Постанова № 73289695, 10.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2938/18 Справа № 201/18267/17 Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В. В. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАЙТІ», Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ТОВ «ВІАЙТІ», Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»про визнання недійсним договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у вересні 2017 року йому стало відомо про укладення договору про забудову від 20 січня 2012 року між ТОВ «ВІАЙТІ» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана. Згідно умов даного договору строк будівництва об'єкта складає 36 календарних місяців з моменту початку будівництва об'єкта. Ним у вересні 2017 року було виявлено бажання укласти з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана аналогічний договір забудови, оскільки жодних робіт на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, не проводиться, проте, йому було повідомлено про існування оскаржуваного договору. Вважає, що вказаний вище договір порушує його інтереси та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з огляду на те, що договір про забудову не виконується жодною із сторін та є фіктивним, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана не мав права без належного дозволу укладати договір про забудову та даним договором порушено охоронюваний законом його інтерес. На підставі викладеного просив суд визнати недійсним договір про забудову від 20 січня 2012 року, укладений між ТОВ «ВІАЙТІ» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

В апеляційній скарзі Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» просить рішення суду від 22 січня 2018 року скасувати та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, правил виключної підсудності.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ВІАЙТІ» просить залишити без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2018 року, посилаючись на те, що позови до кількох відповідачів, які проживають в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача та позивачем заявлялась вимога про визнання договору недійсним, а не вимога з приводу нерухомого майна.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається 20 січня 2012 року між Київським національним економічним університетом ім. Вадима Гетьмана, в особі ректора Павленка А.Ф., який діяв на підставі Статуту (сторона 1) та ТОВ «ВІАЙТІ» (сторона 2) було укладено договір про забудову (а.с.9-17).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору сторона 1 надала (делегувала) стороні 2 частину функцій замовника будівництва об'єкта (окрім наявного у сторони 1 права на земельну ділянку), в тому числі право на укладення необхідних правочинів, і в тому числі щодо розробки проектної документації, будівництва об'єкта будівництва як замовник (забудовник), та щодо реалізації проекту забудови в цілому в межах земельної ділянки відповідно до проекту, не порушуючи умов цього Договору, для набуття кожною зі сторін прав на розпорядження об'єктами нерухомого майна, що будуть збудовані відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.1.1, 1.2, 1.3 договору об'єкт будівництва - житловий будинок, що буде розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1. Характеристики та параметри об'єкта будівництва визначаються проектною документацією. Остаточний розмір площі об'єкта буде визначений на підставі замірів технічної інвентаризації. При цьому площа житла в об'єкті будівництва та площа нежитлового призначення в об'єкті будівництва разом мають бути не менше 15 000 (п'ятнадцять тисяч) квадратних метрів.

Об'єкт нерухомого майна - квартира або нежитлове приміщення в об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва об'єкта будівництва є окремим об'єктом нерухомого майна.

Земельна ділянка перебуває у користуванні сторони 1 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою з наступними характеристиками: розмір: 0,3932 га; місце знаходження: АДРЕСА_1, у Шевченківському районі, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, належить до комунальної власності та не передавалась ТОВ «ВІАЙТІ» у приватну власність.

Відповідно до п.3.1 Договору строк будівництва об'єкта складає 36 календарних місяців з моменту початку будівництва об'єкта, однак строк може бути конкретизовано Сторонами.

Згідно п.7.1 Договору по забудову сторона 1 отримує 10 % (відсотків) житлової площі об'єкта, що підлягають продажу (житлових), від загальної житлової площі забудови Об'єкту, але не менше ніж 1500 (одна тисяча п'ятсот квадратних метрів). У випадку порушення стороною 2 зобов'язання щодо будівництва об'єктів нерухомості, що підлягають продажу (житлових) площею не менш ніж 1500 (одна тисяча п'ятсот квадратних метрів) кв. м.; таким чином не отримання стороною 1 встановленої цим пунктом частки квадратних метрів, сторона 2 зобов'язується сплатити штраф, що розраховується наступним чином: 1 500 кв. м. - фактично передана стороні 1 площа об'єктів нерухомості, що підлягають продажу (житлових) х (помножена) на ринкову вартість 1 (одного) кв. м. аналогічної нерухомості, введеної в експлуатацію у цьому регіоні. Ринкова вартість 1 (одного) кв.м. аналогічної нерухомості визначається шляхом отримання експертного висновку щодо його вартості. Штраф повинен бути сплачений на рахунок Сторони 1 протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення Стороною 1 письмової претензії.

Сторона 2 отримує у свою власність 90 % (відсотків) площі приміщень об'єкта, що підлягають продажу (житлових) від загальної площі забудови об'єкту.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, ОСОБА_3 посилався на те, що оскаржуваний договір про забудову не виконується жодною із сторін, є фіктивним та таким, що порушує його права і законні інтереси, оскільки він має намір подати до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Кабінету Міністрів України у встановленому законом порядку пропозицію про оголошення тендеру на забудову спірної земельної ділянки (а.с.2-8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції послався на не обґрунтованість та недоведеність позовних вимог, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що визнання недійсним оскаржуваного правочину спрямовано на захист прав та законних інтересів позивача та з огляду на те, що підстави для визнання його недійсним відсутні, однак повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення правил територіальної підсудності, що відповідно до ст. 378 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

В ст.30 ЦПК України визначено категорії справ, за якими застосовується виключна підсудність.

Так, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Із позовної заяви вбачається, ОСОБА_3 просив визнати недійсним договір про забудову від 20 січня 2012 року, укладеного між ТОВ «ВІАЙТІ» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана, предметом якого є земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що розташована у Шевченківському району м.Києва, та перебуває у користуванні Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на підставі державного акту про постійне користування, розмір земельної ділянки 0,3932 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку підземним паркінгом (а.с.2-8).

Тобто, даний спір стосується нерухомого майна - земельної ділянки і до таких позовів застосовується виключна підсудність, відповідно до ст. 30 ЦПК України.

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», звернувшись з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 січня 2018 року, посилався на те, що зазначеним рішенням суду порушується їх права, вони не були повідомлені про час та місце розгляду справи судом першої інстанції у зв'язку з несвоєчасним врученням судових повісток, а тому не мали змоги бути присутніми у судовому засіданні, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права стосовно виключної підсудності та просили рішення суду від 22 січня 2018 року скасувати та направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Слід зазначити, земельна ділянка, яка вказана в оскаржуваному договорі та який позивач просив визнати недійсним, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

З оскаржуваного рішення суду та матеріалів справи вбачається, що справа розглянута без участі відповідача Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доказів про належне повідомлення цього відповідача про час та місце судового розгляду справи судом першої інстанції в матеріалах справи не має.

Таким чином, позивач звернувся до суду позовом про визнання правочину з нерухомістю недійсним та земельна ділянка, вказана в оскаржуваному договорі, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва і в апеляційній скарзі Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», вказавши, що не мали змоги бути присутніми у судовому засіданні в суді першої інстанції у зв'язку з неналежним їх повідомлення судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил виключної підсудності, просили оскаржуване рішення суду від 22 січня 2018 року скасувати, направити справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Отже, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська розглянув дану справу у порушення норм процесуального права щодо правил виключної підсудності даної справи, про що в апеляційній скарзі вказав Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», що відповідно до ст.378 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва за місцем розташування земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 378, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАЙТІ», Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» про визнання недійсним договору - скасувати та направити справу на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» судовий збір за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 2643 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді