Постанова № 7328982, 23.12.2009, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 р.                                                             Справа № 2а-5815/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

          за участю секретаря судового засідання-Кліщенко В.О.,

представника позивача - Груздо Т.С.

представника відповідача - Сердюка В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Ромземпроект" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до ПП "Ромземпроект", в якому просить стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 5953,85 грн. та пені в розмірі 236,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов’язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 5953,85 грн. у строки та в порядку, передбаченому цим Законом. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 236,28 грн. У зв’язку з цим сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 6190,13грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував мотивуючи тим, що в ПП "Ромземпроект" були створені всі умови для працевлаштування інваліда відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Також, відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці, Міністерства соцзахиста населення, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено "Положенням про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів" затверджений постановою Кабінету міністрів України від 03.05.2005 № 314. Відповідач зазначає, що ПП "Ромземпроект" подавав звіт про наявність вакансій від 05 березня 2008 року Роменському міськрайонному центру зайнятості. Таким чином, відповідачем були створені всі умови для працевлаштування інваліда.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року N 875-XII зі змінами і доповненнями (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,— у кількості одного робочого місця.

          Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19 Закону).

          Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (ч.9 ст.19 Закону).

          Частина 1 ст.20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, (далі - Порядок) пеня –це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання (п.п. 2.2). Відповідно до п.п. 3.1 Порядку порушення термінів сплати адміністративно –господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У судовому засіданні встановлено, що 25.08.2009 була проведена перевірка приватного підприємства "Ромземпроект" щодо виконання вимог ст.ст. 19, 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". В ході перевірки були виявлені наступні порушення: не зданий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-П1; не зареєстроване підприємство у відділенні фонду соціального захисту інвалідів. Документи на реєстрацію підприємства та звіт були надані під час перевірки. На підприємстві не працював інвалід, що порушило виконання вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". За результатами перевірки було складено акт № 134 від 25.08.2009. (а.с. 38) Керівник підприємства та головний бухгалтер із результатами перевірки не згодні про що свідчать підписи. (а.с. 38)

Таким чином, відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені до відповідача за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих, були застосовані адміністративно-господарські санкції в сумі 5953,85 грн. та нарахована пеня в сумі 236,28 грн. (а.с. 4)

У судовому засіданні відповідач зазначив, що в ПП "Ромземпроект" були створені всі умови для працевлаштування інваліда відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Також, відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці, Міністерства соцзахиста населення, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено "Положенням про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів" затверджений постановою Кабінету міністрів України від 03.05.2005 № 314. Представник відповідача зазначає, що ПП "Ромземпроект" подавав звіт про наявність вакансій 05 березня 2008 року Роменському міськрайонному центру зайнятості. (а.с. 19)

Наказом Державного комітету статистики № 286 від 28.09.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", який щомісячно подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості.

При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що зазначений звіт відповідачем до органів державної служби зайніятості надавався 05.03.2008. Вказаний факт оцінюється як неналежне виконання піпдриємством відповідача норм ст.ст. 18, 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

З огляду на вищевказане, підприємство зобов'язано на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів, а не періодично, як це робило відповідача.

Даний факт, на думку суду, свідчить про те, що відповідачем не вжито всіх заходів для створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів тому, що обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені ст. 18 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" не можуть скористатися своїми правами.

Представник відповідача зазначив, що підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу президента України від 28.06.1999 № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Зазначені суб'єкти на думку відповідача, не сплачують взносів до фонду соціального захисту інвалідів.

З цього приводу суд зазначає, що спрощена система оподаткування за своєю природою є економічним явищем і полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку, а тому вищезазначений Указ не розповсюджується на спірні правовідносини, які виникають між відділеннями Фонду та роботодавцями, що обрали спрощену систему оподаткування.

Враховуючи викладене, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Ромземпроект" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства "Ромземпроект" (р\р 2600403500051 АКБ "Правекс банк" м. Київ, МФО 321983, код 32460382) на користь Сумського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31212230700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 14004771) адміністративно-господарські санкції в сумі 5953,85 та пеню в сумі 236,28 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. 85 коп.; двісті тридцять шість грн. 28 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2009 року.

Суддя                               (підпис)                               В.О. Павлічек

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                       В.О. Павлічек