Ухвала суду № 73305015, 28.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1756/2018 Головуючий у 1-й інстанції:Бортницька В.В..

Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Масенко Д.Є., Паленика І.Г.

за участю секретаря Редик С.А.

прокурора Щербина А.О.

захисника КлечановськогоІ.С.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Києва Дмитренко Юлії Володимирівни, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року, у кримінальному провадженні №42017100000000638 від 26.05.2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Доманіцького М.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить - 44 050,00 гривень. Одночасно в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_2 покладено обов'язки, визначенні ч.5 ст. 194 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, взявши до уваги дані що характеризують особу підозрюваного, зокрема вік, задовільний стан здоров'я, майновий стан, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, репутацію, стійкі соціальні зв'язки, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2Вкримінального правопорушення, прийшов до висновку що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор у кримінальному провадженні Дмитренко Ю.В. не погоджуючись з рішенням районного суду подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимоги апеляції мотивують тим, що рішення є необґрунтованим через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинення тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією мана, що не було враховано слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 178 КПК України.

Також зазначає, що суддею не взято до уваги що вину у вчиненому кримінального правопорушенні підозрюваний не визнає. Такий факт на думку сторони обвинувачення може свідчити про намагання підозрюваного ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом знищення або спотворення речей та документів, що мають значення для слідства, а також незаконно впливати на свідків яких, не допитано.

Прокурор звертає увагу в своїй апеляційній скарзі на те, що застава є недостатньою, оскільки розмір одержаної ОСОБА_2 неправомірної вигоди значно перевищує визначений судом розмір.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000638 від 26.05.2017, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

26 лютого 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України..

27 лютого 2018 року слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Доманіцький М.М.. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному до ОСОБА_2

28 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні даного клопотання та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у в межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить - 44 050,00 гривень

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд правильно виходив з того, що під час судового розгляду слідчим та прокурором не доведено наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не обґрунтовано існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням чого слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного більш м'якого ніж тримання під вартою запобіжного заходу.

Крім того, суд при постановленні рішення, врахував обставини та наслідки кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, зокрема наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, відсутність судимостей, стан здоров'я, наявність позитивних характеристик.

За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчий суддя правомірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваному ОСОБА_2 застави в межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить - 44 050,00 гривень, оскільки даний розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 під час здійснення досудового розслідування, відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, прийшов до висновку про те, що запобіжний захід у вигляді застави в межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом процесуальних обов'язків.

Доводи апелянта щодо недостатнього розміру запобіжного заходу не підтверджуються наданими доказами, які в силу ч. 5 ст. 132 КПК України мали бути надані стороною захисту під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу, з огляду на це, у колегії суддів немає підстав для висновку про застосування застави у більшому розмірі.

Доводи апеляційної скарги прокурора в частині того, що суддею не взято до уваги те що вину у вчиненому кримінального правопорушенні підозрюваний не визнає, та вказане на думку сторони обвинувачення може свідчити про намагання підозрюваного ухилятися від кримінальної відповідальності шляхом знищення або спотворення речей та документів, що мають значення для слідства, а також незаконно впливати на свідків яких, не допитано, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення не наведено доводів на обгрунтування цієї позиції, як того вимагають положення ч. 5 ст. 132 КПК України, згідно положень якого кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається.

З огляду на викладене, вимогиапеляційної скарги прокурора щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, а зазначені в апеляційній скарзі підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Доманіцького М.М. про застосування щодо ОСОБА_2, 01.09.1971запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить - 44 050,00 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Києва Дмитренко Ю.В. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г. Масенко Д.Є.