Постанова № 73300886, 10.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/4816/16-ц Номер провадження 22-ц/775/567/2018

Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М.

Суддя доповідач Тимченко О.О.

Категорія 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Дундар О.І., Корчистої О.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу № 242/4816/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»,

на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 січня 2018 року (суддя Владимирська І.М.), ухваленого в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області, повний текст складено 19 січня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ПАТ Банк «Контракт» звернулось до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 13 січня 2015 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір №ФО/(UAH)/3621 про відкриття та обслуговування рахунку/рахунків фізичної особи з використанням банківської платіжної картки/карток. Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання за вищезазначеним договором, відкривши поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні, надавши держателю платіжну картку типу MasterCard World Wide, про що свідчить розписка довіреної особи ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 13 січня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фатхутдіновою І.В., в заяві-анкеті від 13 січня 2015 року про відкриття рахунку, початкову емісію БПК та встановлення кредитного ліміту, який згідно п. 4 вказаної заяви-анкети встановлено не було, проте, відповідач при здійсненні операцій зі зняття готівки та при здійсненні розрахунків у безготівковій формі з використанням банківської платіжної картки за рахунком в межах витратного ліміту та встановлених добових обмежень по зняттю готівки допустив перевитрату витратного ліміту, тобто відповідач скористався належними банку коштами понад залишок коштів на своїй банківській картці, чим допустив несанкціонований овердрафт. Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, в наслідок чого станом на 11 жовтня 2016 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 25 144,65 грн. з яких: 8 918, 65 грн. - заборгованість за простроченим кредитом, 10 968, 72 грн. заборгованість за простроченими процентами, 4 527,70 грн. - інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та прострочених процентів, 729,58 грн. - 3% річних від суми заборгованості за простроченим кредитом та від суми прострочених відсотків, яку позивач просив суд стягнути з відповідача.

Рішенням Селидівського міського суду від 19 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

З зазначеним рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення цих вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відносно Банку розпочата процедура ліквідації. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідачем на картковий рахунок було зараховано 77 289,54 грн. Загальна сума операцій по обміну гривні, які проводились відповідачем за межами України, склала 86 208 ,19 грн.. В дійсності відбулася перевитрата належних відповідачу грошових коштів. Відповідач скористався грошовими коштами в сумі 8 371,64 грн., які належали Банку і що є основною сумою заборгованості. Безпідставно не прийнято до уваги особливості проведення розрахунків по операціях з купівлі-продажу готівкової валюти та розрахунків за операції з використанням електронних платіжних засобів.

В підтвердження факту інформування банком користувача надано виписку по операціях відповідача із застосуванням банківської платіжної картки,інформацію про факт направлення відповідачу відповідного СМС-повідомлення про зняття коштів та їх залишок на рахунку,що не було прийнято судом до уваги.

В відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1, ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В спростування апеляційного доводу про те, що відповідач не звертався до банку із заявою про повернення залишку коштів на картковому рахунку, зазначає, що вказаний аргумент не може вважатися належним доказом, тому що на підставі наданих банком документів сума знятих відповідачем коштів значно менша ніж та, що була зарахована відповідачем на свій картковий рахунок. Зазначає, що позивачем не підтверджено перевищення витрат відповідача над сумою належних йому грошових коштів, які зберігалися на картковому рахунку.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2015 року між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_1 укладено договір №ФО(UAH)/3621 про відкриття та обслуговування рахунку/рахунків фізичної особи з використанням банківської платіжної картки/карток, згідно якого відповідач при користуванні платіжною карткою може здійснювати такі види операцій, як внесення або зняття готівки, здійснення безготівкових розрахунків в межах витратного ліміту та встановлених добових обмежень по зняттю готівки/розрахункам за допомогою банківської платіжної картки.

Відповідно до п. 1.2. договору держатель має право здійснювати такі види платіжних операцій, як внесення або зняття готівки з рахунку, здійснення безготівкових розрахунків в межах витратного ліміту та встановлених добових обмежень по зняттю готівки/розрахункам за допомогою банківської платіжної картки.

За умовами п.2.1. договору поповнення рахунку проводиться у валюті, в якій відкрито рахунок, у готівковій або безготівковій формі, але не менше суми витратного ліміту та відповідної суми за обслуговування рахунку, які передбачені Тарифу.

Пунктом 2.3 договору визначено, що нарахування процентів за використання кредитного ліміту/овердрафту за рахунком здійснюється відповідно до вимог Правил, цього договору та/або договору, укладеного при надання кредитного ліміту/ овердрафту.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що сторони домовились, що перелік операцій, які вчиняються банком за рахунком, права та обов'язки сторін, їх відповідальність, порядок нарахування та сплати процентів, визначаються Правилами, договором та Тарифами, Правилами відповідної платіжної системи та нормами чинного законодавства України.

Сторонами не заперечується факт внесення відповідачем на свій рахунок коштів в загальній сумі 77289,54 грн .

В заяві-анкеті про відкриття рахунку ОСОБА_1 відсутні дані про встановлення кредитного ліміту.

Встановлено, що відповідач в період з 17 по 27 січня 2015р. здійснювала операції по зняттю готівкових коштів зі свого рахунку за межами України та в іноземній валюті виключно в межах грошових коштів, які були попередньо внесені ним на рахунок, а несанкціонований овердрафт утворився лише 27.01.2015р., внаслідок перерахунку, здійсненного позивачем із застосуванням того курсу обміну гривні до долару США, який нібито був встановлений позивачем станом на 27.01.2015р., тобто на день списання грошових коштів з рахунку відповідача.

Відповідно до Правил міжнародної платіжної системи (МПС), під час проведення операції розрахунку або зняття готівки за кордоном списання коштів з карткового рахунку проходить в два етапи. Перший - це блокування в момент проведення операції на рахунку клієнта необхідної суми, яка розрахована по курсу валюти на день здійснення операції. Другий - протягом 2-10 днів після проведення операції - списання коштів з карткового рахунку, яке здійснюється за правилами МПС за курсом банку для операцій за платіжними картками, діючому на день списання. Якщо на першому етапі (в момент проведення операції) курс був меншим, ніж на день списання, на рахунку може виникнути від'ємний залишок.

Із наданої виписки вбачається, що валютою транзакції був долар США, а валютою рахунку - гривня. Зняття готівкових коштів (їх проведення по рахункам) здійснювалось у доларах США, а їх фактичне списання банком з рахунку - здійснювалось в гривнях.

Зняття відповідачем готівкових коштів з рахунку здійснювалось в період з 17 по 27 січня 2015р. Готівка, знята відповідачем 22 січня 2015р. була позивачем списана з рахунку відповідача 27 січня 2015 року. При списанні 27.01.2015р. з рахунку позивача грошових коштів в рахунок покриття отриманої відповідачем готівки в іноземній валюті, позивач застосовував той курс долара США до гривні, який нібито був встановлений банком станом на 27.01.2015року.

Зокрема, з виписки вбачається, що при проведенні позивачем транзакції та фактичному знятті (списанні) грошових коштів, позивач застосував курс Євро до гривні у такому співвідношенні: 21.01.2015 року 1 Євро = 19,16грн., 27.01.2015р. 1 Євро = 23,70грн.

Розпорядженнями № 12 від 21 січня 2015 року та №18 від 27 січня 2015 року встановлено Банком комерційний курс купівлі-продажу іноземної валюти з операцій по ПК. Однак доказів того, що відповідач була ознайомлена із встановленим розпорядженнями комерційним курсом купівлі-продажу іноземної валюти позивачем не надано.

Відповідно до п. 1.38.1 вказаних Правил, якщо валюта проведення операції з використанням платіжної картки є долар США, Євро або Гривня і така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку, банк списує з рахунку кошти у валюті ведення рахунку у сумі, що є еквівалентом сумі операції. Сума операції в свою чергу перераховується у валюту ведення рахунку за курсом, встановленим Банком на день списання. Інформація про курси банку для проведення Операцій з використанням БПК розміщується на сайті Банку.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що курс конвертації долара США в гривню, за яким Банк станом на 27.01.2015р. списував кошти з рахунку відповідача, дійсно був встановлений Банком на цей день, а також не доведено, що інформація про такий курс оприлюднювалась на сайті Банку або дійсно на ньому розміщувалась у відповідності з вимогами п.1.38.1 Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток ПАТ Банк "Контракт".

Висновок суду про те, що здійснення відповідачем операцій по картковому рахунку за період з 17 по 27 січня 2015 року відбувалося в межах коштів, які ним було внесено на рахунок, будь - яких перевитрат (несанкціонового овердрафту) по рахунку відповідачем не допущено, овердрафт (кредит) від Банку ним не замовлявся та не використовувався, всі витрати по картковому рахунку були здійснені в межах належних відповідачу грошових коштів нічим не спростовано.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в судовому засіданні не встановлена, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні даного позову ПАТ «Банк «Контракт» за його недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги докази належного повідомлення Банком відповідача про рух коштів та залишок коштів на рахунку, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, оскільки в судовому засіданні безспірно встановлено, що комерційний курс купівлі-продажу готівкової іноземної валюти станом на 27.01.2015 р. в супереч вимогам п. 1.38.1. Правил не був оприлюднений на сайті Банку, й всі витрати по картковому рахунку були здійснені в межах належних відповідачу грошових коштів.

Відповідно до п. 14.14. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що Банк зобов'язаний на вимогу користувача надати інформацію про курс купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.

В порушення указаних норм права банк не визначив прозорого, зрозумілого та прогнозованого порядку установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

У разі невиконання банком обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не посилався на належні та допустимі докази виконання банком обов'язку повідомлення відповідача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, а отже ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Окрім цього, всупереч вимогам чинного законодавства, ані умовами укладеного з відповідачем договору від 13 січня 2015 року, ані внутрішньобанківськими Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток ПАТ Банк «Контракт» від 22 грудня 2011 року не передбачено порядку та методики установлення курсу купівлі-продажу, обміну або конвертації іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів. Договір та Правила передбачають лише спосіб розміщення (оприлюднення) позивачем відомостей про розмір курсу на день списання грошових коштів з рахунку клієнта, але яким чином банк установлює такий обмінний курс (його розмір, величину, складові) зазначені документи не визначають.

Матеріалами справи не доведено наявність у позивача правових підстав до застосування під час розрахунку з ОСОБА_1 курс обміну 23,70 грн. за 1 Євро, а також не надано належних та допустимих доказів встановлення та оприлюднення такого курсу обміну на сайті банку.

Доводи про те, що про списання коштів з рахунку відповідач повідомлялася СМС-повідомленнями, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки повідомлення про суму списаних коштів не є належним повідомленням про застосований курс.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що здійснюючи операції по зняттю готівкових коштів зі свого рахунку в оскаржуваний період, відповідач вчиняв такі операції виключно в межах попередньо внесених ним грошових коштів та розпоряджався тими коштами, які належали йому особисто з урахування застосування обмінного курсу, який було офіційно встановлено банком.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права,яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 19 та п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 19 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: І.О. Дундар

О.І. Корчиста