Рішення № 73306406, 05.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/411/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центуріон - Дістрібюшин» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центуріон - Дістрібюшин» (далі - ТзОВ «Центуріон - Дістрібюшин», позивач) звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС України) від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 було відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) поданих ТзОВ «Центуріон - Дістрібюшин» податкових накладних(далі - ПН) від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 відповідно з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями Комісії ДФС України від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки у рішеннях чітко не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірних ПН, а подані платником пояснення та документи підтверджують факт здійснення господарської операції, по яких були складені ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, у реєстрації в ЄРПН яких безпідставно відмовлено оскаржуваними рішеннями.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510.

В поданому до суду відзиві від 02.04.2018 (а. с. 111-112) представник відповідача Мельничук М.В. позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що Комісією ДФС України правомірно було винесено оскаржувані рішення від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову в реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, поданої позивачем, оскільки ТзОВ «Центуріон - Дістрібюшин» не було надано копії всіх необхідних документів (доказів оплати та ін.), що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.3017 № 567.

Відповіді на відзив позивачем не подано.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини четвертої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а. с. 1).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від не погоджується з позовними вимогами, оскільки вважає, що Комісією ДФС України правомірно було винесено оскаржувані рішення від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову в реєстрації ПН 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, поданих позивачем, оскільки ТзОВ «Центуріон - Дістрібюшин» не було надано копій всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, а відтак, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що при здійсненні операції з надання послуг ТзОВ «Альтер С» згідно договору №ЦД/М-039 від 01.04.2017 ТзОВ «Центуріон - Дістрібюшин» склало ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, які надіслало для реєстрації в ЄРПН (а. с. 100-102).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові накладні були прийняті ДФС, але їх реєстрація була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки вказані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.20, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

На виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України та наказу МФУ №576 від 13.06.2017 позивачем на адресу ДФС України в електронному вигляді направлено: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН від 30.11.2017, де було зазначено, що ТзОВ «Центуріон - Дістрибюшин» в процесі здійснення господарської діяльності, а саме: оптової торгівлі, придбаває та реалізовує товар в асортименті контрагентам, а також надає маркетингові послуги; шість документів дозвільного характеру із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність здійснення операцій: пояснення, податкові накладні, договір №ЦД/М-039, аналіз рахунку, акт приймання - передачі послуг (а. с. 12-27, 36-49, 58-71, 80-93, 103, 104-108).

Однак, 26.12.2017 Комісія ДФС України прийняла рішення №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову у реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в ЄРПН з підстави: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а. с. 28, 50, 72, 94).

Відповідно до положень підпункту 56.23.1 пункту 56.23 статті 56 ПК України вищезазначені рішення комісії ДФС оскаржені в адміністративному порядку, однак, за результатами розгляду скарги залишені без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714, з огляду на таке.

При вирішенні даного публічно-правового спору суд враховує положення таких нормативно-правових актів.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного рішення) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 13.06.2017 №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 573/30621 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - наказ №567), передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

За приписами підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом № 567, визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу першого постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 (далі - Постанова КМУ № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 (далі - Порядок №566), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Згідно із пунктом 16 Порядку №566 Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

За приписами пункту 19 Порядку № 566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

Як передбачено пунктами 20, 21 Порядку №566, рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним. Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З оскаржуваних рішень Комісії ДФС України від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову у реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в ЄРПН вбачається, що вони прийняті з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а. с. 28, 50, 72, 94).

Суд звертає увагу, що вказані рішення від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову в реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в ЄРПН формально містить підставу для їх прийняття, що зазначена у Постанові КМУ №190, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Разом з тим, у зазначених рішеннях взагалі не вказано, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася Комісія ДФС України, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що мало місце порушення вимог підпункту 201.16.1 пункту 201 статті 201 ПК України, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації ПН від 12.12.2017, 15.12.2017, (а. с. 13, 35, 57, 79) чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в ЄРПН, та не вказано, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вказаної ПН в ЄРПН.

На думку суду, наявні у позивача документи (а. с. 12-27, 36-49, 58-71, 80-93, 103, 104-108) підтверджують здійснення господарської операції, по якій складено ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаної ПН, виходячи з такого.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Центуріон-Дістрібюшин» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.04.2018 №1003850610.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.04.2018 №1003852019 вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин одним з видів діяльності позивача було 73.20 дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2017 між ТзОВ «Центуріон-Дістрібюшин» (виконавець) та ТзОВ «Альтер С» (замовник) укладено договір надання послуг №ЦД/М-039, згідно предмету якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику погоджені Сторонами послуги, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах даного Договору. Сторони декларують, що діяльність Виконавця не обмежується лише придбанням товару в Замовника, але й, зокрема, полягає і в наданні послуг (тобто створенні Виконавцем умов, спрямованих на збільшення обсягів закупівлі товарів в Замовника) на користь Замовника. Сторони підтверджують, що надання послуг Виконавцем здійснюється саме на користь Замовника і сприяє збільшенню доходів Замовника від його господарської діяльності: послуги сприяють збільшенню закупівлі товарів Виконавцем в Замовника та подальшому збуту цих товарів споживачам; послуги сприяють збільшенню обізнаності споживачів про товари; послуги посилюють лояльність споживачів товарів Замовника (в тому числі внаслідок забезпечення наявності в Місцях продажу Виконавця більшого асортименту товару). В пункті 4.1 даного договору передбачено, що вартість послуг виконавця, умови та терміни оплати послуг погоджуються сторонами в додатках до даного договору. Факт приймання-передачі наданих послуг засвідчується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг. Акт являється доказом належного виконання Виконавцем прийнятих на себе обов'язків (а. с. 100-101).

На виконання умов договору про надання послуг від 01.04.2017 позивачем були надані наступні послуги:

- бонус за розміщення, що підтверджується актом приймання-передачі послуг за договором від 30.11.2017 (а. с. 14);

- дослідження та аналіз споживчого попиту на продукцію ТМ Ферреро за листопад 2017, що підтверджується актом приймання-передачі послуг за договором від 30.11.2017 (а. с. 36);

- бонус за представленість, що підтверджується актом приймання-передачі послуг за договором від 30.11.2017 (а. с. 58);

- бонус за розміщення, що підтверджується актом приймання-передачі послуг за договором від 30.11.2017 (а. с. 80);

Крім того, факт надання вказаних послуг підтверджується податковими накладними 30.11.2017 №417, №418, №420, №510; аналізом рахунку 3777 за листопад 2017 (а. с. 103), випискою з банківського рахунку (а. с. 104-108).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову в реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в ЄРПН прийняті з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування підлягають до задоволення.

Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішення від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову в реєстрації ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в ЄРПН, а наявні у позивача копії документів, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складено ПН від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаної ПН, тому позовну вимогу про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані ТзОВ «Центуріон-Дістрібюшин» вказаних ПН належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3524,00 грн., який сплачений платіжним дорученням від 12.03.2018 №1879 (а. с. 2).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.12.2017 №479118/41048714, №479123/41048714, №479124/41048714, №479125/41048714 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №417, №418, №420, №510, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Центуріон - Дістрібюшин».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центуріон - Дістрібюшин» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 41048714) судовий збір у розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський

Повне судове рішення складено 12.04.2018.