Ухвала суду № 73301022, 10.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8830/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., прокурора Медвідь О.О., слідчого Скрекля І.В., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника Рущак Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції Скрекля Ігора Володимировича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2017 за №12017070000000167 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.4 ст.296, ст.290 КК України, про продовження строку тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого за ст.ст.115, 187 КК України до чотирьох місяців, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, та за підозрою ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2017 за №12017070000000167.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.08.2017 приблизно о 22 годині, поблизу залізничного переїзду по вулиці Залізничній в в с.Сасово, Виноградівського району, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на автомобілі марки «Ауді» державний реєстраційний знак Польської республіки НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_4, заблокувавши рух автомобілю марки «Фольскваген Пассат» під керуванням ОСОБА_9, в якому також перебували ОСОБА_14, ОСОБА_10 та громадянин Угорщини ОСОБА_12, витягнули останніх із автомобіля та кинувши на землю стали наносити їм удари руками, дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла.

Подолавши в такий спосіб можливий опір потерпілих, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_6 посадили потерпілих до автомобіля марки «Фольксваген Пассат», при цьому заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, таким чином позбавили можливості потерпілих втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с.Сасово, Виноградівського району, де продовжили наносити удари дерев'яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла ОСОБА_12, ОСОБА_14,ОСОБА_10 та ОСОБА_9, при цьому вимагаючи в останніх вказати місце знаходження належного ОСОБА_12 автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак Угорщини НОМЕР_3 та зізнатись під відеозапис в зґвалтуванні дівчини по імені ОСОБА_21.

В подальшому, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_6, дізнавшись від потерпілих про місце знаходження автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак Угорщини НОМЕР_3, а саме при в'їзді в с.Сасово, Виноградівського району та знайшовши в ОСОБА_12 ключі від даного автомобіля, умисно, з корисливим мотивом незаконно із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я, заволоділи вказаним транспортним засобом та заховали у невстановленому місці.

В подальшому, 25.09.2017 в чергову частину Іршавського відділення поліції надійшло повідомлення про те, що зупинено автомобіль-евакуатор марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1, який перевозив легковий автомобіль марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) на якому були номерні знаки НОМЕР_4, однак особа яка придбала даний автомобіль ОСОБА_13 для перевірки надав працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак Угорщини НОМЕР_3.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 завдано ОСОБА_12 матеріальної шкоди, та спричинено потерпілим тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_12 у вигляді: ангулярного перелому нижньої щелепи справа, ментальний справа, синців нижньої повіки правого ока, на шкіряних покривах правої кисті, забійна рана слизової нижньої губи зліва, садна на шкіряних покривах чолової ділянки справа, на шкіряних покривах грудної клітки справа,- які відповідно до висновку експерта №627 від 21.08.2017 виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути пальці рук затиснуті в кулак або аналогічні їм предмети які діяли з прикладанням значної сили по ударному механізму дії і потягли за собою розлад здоров'я на час більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.2.. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась 10.08.2017 року; ОСОБА_10 у вигляді: забою носа, перелому кісток носа зі зміщенням відламків, синців навколо лівої і правої орбітальної ділянок, крововиливу в білкову оболонку правого ока, садно чолової ділянки справа, які відповідно до висновку експерта №628 від 19.08.2017 виникли в результаті дії тупих твердих предметів, якими найбільш імовірно могли бути пальці рук затиснуті в кулак або обуті ноги сторонньої людини, які діяли по ударному механізму дії і потягли за собою розлад здоров'я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась 10.08.2017.

Разом із тим як встановлено під час здійснення досудового розслідування, що 10.08.2017 в період з 20 години 30 хвилин до 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знаходячись в центрі с.Сасово, Виноградівського району, Закарпатської області, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, діючи умисно, в групі із ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, при цьому не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів останніх, направлених на незаконне збагачення шляхом протиправного заволодіння транспортним засобом, грубо порушили громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалість, що виразилось в умисному безпричинному завданні ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 побоїв, тілесних ушкоджень, а також знущанні над ними.

Зокрема це знайшло своєї відображення в тому, що 10.08.2017 приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8, знаходячись в центрі села Сасово, Виноградівського району, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм моралі та правил поведінки у суспільстві, самоутвердитись за рахунок приниження та нанесення тілесних ушкоджень в громадському місці іншим особам, проявляючи зверхність над ними, прийняли пропозицію ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 провчити ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та громадянина Угорщини ОСОБА_12 за нібито зґвалтування дівчини по імені ОСОБА_21, при цьому не усвідомлюючи їх справжніх злочинних намірів направлених на незаконне збагачення, шляхом протиправного заволодінням майном потерпілих.

Дочекавшись приїзду автомобіля марки «Фольскваген Пассат Б5» в центр села Сасова Виноградівського району, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Ауді А6» державний реєстраційний знак Польської республіки НОМЕР_2 в якому перебували ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6, заблокував рух автомобілю марки «Фольксваген Пассат» в якому знаходились ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та громадянин Угорщини ОСОБА_12, після цього ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8 вискочивши із автомобіля розділились між собою, підбігли до автомобіля в якому знаходились потерпілі, а ОСОБА_7 разом із ОСОБА_5 підійшли ззаду.

Зокрема, ОСОБА_8 підбіг до передньої правої дверці автомобіля марки «Фольксваген Пассат», став витягувати ОСОБА_14, при цьому наніс йому один удар правою рукою в обличчя, та один удар рукою в груди, в цей час йому на допомогу підбіг ОСОБА_7, та разом шляхом нанесення ударів потерпілому ОСОБА_14 подолали його опір, витягнули із автомобіля та кинувши на землю, продовжили наносити йому удари ногами по різним частинам тіла, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою, принижуючи честь і гідність потерпілого.

Одночасно з цим, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6, будучи в попередній змові між собою, маючи умисел на незаконне заволодіння майном потерпілих, однак не доводячи його до відома ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знаходячись злівої сторони автомобіля марки «Фольксваген Пассат», шляхом нанесення ударів руками по обличчю та тулубу водія ОСОБА_9 та пасажирів заднього сидіння ОСОБА_10 та ОСОБА_12, витягнули їх із автомобіля та кинувши на землю стали наносити їм удари ногами по різним частинам тіла, для подолання можливого опору. Після цього, ОСОБА_4 витягнувши із автомобіля на якому приїхав, дерев'яну палицю схожу на більярдний кий став наносити ним удари по різним частинам тіла ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою та погрожуючи вбивством.

Не зупинившись на цьому, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8, продовжуючи свої хуліганські дії, не усвідомлюючи корисливий мотив ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки останні до їхнього відома його не довели, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, що виражалось в спричиненні потерпілим моральних та фізичних страждань, посадили їх до автомобіля марки «Фольксваген Пассат», заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, таким чином позбавили можливості ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с.Сасово, Виноградівського району, при цьому висловлюючи погрози закопати їх.

В подальшому, знаходячись на кладовище в с.Сасово, Виноградівського району ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продовжуючи свої хуліганські дії, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, спільно із ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, при цьому вважаючи, що вчиняють грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, оскільки про справжній злочинний намір направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак Угорщини НОМЕР_3, останнім до них доведений не був, - посадили на землю ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та продовжили наносити потерпілим удари руками і ногами по різним частинам тіла до моменту втрати свідомості ОСОБА_12.

Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зрозумівши, що в ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 інший злочинний намір добровільно відмовились від вчинення подальших хуліганських дій та покинули місце злочину.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час вчинення наведених вище хуліганських дій безпосередньо спричинили ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкіряних покривах спини та в області правого плеча, які відповідно до висновку експерта №629 від 21.08.2017 могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів, з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, і потягли за собою розлад здоров'я на час не більше 6 днів і по цій ознаці, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження і укладаються в час і місце пригоди, яка відбувалась.

13.02.2018 стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_1, 20.12.1980, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 громадянину України, українцю, раніше судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілого

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_1 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами від 14.08.2017 прийняття заяв у ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_14 про вчинене щодо них кримінальне правопорушення; показанням потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_14 даними під час досудового розслідування; протоколами пред'явлення осіб для впізнання по фотознімках від 15.08.2018, згідно якого потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_14 впізнали ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як осіб які із застосування до них насильства заволоділи належним ОСОБА_12 автомобілем; протоколом проведення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_5 оперативно-розшукового заходу у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках ОРС, відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час продажу викраденого ними у ОСОБА_12 автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак Угорщини НОМЕР_3; проказами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_15 про обставини реалізації ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 продажем викраденого автомобіля.

13.02.2018 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави терміном до 12.04.2018.

Слідчий вказує, що 04.04.2018 постановою заступника прокурора Закарпатської області продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, оскільки двохмісячний строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчується 13.04.2018, а завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо в наслідок особливої складності провадження, оскільки кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, у даному кримінальному провадженні шести підозрюваним повідомлено про підозру, три потерпілі, які в даний час знаходяться закордоном, призначено дві судові експертизи, зокрема авто товарознавчу та експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

Тому слідчий вказує, що на даний час є необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В клопотанні зокрема вказано на те, що необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого, свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того вказано, на те, що вказані ризики, які встановленні слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому подальше тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним, зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_10

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 289 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий 27.12.2010 вироком Апеляційного суду Закарпатської області за вчинення злочинів, передбачених п.п.6, 9 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 12.02.2016 з місць позбавлення волі у зв'язку із зарахуванням в строк відбування покарання, строку попереднього ув'язнення, згідно вимог ч.5 ст.72 КК України ( в редакції частини від 26.11.2015) на підставі ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 25.11.2015, однак на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин, таким чином є ризики того, що ОСОБА_1 зможе і надалі продовжувати злочинну діяльність, вчинити й інші кримінальні правопорушення

Окрім цього, слідчий просить врахувати, те, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити свою злочинну діяльність.

Слідчий вказує, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, незаконно впливати на потерпілих, як основних джерела показів в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення від покарання шляхом залякування потерпілих, свідків та очевидців даної події, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовжити дане кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому існують ризики і в тому, що він особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні.

Слідчий зазначає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1, оскільки підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Слідчий вказує на необхідність врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя час та місце його вчинення зокрема в центрі села Сасово, відносно іноземного громадянина, із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілих.

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

У даному кримінальному провадженні для завершення досудового розслідування необхідно провести наступні процесуальні дії: провести з потерпілим ОСОБА_12 слідчий експеримент з виїздом на місце злочину з метою уточнення відомостей, які мають значення у даному кримінальному провадженні, зокрема уточнення ролі кожного із підозрюваних під час нападу та нанесення тілесних ушкоджень; провести із підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слідчі експерименти на місці злочину з метою перевірки і уточнення обставин кримінального провадження; допитати в якості свідків ОСОБА_16,ОСОБА_9 про обставини відомі їм щодо вчинення злочину; отримати висновок призначеної автотоварознавчої експертизи з метою встановлення ринкової вартості станом на 10.08.2017 викраденого автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак Угорщини НОМЕР_3; відповідно до ст..279 КПК України скласти та вручити підозрюваним ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри з викладенням фактичних обставин в кінцевій редакції; допитати як підозрюваних про обставини викладені в кінцевій редакції; оформити обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та відповідно до ст.293 КПК України вручити його; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальним правопорушенням.

Слідчий вказує, на те, що наведені вище процесуальні та слідчі дії не були проведені у встановлений двохмісячний термін з причин, що не залежали від слідчого, так як потерпілий ОСОБА_12 та свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_9 перебувають за кордоном, тому з проведення слідчих дій за їх участі було не можливо.

На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого за ст.ст.115, 187 КК України - до чотирьох місяців, без визначення застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 13.02.2018 р. відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави терміном до 12.04.2018 р.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.289 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від семи до дванадцяти років.

Так, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, тобто наявні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, що свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_1 13 лютого 2018 року відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 квітня 2018 року.

Слідчий суддя враховує, при продовженні дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1, що наявний зазначений слідчим та прокурором ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. До того ж, крім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, є не одруженим та не має на утриманні неповнолітніх дітей, а також його стан здоров'я, раніше судимого за ст. ст. 115, 187 КК країни.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 289 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, так як слідству необхідно провести зазначені в клопотанні процесуальні та слідчі дії в даному кримінальному провадженні.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, слідчий суддя враховує, що в засіданні ОСОБА_1 та його захист не повідомили про існування обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, які виникли внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строків тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою в межах строку досудового розслідування до 31 травня 2018 року.

З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_1 буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 117, 178, 183, 184,193-194, 197, 199, 202, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції Скрекля Ігора Володимировича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2017 за №12017070000000167 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.4 ст.296, ст.290 КК України, про продовження строку тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого за ст.ст.115, 187 КК України до чотирьох місяців - задовольнити.

Продовжити відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування до 31 травня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош