Постанова № 73310285, 11.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1936/17

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн - 3» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,-

В С Т А Н О В И Л А :

12 грудня 2017 року Головне управління ДФС у Херсонській області звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства обмеженою відповідальністю «Сатурн -3», що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу у розмірі 3 919 131,17 грн., у тому числі по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3 918 111,17 грн. та по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 1 020 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ТОВ «Сатурн -3» обліковується податковий борг у розмірі 3 919 131,17 грн. Згідно акту опису майна № 178 від 11.10.2017 року у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України ДФС просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, в межах суми податкового боргу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Зокрема, апелянт зазначає, що накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, в межах суми податкового боргу, є винятковим способом забезпечення виконання обов’язків платника податку та відповідає положенням пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України.

В зв’язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ТОВ "Сатурн-3" як платник податків перебуває на обліку в Херсонській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

За відповідачем рахується податковий борг, який виник через несплату узгоджених грошових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 13.01.2016 № НОМЕР_1 у сумі 3 503 990,00 грн., № НОМЕР_2 у сумі 1 020,00 грн. та пені у сумі 414 121,17 грн.

15 вересня 2017 року товариству з обмеженою відповідальністю "Сатурн-3" була направлена податкова вимога від 07.09.2017 № 4001-17, яка не отримана відповідачем.

7 вересня 2017 року заступником керівника контролюючого органу прийнято рішення про опис майна підприємства у податкову заставу (а.с.11).

Згідно акту опису майна № 178 від 11.10.2017 року, у ТОВ «Сатурн - 3» відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні визначенні законом підстави накладення арешту на кошти та інші цінності підприємства.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.94.1. ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п.94.2. ст.94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно з п.94.2. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що вищенаведені обставини для застосування адміністративного арешту позивачем не доведені. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст.94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Судова колегія приходить до висновку, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п.20.1.33. п.20.1. ст.20 ПК України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 ПК України.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 2а/0570/3824/11 від 30.01.2018 року.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

При цьому відсутність відповідного майна повинна бути встановлена не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

У свою чергу, відповідно до пункту 95.2 ПК України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. За встановлення відповідних обставин раніше дня виникнення податкового боргу, позов органу державної податкової служби не підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога форми «Ю» від 07.09.2017 року № 4001-17 надіслана апелянту 15.09.2017 року (а.с.10).

Рішення про опис майна ТОВ «Сатурн - 3» у податкову заставу прийнято 07.09.2017 року. На підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єктів від 20.09.2017 року та інформації територіального сервісного центру № НОМЕР_3 в Херсонській області від 21.09.2017 позивачем складено акт опису майна відповідача № 178 від 11.10.2017 року.

З наведеного вбачається, що відсутність майна у ТОВ «Сатурн -3» позивачем встановлена раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ГУ ДФС у Херсонській області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті в подальшому, в межах суми податкового боргу, через відсутність законних підстав для застосування такого арешту.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321,322,325, 329 КАС України, судова колегія –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області – залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 11 квітня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К ОСОБА_2