Ухвала суду № 73310235, 12.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/6657/17

УХВАЛА

12 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до директора Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» Андрєєва Василя Олександровича про стягнення збитків, упущеної вигоди, штрафних санкцій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2017 року у відкриті провадження відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху відповідно до ст. 296, ч.3 ст. 298 КАС України, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, а також недоданням документу про сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги.

Так, відповідно до п.12,13 Перехідних положень КАС України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року апелянт подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України або без виклику особи, яка її оскаржує, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Так, позивачка копію ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2017 року отримала 16.12.2017 року, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення (а.с.28), а апеляційна скарга подана нею 12.02.2018, тобто, після спливу п»ятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017.

Водночас, у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач взагалі вказує про оскарження ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 травня 2017 року у справі 361/1932/17, яка перебуває у провадженні іншого судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Крім того, позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на положення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, слід зазначити, що в даному випадку протиправність дій, бездіяльності чи рішення суб'єктів зазначених в даній нормі має бути встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Водночас, такого судового рішення позивачем не надано.

Крім того, помилковим є посилання позивача на положення п. 4, 6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат законодавцем передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження незадовільного майнового стану доказів не надано як і не надано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 133 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст.248, 299, 321,325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до директора Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» Андрєєва Василя Олександровича про стягнення збитків, упущеної вигоди, штрафних санкцій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова