Ухвала суду № 73306403, 10.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2018 р. Справа №805/2498/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: 84100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Генеральної прокуратури України (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Резницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Прокуратури Донецької області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002) про скасування наказу щодо позбавлення класного чину “Радник юстиції”, зобов’язання повернути класний чин, зобов’язання внести відомості до трудової книжки щодо поновлення чину, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ Генеральної прокуратури України № 102К щодо позбавлення ОСОБА_1 класного чину “радник юстиції” та зобов’язати Генеральну прокуратуру України повернути ОСОБА_1 класний чин “радник юстиції”, присвоєний наказом Генерального прокурора України № 358-к від 31 травня 2008 року;

- зобов’язати Прокуратуру Донецької області (як уповноваженого органу Генеральної прокуратури України) внести до трудової книжки ОСОБА_1 відомості щодо поновлення класного чину, присвоєного наказом Генерального прокурора України № 358-к від 31 травня 2008 року;

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем до суду були заявлені клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про скасування наказу Генеральної прокуратури України № 102К щодо позбавлення ОСОБА_1 класного чину “радник юстиції”.

Розглянувши заявлені клопотання позивача, суд доходить висновку про наступне.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що предметом захисту є трудові права, які були порушені внаслідок дії у часі наказу від 24.04.2017 року № 102К “Про позбавлення класного чину”, скасування якого є послідовним та логічним в контексті постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 805/1850/17-а. Тому, керуючись нормами статті 133 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС України) та положеннями Закону України “Про судовий збір” позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Генеральної прокуратури України в частині позовних вимог про скасування наказу Генеральної прокуратури України від 24.04.2017 року № 102К щодо позбавлення ОСОБА_1 класного чину “радник юстиції”.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246- VIII “Про Державний бюджет України на 2018” з 01.01.2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

Положеннями абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяві вбачається, що до суду було пред’явлено три вимоги немайнового характеру, а саме: 1) скасування наказу Генеральної прокуратури України № 102К; 2) зобов’язання Генеральної прокуратури України повернути позивачеві класний чин “радник юстиції” та 3) зобов’язання Прокуратури Донецької області внести до трудової книжки відомості щодо поновлення класного чину.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 114,40 грн. (704,80 грн. * 3 вимоги немайнового характеру).

Суд вважає необґрунтованим заявлене клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормами статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З аналізу вказаних норм, суд доходить висновку, що обґрунтування клопотання позивача лише предметом позову не є достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження, що його майновий стан перешкоджає особі зверненню за захистом порушених прав. Отже, при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору позивач повинен був додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пункту 5 частини п’ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно положень частин четвертої-шостої статті 161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до норм частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У порушення зазначених вимог, позивачем до суду не надано фактичних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, тому суд не має можливості зробити висновок про обґрунтованість заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, викладаючи обставини справи, якими обґрунтовані позовні вимоги, позивач посилається на наказ Прокуратури Донецької області від 23.08.2017 року № 1479-К щодо поновлення на посаді прокурора Слов’янської місцевої прокуратури та на матеріали виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Донецького (ВП № 54470182), проте, копій зазначених документів до позовної заяви не додано.

Отже, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.

Крім того, статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд зазначає, що позивачами не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, а саме не завірені належним чином копія кожного з наданого до суду документу та відсутні підтвердження позивача відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього.

Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області про скасування наказу щодо позбавлення класного чину “Радник юстиції”, зобов’язання повернути класний чин, зобов’язання внести відомості до трудової книжки щодо поновлення чину, стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом: надання суду документу про сплату судового збору у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок; надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та в обґрунтування позовних вимог, надання суду належним чином засвідчених копій, доданих до позовної заяви.

Керуючись статтями 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Генеральної прокуратури України в частині позовних вимог про скасування наказу Генеральної прокуратури України від 24.04.2017 року № 102К щодо позбавлення ОСОБА_1 класного чину “радник юстиції” – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області про скасування наказу щодо позбавлення класного чину “Радник юстиції”, зобов’язання повернути класний чин, зобов’язання внести відомості до трудової книжки щодо поновлення чину – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви – 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, шляхом: надання суду документу про сплату судового збору у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок; надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та в обґрунтування позовних вимог; надання суду належним чином засвідчених копій, доданих до позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Шинкарьова І.В.