Рішення № 73309009, 06.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-04-26, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2018 р. Справа № 911/898/17

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко»

про стягнення 2 653 079, 92 грн

за участю представників:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» (далі – позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» (далі – відповідач) про стягнення 2 653 079, 92 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 36 від 11.01.2017, № 53 від 17.01.2017, № 58 від 17.01.2017, № 59 від 17.01.2017, № 86 від 31.01.2017, № 129 від 10.02.2017, № 130 від 10.02.2017, № 131 від 10.02.2017, № 133 від 10.02.2017, № 134 від 10.02.2017, № 136 від 10.02.2017, № 154 від 21.02.2017, № 155 від 21.02.2017, № 156 від 21.02.2017, № 157 від 21.02.2017, № 158 від 21.02.2017, № 159 від 21.02.2017, № 160 від 21.02.2017, № 161 від 21.02.2017 згідно договору поставки № 3 від 29.02.2016, товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 3 від 29.02.2016.

До господарського суду Київської області надійшла заява від 28.03.2017 (вх. № 46/17) від Дочірнього підприємства «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» про вжиття запобіжних заходів відносно ТОВ «ФРАМ КО» шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАМ КО» в розмірі позовних вимог, а саме на суму 2 653 079, 92 грн, до вирішення судом справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2017 розгляд заяви призначено на 30.03.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2017 порушено провадження у справі № 911/898/17, розгляд справи призначено на 14.04.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2017 відмовлено у задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ КО» про вжиття запобіжних заходів.

13.04.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи від 13.04.2017 (вх. № 7856/17 від 13.04.2017), згідно якого останній просив суд призначити судову експертизу з метою встановлення фактичного розміру заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» перед Дочірнім підприємством «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» за договором поставки № 3 від 29.02.2016. Вказане клопотання прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2017 призначено судову експертизу фінансово-господарської діяльності у справі № 911/898/17, зупинено провадження у справі № 911/898/17 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом Київської області висновків експертів.

Постановою КАГС від 30.05.2017 ухвалу господарського суду Київської області від 14.04.2017 у справі № 911/898/17 залишено без змін.

14.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання б/н від 14.06.2017 (вх. № 12208/18), згідно якого представник позивача повідомив суд про те, що 24.04.2017 було здійснено державну реєстрацію нового найменування позивача, що підтверджується доданою до клопотання копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань б/н від 14.06.2017, та просив суд здійснити заміну позивача - Дочірнього підприємства «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» на його правонаступника – Дочірнього підприємства «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ».

19.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову б/н від 19.06.2017 (вх. 99/17), згідно якої представник ДП «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» просив суд накласти арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачу, а саме на суму 2 653 079, 92 грн.

22.06.2017 супровідним листом № 911/898/17 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертизи.

24.07.2017, на виконання клопотання експерта Київського НДІСЕ ОСОБА_1І про надання додаткових документів № 12429/17-45 від 04.07.2017 (вх. № 13748/17 від 10.07.2017), надані представником ДП «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» документи скеровано супровідним листом б/н до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України супровідним листом.

14.12.2017 разом із супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 12429/17-45 від 11.12.2017 (вх. № 187/17) матеріали справи № 911/898/17 повернуто до господарського суду Київської області, у зв’язку із закінченням судово-економічної експертизи, за результатами проведення якої складено висновок експерта № 12429/17-45 від 11.12.2017, який буде направлено до суду після оплати ТОВ «Фрам Ко» вартості експертизи в повному обсязі.

01.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява ДП «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» б/н від 01.02.2018 (вх. № 2243/18) про розгляд заяви про забезпечення позову та поновлення провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2018 поновлено провадження у справі № 911/898/17, відмовлено ДП «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» у задоволенні заяви про забезпечення позову, здійснено заміну позивача - Дочірнього підприємства «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» на його правонаступника – Дочірнє підприємство «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 02.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2018 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 30.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2018 справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 06.04.2018.

У судове засідання 06.04.2018 представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2018.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 між Дочірнім підприємством «Нижфарм-Україна» Акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАМ КО» (Покупець) укладено договір поставки № 3 (Договір), згідно якого постачальник зобов’язався поставити покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари аптечного асортименту (Товар) згідно замовлень покупця за ціною та асортиментом, що вказані в специфікації до даного договору, яка є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується оплатити поставлений товар на умовах договору.

Згідно з п. 1.2. договору поставки кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається покупцем при замовленні товару та відображається у видаткових накладних на окрему поставку товару.

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. договору поставка товару здійснюється зі складу постачальника відповідно до попереднього замовлення покупця протягом 3 календарних днів з дати отримання замовлення постачальником. Замовлення на поставку товару подається покупцем за допомогою електронних засобів зв’язку і має містити інформацію щодо асортименту та кількості товару. Поставка товару здійснюється на умовах самовивозу зі складу постачальника, що знаходиться за адресою: Бориспільський район, с. В. Олександрівка, вул. Київський шлях, 121а.

Пунктом 2.3. договору поставки встановлено, що при поставці лікарських засобів постачальник повинен надати з товаром копії сертифікату якості виробника на кожну серію лікарського засобу та висновку про якість ввезеного в Україну лікарського засобу, засвідчені печаткою постачальника. В разі поставки виробів медичного призначення, інших товарів лікувального, косметичного та медичного призначення постачальник повинен надати з товаром копії висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи, а за наявності відповідно діючого законодавства України – свідоцтво про державну реєстрацію.

Крім цього, постачальник зобов’язаний надати покупцю видаткову накладну, рахунок-фактуру, (в разі поставки не власним транспортом постачальника – товарно-транспортну накладну) на відповідну партію товару (податкова накладна в електронному вигляді).

В разі, якщо постачальник не надасть покупцеві вищевказані документи, покупець за своїм вибором має право: відмовитись від товару та повернути його постачальнику або відраховувати термін оплати партії товару з моменту отримання відповідних документів. При цьому пеня за несвоєчасну оплату в цьому випадку не нараховується. Якщо при поставці товару будуть відсутні відповідні документи покупець повинен повідомити про це постачальника протягом 3 робочих днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника. Якщо в даний строк від покупця не надходить жодних повідомлень стосовно відсутності зазначених документів, вважається що постачальник виконав свої обов’язки згідно з п. 2.3. договору належним чином.

Згідно з п. 2.4. договору поставки право власності від постачальника до покупця переходить у момент передачі товару. Моментом передачі товару сторони вважають момент завантаження товару на транспортний засіб покупця, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною, підписаною уповноваженою особою постачальника та покупця. Покупець отримує товар на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, підписаної та скріпленої печаткою покупця. Оригінал довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей повинен бути наданий постачальнику до відвантаження товару покупцю.

Відповідно до п.п. 6.1. та 6.2. договору поставки оплата здійснюється в національній валюті України шляхом сплати грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу згідно додаткових письмових домовленостей сторін.

Пунктами 10.1. та 10.2. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє по 28.02.2017 включно. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін, про що укладається відповідна додаткова угода.

Судом встановлено, що на виконання п. 1.1 договору поставки № 3 від 29.02.2016 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 653 079, 92 грн, що підтверджується видатковими накладними № 36 від 11.01.2017 на суму 17 547, 10 грн, № 53 від 17.01.2017 на суму 6 316, 77 грн, № 58 від 17.01.2017 на суму 6 316, 77 грн, № 59 від 17.01.2017 на суму 4 538, 01 грн, № 86 від 31.01.2017 на суму 216 309, 35 грн, № 129 від 10.02.2017 на суму 46 779, 45 грн, № 130 від 10.02.2017 на суму 743 747, 43 грн, № 131 від 10.02.2017 на суму 4 099, 54 грн, № 133 від 10.02.2017 на суму 162 054, 05 грн, № 134 від 10.02.2017 на суму 8 858, 81 грн, № 136 від 10.02.2017 на суму 178 919, 41 грн, № 154 від 21.02.2017 на суму 608 933, 84 грн, № 155 від 21.02.2017 на суму 64 740, 68 грн, № 156 від 21.02.2017 на суму 173 568, 53 грн, № 157 від 21.02.2017 на суму 12 263, 33 грн, № 158 від 21.02.2017 на суму 203 245, 29 грн, № 159 від 21.02.2017 на суму 15 667, 85 грн, № 160 від 21.02.2017 на суму 168 241, 61 грн, № 161 від 21.02.2017 на суму 10 932, 10 грн (а.с. 22-49), підписанми обома сторонами договору.

Відповідач свій обов’язок по оплаті товару в порушення вимог договору не виконав, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по оплаті товару за договором поставки № 3 від 29.02.2016 на момент прийняття судового рішення склав 2 653 079, 92 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач в ході розгляду справи проти позову заперечував, посилаючись на відсутність визначених договором поставки обов’язкових документів на замовлення товару, а саме заявок на отримання товару та специфікацій, що унеможливлює встановлення чи дійсно обсяги поставок, асортимент, за який позивач просить стягнути оплату, відповідають замовленням відповідача. Зазначив, що частина долучених до позову накладних не містить дати фактичного отримання товару, що позбавляє можливості належним чином визначити строк виконання грошових зобов’язань по таких накладних. Крім того, не вказано посаду та повноваження особи, відповідальної за здійснення господарської операції та правильність її оформлення від покупця, відсутній відтиск печатки підприємства відповідача.

У зв’язку з чим, за клопотанням відповідача з метою встановлення наведених в запереченнях обставин, ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2017 у справі № 911/898/17 призначено судову експертизу фінансово-господарської діяльності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 911/898/17 зупинено на час проведення зазначеної експертизи.

Однак, висновок за відповідною експертизою суду не надано у зв’язку з неповною оплатою експертизи відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Таким чином, з огляду на обставини справи, оскільки експертиза призначалась для встановлення обставин, викладених відповідачем в клопотанні про призначення судово-економічної експертизи і дії відповідача перешкодили отриманню судом висновку експерта, наведені у клопотанні обставини, які підлягали встановленню в ході експертизи, не визнаються судом.

Щодо викладених у відзиві відповідача заперечень проти позову, суд зазначає, що відсутність заявок на отримання товару не спростовує факту поставки та обсягів фактично прийнятих відповідачем поставок згідно з підписаними накладними, тому не спростовує необхідності оплати отриманого товару. Крім того, дослідження заявок на замовлення товару та специфікацій може мати значення у спорі щодо асортименту та комплектності товару. В разі ж фактичного прийняття товару в поставленому обсязі, покупець є таким, що прийняв виконання замовлення як належне.

Щодо заперечень відповідача стосовно факту поставки товару, суд зазначає, що позивачем надано для огляду та долучено до матеріалів справи всі видаткові накладні, які свідчать про поставку товару та його прийняття відповідачем, які підписані повноважними представниками сторін. В підтвердження повноважень отримувача товару, позивачем надано довіреності на отримання ТМЦ до відповідних накладних.

Накладні - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту здійснення господарської операції. Про прийняття товару за вказаними накладними в т.ч. свідчить наявність підпису представників відповідача. При цьому, за наявності підпису уповноваженої на отримання товару особи та відтиску штампу, такий недолік накладної, як не зазначення посади, не спростовує факту отримання товару.

Самі лише недоліки в оформленні видаткових накладних не спростовують їх дійсність та факту поставок товару, про підроблення чи фальсифікацію відповідних видаткових накладних відповідачем не заявлено в установленому чинним законодавством порядку до правоохоронних органів.

Таким чином, про виконання постачальником замовлень покупця свідчать факти прийняття Покупцем відповідних замовлень, що підтверджується видатковими накладними.

Предметом позову є вимоги про стягнення 2 653 079, 92 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 36 від 11.01.2017, № 53 від 17.01.2017, № 58 від 17.01.2017, № 59 від 17.01.2017, № 86 від 31.01.2017, № 129 від 10.02.2017, № 130 від 10.02.2017, № 131 від 10.02.2017, № 133 від 10.02.2017, № 134 від 10.02.2017, № 136 від 10.02.2017, № 154 від 21.02.2017, № 155 від 21.02.2017, № 156 від 21.02.2017, № 157 від 21.02.2017, № 158 від 21.02.2017, № 159 від 21.02.2017, № 160 від 21.02.2017, № 161 від 21.02.2017 згідно договору поставки № 3 від 29.02.2016 згідно договору поставки № 3 від 29.02.2016, товар.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1 договору поставки № 3 від 29.02.2018 позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 2 653 079, 92 грн на підставі видаткових накладних № 36 від 11.01.2017 на суму 17 547, 10 грн, № 53 від 17.01.2017 на суму 6 316, 77 грн, № 58 від 17.01.2017 на суму 6 316, 77 грн, № 59 від 17.01.2017 на суму 4 538, 01 грн, № 86 від 31.01.2017 на суму 216 309, 35 грн, № 129 від 10.02.2017 на суму 46 779, 45 грн, № 130 від 10.02.2017 на суму 743 747, 43 грн, № 131 від 10.02.2017 на суму 4 099, 54 грн, № 133 від 10.02.2017 на суму 162 054, 05 грн, № 134 від 10.02.2017 на суму 8 858, 81 грн, № 136 від 10.02.2017 на суму 178 919, 41 грн, № 154 від 21.02.2017 на суму 608 933, 84 грн, № 155 від 21.02.2017 на суму 64 740, 68 грн, № 156 від 21.02.2017 на суму 173 568, 53 грн, № 157 від 21.02.2017 на суму 12 263, 33 грн, № 158 від 21.02.2017 на суму 203 245, 29 грн, № 159 від 21.02.2017 на суму 15 667, 85 грн, № 160 від 21.02.2017 на суму 168 241, 61 грн, № 161 від 21.02.2017 на суму 10 932, 10 грн (а.с. 22-49), підписаними обома сторонами договору; відповідач свій обов’язок по оплаті товару в порушення умов договору поставки не виконав, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем по оплаті товару за договором поставки № 3 від 29.02.2018 на момент прийняття судового рішення склав 2 653 079, 92 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 2 653 079, 92 грн боргу, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 653 079, 92 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 36 від 11.01.2017 на суму 17 547, 10 грн, № 53 від 17.01.2017 на суму 6 316, 77 грн, № 58 від 17.01.2017 на суму 6 316, 77 грн, № 59 від 17.01.2017 на суму 4 538, 01 грн, № 86 від 31.01.2017 на суму 216 309, 35 грн, № 129 від 10.02.2017 на суму 46 779, 45 грн, № 130 від 10.02.2017 на суму 743 747, 43 грн, № 131 від 10.02.2017 на суму 4 099, 54 грн, № 133 від 10.02.2017 на суму 162 054, 05 грн, № 134 від 10.02.2017 на суму 8 858, 81 грн, № 136 від 10.02.2017 на суму 178 919, 41 грн, № 154 від 21.02.2017 на суму 608 933, 84 грн, № 155 від 21.02.2017 на суму 64 740, 68 грн, № 156 від 21.02.2017 на суму 173 568, 53 грн, № 157 від 21.02.2017 на суму 12 263, 33 грн, № 158 від 21.02.2017 на суму 203 245, 29 грн, № 159 від 21.02.2017 на суму 15 667, 85 грн, № 160 від 21.02.2017 на суму 168 241, 61 грн, № 161 від 21.02.2017 на суму 10 932, 10 грн згідно договору поставки № 3 від 29.09.2016, товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2 653 079, 92 грн боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 36 від 11.01.2017, № 53 від 17.01.2017, № 58 від 17.01.2017, № 59 від 17.01.2017, № 86 від 31.01.2017, № 129 від 10.02.2017, № 130 від 10.02.2017, № 131 від 10.02.2017, № 133 від 10.02.2017, № 134 від 10.02.2017, № 136 від 10.02.2017, № 154 від 21.02.2017, № 155 від 21.02.2017, № 156 від 21.02.2017, № 157 від 21.02.2017, № 158 від 21.02.2017, № 159 від 21.02.2017, № 160 від 21.02.2017, № 161 від 21.02.2017 згідно договору поставки № 3 від 29.09.2016, товар, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114; ідентифікаційний код 39443405) на користь Дочірнього підприємства «Стада-Україна» Компанії «Бепха Бетайлігунгсгезельшафт фюр Фармаверте мбХ» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 9/2, оф. 52; ідентифікаційний код 32110540) 2 653 079 (два мільйона шістсот п’ятдесят три тисячі сімдесят дев’ять гривень) 92 коп. заборгованості за договором поставки № 3 від 29.02.2016 та 39 796 (тридцять дев’ять тисяч сімсот дев’яносто шість гривень) 20 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.04.2018

Суддя П.В.Горбасенко