Постанова № 73300780, 10.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/6787/17 Номер провадження 22-ц/775/614/2018

Єдиний унікальний номер 235/6787/17

Номер провадження 22-ц/775/614/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.

суддів: Мірути О.А., Новосьолової Г.Г.

за участю секретаря: Ситнік Д.Л.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі (справа № 235/6787/17, головуючий у суді першої інстанції Філь Олена Євгенівна), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Уточнив позовні вимоги , просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 12.03.2017 року в розмірі 2228,03 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначала, що з 20.09.2007 року вона перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 23.03.2017 року наказом № 58-кх від 23.03.2017 року вона була звільнена за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Відповідач до теперішнього часу не сплатив їй заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року, розмір якої згідно її розрахунку складає 2228,03 грн. (318,28 грн. - середньоденна заробітна плата Х 7 днів ).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 1 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Зазначає, що відповідач, в порушення вимог закону не провів з нею розрахунок по заробітній платі, чим порушив її права. Посилання суду у рішенні на ст.117 КЗпП України є безпідставним, оскільки від позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку вона відмовилася та така відмова прийнята судом.

Також, відповідно до вимог Податкового Кодексу України відповідач мав відновити втрачені документи протягом 90 днів календарних днів, але не зробив це, що за законом є підставою для винесення окремою ухвали.

Крім того, вважає, що оскільки відповідач виніс наказ про її звільнення, то він має в наявності і первинні документи у тому числі і табель обліку робочого часу, але ввів суд в оману, повідомив про їх відсутність.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що вважає рішенні суду законним та обґрунтованим, а посилання позивача у скарзі на наявність на підприємстві первинної документації безпідставними. При розгляді справи судом було встановлено, що 13 березня 2017 року було втрачено контроль над майном та первинною бухгалтерською документацією товариства та до закінчення бойових дій та відновлення доступу до майна товариства відповідач позбавлений можливості відновити і втрачені бухгалтерські документи.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, завчасно, 6 квітня 2017 року, отримала судову повістку та її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів щодо наявності заборгованості, її розміру, часу виникнення та відсутні первинні документи, що дають можливості провести розрахунок такої заборгованості.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 20.09.2007 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

23.03.2017 року наказом № 58-кх від 23.03.2017 року вона була звільнена за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 8-9).

Відповідач ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» втратило контроль над виробничими потужностями підприємства, адміністративними будівлями та матеріально-технічними базами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, яка не контролюється українською владою у Донецькій області, з 13.03.2017 року, в зв'язку з захопленням незаконними збройними формуваннями.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 16.03.2017 року письмово звернулося до Головного управління Національної поліції в м. Києві та просив внести до ЄРДР відомості щодо вчинення невідомими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206 КК України, просив розпочати досудове розслідування та вручити ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» пам'ятку про права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні, письмово повідомити про початок кримінального провадження, надати витяг з ЄРДР з інформацією про зареєстроване кримінальне правопорушення, прийняти усі передбачені законодавством заходи для попередження протиправного використання, відчуження майна ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». За заявою відкрито кримінальне провадження № 12017100000000150 (а.с. 31-36).

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 20.03.2017 року письмово повідомило Дніпропетровське Управління ОВПП ДФС про неможливість вивезення первинних документів, які знаходяться на тимчасово окупованій території України (а.с.46-47).

04.07.2017 року «ДТЕК Донецькобленерго» письмово повідомило Департамент кіберполіції Національної поліції України про вчинення злочину, а саме, що 27.06.2017 року близько 10:30 год. та 29.06.2017 року близько 10:00 год. здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж товариства, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації, порушення встановленого порядку її маршрутизації (а.с. 49-50).

Відповідно до наказу про зміни в організації ведення діяльності № 188а-ОД від 17.03.2017 року в зв'язку з втратою контролю над всім рухомим та нерухомим майном ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8), а також запасами, документацією, архівами, комп'ютерними системами, системами звіту, програмним забезпеченням, розташованим в зоні проведення АТО, на території, яка не підконтрольна українській владі в Донецькій області м. Донецьк була припинена виробнича діяльність підприємства з використанням майна ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», над якими втрачено контроль з 13 березня 2017 року (а.с. 48).

Згідно Акту перевірки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Головним управлінням Держпраці у Донецькій області від 29.08.2017 року № 05-20-3335/0032 додержання законодавства про працю за період 2015-2017 років заборгованість по заробітній платі на підприємстві відсутня. Перевірка питань щодо невиплати розрахункових сум, надбавок за стаж роботи працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливим (а.с.46-65).

Згідно ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ст.1 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже,виходячи з положень Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно наказу генерального директора ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №289-ОД від 08.05.2015 року ведення та зберігання документації по персоналу та ведення бухгалтерського обліку на території, що не контролюються українською владою, здійснювали відповідні робітники дирекції по персоналу та бухгалтерії, що знаходились на неконтрольованій території.

Сторонами визнається факт виконання роботи ОСОБА_1 саме на неконтрольованій території. Наказ № 58-кх про звільнення позивача за згодою сторін видано 23.03.2017 року., тобто на день звільнення позивача відповідач вже втратив контроль над підприємством та не мав доступу до документації.

У позовній заяві позивач зазначала, що просить стягнути заборгованість за сім робочих днів березня, хоча трудові відносини були припинені фактично 23.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог надала суду табуляграми за січень, лютий 2017 року та звіт по транзакціям банківського рахунку.

З наданої нею звіту по транзакціям, відкритого на її ім'я банківського рахунку за період з 01.01.2017 року по 10.11.2017 року вбачається, що останні виплати були проведені ПАТ «Донецькобленерго» 7 березня 2017 року (а.с.11).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особа Пенсійного Фонду України від 24.01.2018 року відомості про сплачені до УПФУ підприємством внески з березня 2017 року відсутні.

Табуляграма це звітний документ, результат розрахунку, віддрукований на табуляторі або друкованому пристрої комп'ютера. Табуляграма є підтвердженням нарахованої заробітної плати, яка містить відомості про період оплати, загальну нараховану суму, розшифровку виплат та утримань і не є доказом, що підтверджує розмір заборгованості.

Отже , всупереч доводів апеляційної скарги позивача, апеляційний суд вважає, що позивач не довів в суді наявність заборгованості по заробітній платі, її розмір та період виникнення.

Оскільки, підприємство було захоплено невідомими особами, відповідач втратив контроль над майном та документацією та також з незалежних від нього причин позбавлений можливості надати суду такі докази.

Враховуючи викладені обставини, за відсутності даних про період виникнення заборгованості , графіку роботи, середньоденну заробітну плату позивача, апеляційний суд також не має можливості провести відповідний розрахунок.

Доводи апеляційної скарги про порушення суду першої інстанції закону щодо невинесення окремої ухвали у зв'язку з несвоєчасним відновленням підприємством втраченої документації не є підставою для скасування судового рішення , оскільки відповідно до вимог ст.262 ЦПК України винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, до п.44.5 ст.45 Податкового Кодексу України платник податків має відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

В даному випадку відбулося захоплення майна підприємства , в тому числі і документації.

Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879 у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.

При цьому згідно п.8 цього Положення, підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи(відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складено 11 квітня 2018 року.

Головуючий