Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги факт того, що ОСОБА_1 не представлено суду жодного доказу, який би свідчив про неправомірність складення оскаржуваної постанови, та слугував би підставою для скасування вказаної постанови, суд приходить до переконань, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.19, 22, 64 Конституції України, ст.ст.2,8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду", ст.ст. 5, 8, 9, , 28, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241, 242, 243, 244, 254, 246, 250, 293, 294 295, 297 КАС України, суд –

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора роти №6, батальйону №1 УПП у м. Дніпрі ОСОБА_2 та Управління патрульної поліції у м. Дніпро про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.М. Бойко