Постанова № 7330205, 29.12.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 р. Справа № 2а-5778/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача Гречко І.В. за довіреністю; відповідача Кривошиї О.А. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» до державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі про визнання протиправним і скасування рішення та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі та про зобовязання відповідача вчинити дії.

Позивач зазначав, що 30.09.2009 р. ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі прийнято рішення про виключення ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та про анулювання свідоцтва про реєстрацію підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Вважаючи, що при прийнятті спірного рішення відповідачем порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 23 «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач просив: визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі від 30.09.2009 р. про виключення ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобовязати відповідача поновити з 30.09.2009 р. ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» в реєстрі субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог та просив, також, зобовязати відповідача видати ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Свідоцтво про реєстрацію підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначив, що ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства оскільки його основною діяльністю є надання послуг у лісовому господарстві, а не поставка вироблених ним сільськогосподарських товарів. Представник також стверджував, що до групи 06 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України» належать лише живі дерева та рослини. Насамкінець відповідач зазначав, що фактично ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі 30.09.2009 р. прийнято не рішення про виключення ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а складено акт. При цьому відповідач наголошував, що зазначений акт не породжує прав та обовязків для позивача, а тому спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Державне підприємство «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 31 січня 1992 р.

Згідно даним довідки про взяття на облік платника податків, позивач взятий на облік ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі 15.03.2005 р. за № 6.

Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

За змістом пункту 81.1 статті 8 Закону № 168/97-ВР резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 81.10 Закону № 168/97-ВР визначено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

Згідно пункту 9.2 статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

01 січня 2009 р. ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» зареєстровано субєктом спеціального режиму оподаткування, про що позивачеві видано Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість серії НБ № 017730 (індивідуальний податковий номер 009933923146).

30 вересня 2009 р. відповідачем складено Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування № 4-15-052/00993395.

Згідно цьому акту позивач не відповідає критеріям, встановленим у п. 81.6 та п. 81.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з чим проведено анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами реєстрації.

Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що відповідно до пункту 81.6 статті 81 Закону № 168/97-ВР сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За змістом пункту 81.7 статті 81 Закону № 168/97-ВР сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Підпунктом 81.15.6 пункту 81.15 статті 81 Закону № 168/97-ВР визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 23 (надалі за тестом «Перелік»).

Пунктом 9 цього Переліку передбачені такі види діяльності, що пов'язані з лісівництвом та лісозаготівлями (КВЕД 02.01.1): вирощування будівельного лісу: посадка, підсадка саджанців, охорона лісу та лісосік; вирощування молодого порослевого лісу та балансової деревини; вирощування лісосадивних матеріалів; вирощування різдвяних ялинок; лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини; вирубування (дерев) лісу з метою зробити землі придатними для сільськогосподарського виробництва; вирощування рослинних матеріалів для плетіння.

З огляду на викладені вище положення Закону № 168/97-ВР та Переліку суд бере до уваги, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним з видів діяльності позивача є лісівництво та лісозаготівлі (КВЕД 02.01.1). Аналогічний вид діяльності зазначений і в Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість виданому державною податковою інспекцією у Корсунь-Шевченківському районі державному підприємству «Корсунь-Шевченківське лісове господарство».

У цьому контексті суд зазначає, що Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування від 30.09.2009 р. не містить жодних обґрунтувань щодо підстав з яких відповідач дійшов висновку, що ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» не відповідає критеріям, встановленим п. 81.6 та п. 81.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Форма згаданого Акта визначена Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. № 79 (надалі за текстом «Положення»).

За змістом цього Положення Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування повинен, зокрема, містити: посилання на документ/документи, який/які підтверджують наявність підстав для виключення з реєстру, дані про сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг), у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг), дані про питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг) та посилання на звітні податкові періоди, за які обраховувалась ця питома вага, п ричини зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або реєстрації як платника податку на додану вартість на загальних підставах.

Натомість, не зазначивши жодної із названих обставин, відповідач обмежився простим твердженням, що позивач не відповідає критеріям, встановленим Законом № 168/97-ВР.

Обґрунтування, надане представником відповідача, стосовно того, що основним видом діяльності ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» є надання послуг у лісовому господарстві, а такий вид діяльності не дає підстав для реєстрації підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, суд знаходить не переконливим виходячи з наступного.

По-перше, Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування не містить згадки про зазначену обставину.

У цьому звязку суд зазначає, що як доказ судом можуть бути використані факти зазначені в Акті, а не вільне тлумачення його положень відповідачем.

По-друге, у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV відсутні обмеження щодо кількості видів діяльності, які можуть бути включені підприємством до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Як правило, підприємства мають декілька видів діяльності. Саме тому у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість передбачено шість позицій для внесення видів діяльності сільськогосподарського підприємства. При цьому, суд нагадує, що відповідач вніс до такого Свідоцтва, виданого позивачу, два види діяльності одним з яких є лісівництво та лісозаготівлі.

З урахуванням викладеного суд не приймає згадане обґрунтування відповідача як доказ.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивач в 2008 - 2009 р.р. здійснював реалізацію деревини для технологічних потреб та лісоматеріалів круглих хвойних порід і ця продукція становить 36 відсотків від загального обсягу реалізації, а до групи 06 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України» належать лише живі дерева та рослини, то суд зазначає, що за приписами пункту 81.7 статті 81 Закону № 168/97-ВР сільськогосподарськими вважаються не лише товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а й продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником. Пунктом 9 Переліку прямо передбачено, що на діяльність із лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд нагадує, що Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування не містить посилання як на розрахунок питомої ваги вартості товарів, вироблених позивачем, так і на звітні податкові періоди, за які обраховувалась ця питома вага.

У будь-якому випадку, у цій справі суд не вважає за доцільне досліджувати зазначене питання більш детально, оскільки з підстав, викладених нижче, він дійшов висновку, що відповідачем допущено інші порушення законодавства при прийнятті рішення про виключення ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 29 Положення якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 81 Закону.

Підпунктом 29.3. пункту 29 Положення на сільськогосподарське підприємство покладено обовязок не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення перевищення подати до органу державної податкової служби, у якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою N 3-РС разом із Спеціальним свідоцтвом та всіма його завіреними копіями, а також заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних умовах за формою N 1-ПДВ.

При цьому підпунктом 29.4 пункту 29 Положення визначено, що якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяву (заяви) у строки, встановлені цим пунктом, та орган державної податкової служби за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, орган державної податкової служби складає акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РС. На підставі такого акта орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника податку на додану вартість на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

В порушення вимог Положення відповідачем складено акт без проведення перевірки.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 з а результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктами 1.5, 1.6, 1.7 названого Порядку визначено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На виконання ухвали суду відповідачем не надано копії акта перевірки на підставі якої було складено Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування.

За письмовими поясненнями відповідача ним була проведена невиїзна документальна перевірка проте акт перевірки не складався, а її результати оформлено Актом про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування.

Разом з тим, акт від 30.09.2009 р. не містить будь-яких відомостей передбачених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки акт перевірки ДПІ у Корсунь-Шевченківському районі не складався, суд не приймає посилання відповідача на Акт про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування як доказ її проведення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті спірного рішення мало місце порушення відповідачем принципу законності встановленого статтею 19 Конституції України (254к/96-ВР) , відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується твердження позивача стосовно того, що акт від 30.09.2009 р. не є рішенням, а тому не може бути оскарженим у порядку адміністративного судочинства, то суд зазначає, що в ідповідно до п. 1.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 нормативно-правовий акт це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається

Законодавче визначення поняття «правовий акт індивідуальної дії» відсутнє. Таке визначення можливо зробити лише на теоретичному рівні. Зокрема, правові акти індивідуальної дії породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Оскільки спірним актом відповідач вирішив виключити ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що покладає на позивача певні обовязки, як то повернути Спеціальне свідоцтво та здійснювати оподаткування господарських операцій на загальних підставах, зазначений акт за своїм змістом та правовою природою є правим актом індивідуальної дії.

З урахуванням викладеного суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі від 30.09.2009 р. про виключення державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з реєстру субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Зобовязати державну податкову інспекцію у Корсунь-Шевченківському районі поновити з 30 вересня 2009 р. державне підприємство «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» в реєстрі субєктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Зобовязати державну податкову інспекцію у Корсунь-Шевченківському районі видати державному підприємству «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 04 січня 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький