Ухвала суду № 73290510, 10.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1911/18

Провадження № 1-кс/344/1135/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., за участі секретаря Гули Р.М., прокурора Федорина І.І., скаржника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся зі скаргою на постанову слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4, про закриття кримінального провадження №12014090010002005, вважаючи вказану постанову незаконною та передчасною.

Обгрунтовуючи скаргу зазначають, що слідчим рішення про закриття кримінального провадження прийнято всупереч фактичним обставинам справи, а саме не надано оцінки, що слідчий, не дивлячись на набрання законної сили рішенням, яким зобов’язано прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 невідкладно забезпечити проведення окремої процесуальної дії – вручення повідомлення про підозру винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, в порядку передбаченому статтями 276-278 КПК України. Вважають, що слідчий не здійснив всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, та не забезпечив прийняття законного і неупередженого процесуального рішення, досудове розслідування проведено слідчим формально, рішення про закриття кримінального провадження належним чином не мотивовано та слідчий послався на власні висновки.

У судовому засіданні, скаржник ОСОБА_1, представники скаржника,- адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали подану скаргу, просили визнати постанову слідчого про закриття кримінального провадження незаконною та скасувати, а подану скаргу задовольнити в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні проти поданої скарги заперечував, зазначивши, що слідчим повністю враховано доводи, викладені в заяві про злочин та здобуті в ході досудового розслідування дані для прийняття слідчим кінцевого рішення. Також, зазначив, що з 22.07.2014 СВ Івано-Франківського МВ УМВС розпочалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014090010002005 за фактом погрози фізичною розправою ОСОБА_1 його колишньою дружиною ОСОБА_7, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

Проведеними неодноразово в ході досудового розслідування допитами ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ін., будь-яких відомостей про факт та обставини погрози фізичною розправою ОСОБА_1 його колишньою дружиною ОСОБА_7, не встановлено. Також, 30 липня 2014 року постановою слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС в області було застосовано заходи особистої безпеки щодо потерпілого ОСОБА_1 30 травня 2017 року постановою СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в області заходи особистої безпеки щодо потерпілого ОСОБА_1 були скасовані. За вказаний період часу досудовим розслідуванням з посиланням на відомості, надані заступником начальника ГУ НП в Івано-Франківській області, заступником командира роти поліції особливого призначення, зібрано достатньо відомостей щодо відсутності загрози життю і здоров’ю ОСОБА_1

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що в ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженні № 12014090010002005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України за фактом погрози фізичною розправою ОСОБА_1 його колишньою дружиною ОСОБА_7, допитана як свідок ОСОБА_7, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів неодноразово, а саме під час допитів в якості свідка 17.04.2015 та 17.06.2015, а також при проведенні одночасного допиту кількох осіб 04.11.2015 дала завідомо неправдиві показання з приводу її спільного проживання з ОСОБА_10 в період з 2005 по 2010 роки, у зв’язку з чим було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України. Кримінальним законодавством України передбачено кримінальну відповідальність щодо завідомо неправдивого показання свідка під час провадження досудового розслідування. Відомості, які відносяться до предмета кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, повинні підтверджувати чи спростовувати обставини вчинення кримінального правопорушення, у зв’язку з чим і допитується особа. Показання ОСОБА_7 стосуються її особистого (сімейного) життя, тому, в цьому випадку, склад кримінального правопорушення за ч.1 ст.384 КК України відсутній.

Окрім цього, 12 липня 2017 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду винесена ухвала, відповідно до якої прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 зобов’язано невідкладно забезпечити проведення окремої процесуальної дії – вручення повідомлення про підозру винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 284 КК України, в порядку передбаченому статтями 276-278 КПК України.

Однак, під час досудового розслідування, зібрати достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, не можливо, оскільки у діях останньої відсутній склад кримінального правопорушення, тому і відсутні передумови для виконання зазначеного рішення суду.

Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та вивчивши матеріали закритого кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Зі змісту ст. 284 КПК України слідує, що кримінальне провадження закривається в силу наявності обставин, які його виключають, в тому числі якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Водночас прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Згідно з вимогами ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, отже таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі постановлені нею питання, які виключають провадження у справі й обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як слідує з матеріалів, у провадженні СВ Івано-Франківського ВП ГУНП з 22.07.2014 перебувало кримінальне провадження №12014090010002005 за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 384 КК України.

12 липня 2017 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду винесена ухвала, відповідно до якої прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 зобов’язано невідкладно забезпечити проведення окремої процесуальної дії – вручення повідомлення про підозру винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 284 КК України, в порядку передбаченому статтями 276-278 КПК України.

Вказаною ухвалою прокурора Сенечака Р.В., фактично зобов’язано дотриматись норм кримінально-процесуального законодавства при погодженні та повідомлені особі про підозру за наявності передбачених у ст. 276 КПК України підстав – наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, невідкладно забезпечити виконання вимог ст.ст. 276-278 КПК України.

23.11.2017 постановою слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 вказане кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.384 КК України.

Процесуальне рішення слідчого у формі постанови про закриття кримінального провадження, як вважає слідчий суддя, є законним, оскільки відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, а висновки, які виключають провадження в справі та обумовлюють її закриття, хоча і з посиланням на обставини, які не мають значення для цього кримінального провадження, достатньо мотивовані, ґрунтуються на оцінці доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також на вимогах кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.

Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.

Як вбачається з матеріалів закритого кримінального провадження, під час досудового розслідування кримінального провадження №12014090010002005 слідчим було допитано ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ін., винесено постанову про застосування заходів особистої безпеки щодо потерпілого ОСОБА_1 Диспозиція ст. 129 Кримінального кодексу України «погроза вбивством» має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому іншими особами.

Аналізуючи фактичні дані досудового розслідування, належна оцінка яким наведена в оскаржуваній постанові, слідчий суддя вважає, що об'єктивних даних, які б свідчили наявність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 384 КК України, в ході досудового розслідування кримінального провадження не здобуто.

Підстав для висновку, що в ході нового досудового розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини, які вкажуть на наявність в діях ОСОБА_7, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 384 КК України - відсутні, та заявник в поданій скарзі не зазначає, які додаткові перевірочні дії, на його думку, слід вчинити в даному провадженні.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12014090010002005 від 22.01.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Островський Л.Є.

Повний текст ухвали проголошено 10 квітня 2018 року.