Постанова № 73286692, 02.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/80/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Матковоської З.М.,

за участі секретаря судових засідань Герман О.В.,

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача Гіра О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року, ухвалену під головуванням судді Бородійчук О.І. в м. Броди, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бродівському районі Львівської області, яке в процесі розгляду справи замінено правонаступником Бродівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Львівської області, а надалі - правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, з уточненими вимогами про: зобов'язання відповідача здійснити йому з початку призначення - 29 квітня 2013 року перерахунок пенсії та зарахувати до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи в період з 01.11.1987 по 28.02.1988 (зарплата становила 2669 рублів); з 24.10.1988 по 28.02.1989 (зарплата становила 7096 рублів); з 01.11.1989 по 28.02.1990 (зарплата становила 11392 рублів); з 27.11.1990 по 27.03.1991 (зарплата становила 18677 рублів); з 27.11.1991 по 27.03.1992 (зарплата становила 160580 карбованців-купонів); зобов'язання відповідача виплатити йому різницю коштів між сумою нарахованого та виплаченого розміру пенсії та сумою перерахованої пенсії за період з 29.04.2013 до моменту перерахунку пенсії. В подальшому виплату пенсії здійснювати відповідно до її перерахунку; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при нарахуванні пенсії відповідачем не враховано його заробіток, який він отримував в колгоспі ім. Шевченка Бродівського району за цивільно-правовими договорами, на підставі яких виконував періодично сезонні роботи по вичинці шкіри та забою звіра. На його звернення відповідач повідомив, що в його пенсійній справі відсутня довідка, яка була б оформлена згідно з додатком до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2005 №306 і підтверджувала б виплату йому заробітної плати за результатами роботи. Також в архівній справі відсутній законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, якими на момент виплати колгоспникам заробітної плати (доходу) було б передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи. Дані сезонні роботи виконував щороку протягом чотирьох місяців. За результатами сезонної роботи отримував разово відповідну плату, з якої вираховувались всі внески та податки, в тому числі і пенсійні відрахування. Про підтвердження цих фактів можуть засвідчити колишні працівники колгоспу ім. Шевченка, довідки Лешнівської сільської ради і управління Пенсійного фонду України у Бродівському районі Львівської області та інші докази. Зазначає, що колгосп ім. Шевченка реорганізовано, а правонаступником є приватна агрофірма ім. Шевченка, як зацікавлена особа у цій справі, однак видати довідку, в якій би було зазначено про отримання ним зазначених доходів на підставі цивільно-правових договорів не може, оскільки вони на даний час відсутні. Вважає, що ці обставини мають бути дослідженими судом в процесі розгляду справи.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 12.12.2017 позов задоволено, оскільки суд прийшов до висновку, що позивач в період з 01.01.1998 по 31.12.1992 періодично виконував роботи за цивільно-правовими договорами, за виконання яких йому нараховувалася та виплачувалася зарплата, з якої вираховувалися та сплачувалися внески на державне соціальне страхування.

З таким судовим рішенням не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням вимог ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Тому просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що при подачі документів для призначення пенсійної виплати, позивачем не подано довідки про заробітну плату, передбаченої Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2005 №306. Позивач, звертаючись 14.02.2017 із заявою про перерахунок пенсії, додав вищенаведену довідку, яка видана на підставі рішення Бродівського районного суду від 31.01.2017 у справі №439/1790/15-ц та книг розрахунків по оплаті праці за 1989-1992 роки. Разом з тим, вказане рішення суду скасоване, а спірні види роботи позивача жодними первинними документами не підтверджені. Зазначає, що перерахунок пенсії проводиться у строк, визначений ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Апелянт також вказує на пропущення позивачем строку звернення до суду. Звертає увагу апеляційного суду, що законодавством не передбачено підтвердження характеру роботи показаннями свідків. Щодо встановлення судового контролю, то скаржнику не зрозуміло, який вид контролю судом встановлено.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просить відмовити в її задоволенні за безпідставністю, залишивши постанову суду першої інстанції без змін. При тому зазначає, що ним представлено суду достатньо доказів, які свідчать, що він фактично виконував роботи за цивільно-правовими договорами і довести ці обставини міг тільки в судовому порядку, тому змушений був звертатися до суду, щоб встановити ці факти, які мають юридичне значення для перерахунку пенсії. Все це підтверджує правомірність його дій та дій суду першої інстанції, який в одному проваджені встановив ці обставини (факт укладення цивільно-правових договорів) та зобов'язав апелянта здійснити перерахунок пенсії. В матеріалах справи є достатньо доказів, які засвідчують, що в період 1987-1982 років він крім зарпалати у колгоспі мав інший дохід за виконання інших робіт, який отримував у вигляді грошової винагороди один раз у чотири місяці (сезон) і з якого сплачувалися внески до Пенсійного фонду. Обставини щодо остаточного розрахунку колгоспом зі мною за результатами роботи, строк якої перевищував один місяць, вважає очевидними і підтвердженими довідками та іншими документами, які є у матеріалах справи та показаннями свідків, які були допитані судом. Позивач спростовує доводи відповідача щодо того, що статутом колгоспу було передбачено норму, згідно якої гроші виплачуються колгоспникам не рідше одного разу на місяць і що згідно з протоколами засідань правління колгоспу були затверджені трудові договори і не зазначено з ким вони укладалися, тим що, згідно матеріалів справи йдеться перш за все про цивільно-правову, а не трудову природу договорів. Не погоджується з доводами апелянта і в частині того, що судом першої інстанції безпідставно було задоволено клопотання та поновлено строки звернення до суду, оскільки до управління про перерахунок пенсії почав звертатися зі самого початку її нарахування та виплати, тому суд обґрунтовано та законно поновив ці строки. Щодо визначення строку проведення перерахунку пенсії, то зазначає, що з самого початку призначення пенсії намагається захистити свої порушені права, а тому такий має бути проведений з моменту виникнення такого права. Згідно норм КАС України доказами в адміністративному судочинстві є також показання свідків.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 29 квітня 2013 року знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області (Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області) та отримує пенсію по інвалідності (І група загального захворювання), яку призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV при загальному страховому стажі 31 рік 10 місяців 22 дні (до наявного стажу роботи 28 років 8 місяців 22 дні зараховано 3 роки 2 місяці - період із дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку) і заробітній платі за період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1992 на посаді завідуючого звірогосподарства колгоспу ім. Шевченка та за період з 01.07.2000 по 03.08.2012.

Обчислення пенсійної виплати позивачу проводилося відповідачем на підставі поданих документів, зокрема: трудової книжки, довідки від 04.06.2013 №60 про кількість вироблених трудоднів, довідок №20 від 12.04.2013 та №625 від 02.06.2014 про заробітну плату для обчислення пенсії.

14 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсійної виплати, долучивши заяву-обґрунтування і довідку від 13.02.2017 №2 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану ПА ім. Шевченка за формою, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №306 від 20.04.2005.

Управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області рішенням від 16 лютого 2017 року №7/03-31 відмовило ОСОБА_4 в проведенні такого перерахунку у зв'язку з відсутністю достатніх підстав.

ОСОБА_4, вважаючи, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату його пенсії з часу призначення з врахуванням довідки №2 від 13.02.2017 про заробітну плату, звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 31 січня 2017 року встановлено факт, що протягом 1987-1992 років між ОСОБА_4 та колгоспом ім. Шевченка укладалися цивільно-правові договори про виконання сезонних робіт по вичинці шкіри та забою звіра в певні періоди. Крім того, місцевий суд встановив, що про факт укладення цивільно-правових договорів між позивачем та колгоспом ім. Шевченка про виконання періодичних (сезонних) робіт свідчать протоколи засідання правління колгоспу. Трудова діяльність позивача на посаді завідуючого звірогосподарства з 15 січня 1988 року по 18 вересня 1993 року підтверджена записами у його трудовій книжці. Враховуючи зазначені обставини, суд прийшов до висновку, що позивач в спірний період з 01.01.1998 по 31.12.1992 періодично виконував роботи в цьому ж колгоспі за цивільно-правовими договорами, за виконання яких йому нараховувалася та виплачувалася зарплата, з якої вираховувалися та сплачувалися внески на державне соціальне страхування. Суд також вважав, що право позивача на зарахування вищезгаданих сум у позивача виникло з моменту призначення йому пенсії.

Перевіривши дійсні обставини та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права, прийняті з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачу валися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включаються до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для реалізації наведеного положення постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (далі - Порядок №306).

Згідно п. 1 дія цього Порядку №306 поширюється на осіб, які до 1 липня 1998р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць: тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів).

Пунктом 2 Порядку №306 встановлено, що до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-12.

Для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (далі - робота), особа звертається із заявою до відповідного управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті: в якому зберігається пенсійна справа особи - у разі подання заяви особою, якій вже призначено пенсію; за місцем подання заяви про призначення пенсії - у разі звернення особи за призначенням пенсії (Пункт 3 Порядку №306).

Відповідно до пункту 4 Порядку №306 до заяви додаються документи, що підтверджують виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи. Документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є: для працівників старательських артілей - довідка про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії та трудова книжка; для інших осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, - довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Відповідно до пункту 6 Порядку №306 підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи.

Пунктом 9 Порядку №306 визначено, що перерахунок пенсії у зв'язку із зарахуванням до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, здійснюється на підставі заяви та необхідних документів у строк, визначений статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ).

Матеріалами справи встановлено, що підставою для видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.02.2017 №2, виданої ПА ім. Шевченка за формою, затвердженою постановою КМУ від 20.04.2015 №306, яку відповідачу подав позивач для перерахунку пенсії, є рішення Бродівського районного суду Львівської області від 31.01.2017 по справі №439/1790/15-ц та книги розрахунків по оплаті праці за 1987- 1992 роки.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 31 січня 2017 року по справі №439/1790/15-ц про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 24 грудня 2015 року по цивільній справі №439/1790/15-ц за заявою ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа: приватна агрофірма імені Шевченка, встановлено факти, що протягом 1987 - 1992 років між ОСОБА_4 та колгоспом ім. Шевченка Бродівського району Львівської області укладалися цивільно-правові договори про виконання сезонних робіт по вичинці шкіри та забою звіра в певні періоди, а саме: з 1 листопада 1987 року по 28 лютого 1988 року. Його зарплата (дохід) за цей період становила 2669 рублів і була нарахована в січні 1988 року; з 24 жовтня 1988 року по 28 лютого 1989 року. Його зарплата (дохід) за цей період становила 7 096 рублів і була нарахована в січні 1989 року; з 1 листопада 1989 року по 28 лютого 1990 року. Його зарплата (дохід) за цей період становила 11 392 рублі і була нарахована в квітні та грудні 1990 року; з 27 листопада 1990 року по 27 березня 1991 року. Його зарплата (дохід) за цей період становила 18 677 рублів і була нарахована в січні та грудні 1991 року; з 27 листопада 1991 року по 27 березня 1992 року. Його зарплата (дохід) за цей період становила 160 580 карбованців-купонів і була нарахована в липні та грудні 1992 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.05.2017 у справі №439/1790/15-ц рішення Бродівського районного суду Львівської області від 31.01.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 29.08.2017 №439/1790/15-ц в задоволені заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення від 24.12.2015 за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області 10 жовтня 2017 року у справі № 439/1790/15-ц рішення Бродівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2015 року скасовано. Заяву ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду. Роз'яснено заявнику, що він має право подати позовну заяву на загальних підставах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про юридичну дефектність довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.02.2017 №2, виданої ПА ім. Шевченка, тобто її недійсність, яка не може створювати відповідачу настання правового наслідку у вигляді обов'язку щодо перерахунку пенсії на її підставі.

Крім цього, згідно актів №1 від 05.01.2015 та №3 від 13.01.2015 управління пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області комісією управління проводилась перевірка первинних документів ПА ім. Шевченка щодо підтвердження роботи ОСОБА_4 в період його роботи на посаді завідуючого звірогосподарством на предмет виконання ним інших робіт або додаткових, де б він працював на сезонних роботах чи інших видах зайнятості. Під час перевірки відомостей, які б підтверджували остаточний розрахунок за результатами роботи, строк якої перевищував календарний місяць з ОСОБА_4 - не виявлено. В Статуті колгоспу ім. Шевченка, зареєстрованого виконкомом Бродівської районної Ради народних депутатів 29.05.1981, зазначено, що гроші виплачуються колгоспникам не рідше одного разу на місяць.

За правилами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог частин 1 та 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач покликається на те, що ним представлено суду достатньо доказів, які свідчать, що він фактично виконував роботи за цивільно-правовими договорами і крім зарпалати у колгоспі мав інший дохід за виконання інших робіт, який отримував у вигляді грошової винагороди один раз у чотири місяці (сезон). Однак такі доводи позивача спростовуються наступним.

Досліджуючи довідки Лешнівської сільської ради №554 та №625 про заробітну плату ОСОБА_4 для обчислення пенсії з січня 1987 року по грудень 1992 року, колегія суддів зазначає, що у спірні періоди: з 01.11.1987 по 28.02.1988; з 24.10.1988 по 28.02.1989; з 01.11.1989 по 28.02.1990; з 27.11.1990 по 27.03.1991; з 27.11.1991 по 27.03.1992 нараховувалась заробітна плата щомісячно в той час, як стверджує сам позивач, у вказані періоди тимчасово складав повноваження завідуючого звірогосподаоством, а за виконання цивільно-правових договорів отримував грошову винагороду один раз у чотири місяці (сезон). Такі ж обставини встановлені при дослідженні довідки Бродівського управління Пенсійного фонду України (рахунок №1) щодо заробітної плати позивача у спірні періоди.

Тобто вказані довідки спростовують твердження позивача, що він на час виконання цивільно-правових договорів складав повноваження завідуючого звірогосподаоством. Крім того, вказані обставини не підтверджені матеріалами справи, а отже призводять до сумніву щодо виконання позивачем у ці періоди роботи за цивільно-правовими договорами по забою звіра та вичинці шкіри.

Також необхідно звернути увагу, що протоколами засідань правління колгоспу ім. Шевченка були затверджені трудові договори по забою та вичинці хутрової сировини, при тому не зазначено з ким саме укладались ці договори. Сам позивач стверджує, що у штатному розписі колгоспу, який діяв у спірний період, були відсутні посади, які передбачали повноваження по забою звіра та вичинці шкіри, про що свідчить і той факт, що договори по забою звіра та вичинці шкіри укладалися також з сторонніми особами, які не були штатними працівниками колгоспу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

При тому колегія суддів враховує, що предметом судового розгляду не вирішується протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а отже і відсутній обов'язок у відповідача щодо доказування правомірності свого рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне також зазначити, що спірний перерахунок згідно п.9 Порядку №306 здійснюється на підставі заяви та необхідних документів у строк, визначений статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час подання заяви про перерахунок пенсії) перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Згідно матеріалів справи позивач звернувся до суду з даним позов 21 лютого 2017 року, що підтверджується датою, зазначеною на вхідному штампі про реєстрацію позовної заяви, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити йому з початку призначення - 29 квітня 2013 року перерахунок пенсії. Тобто, реалізація оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.99 КАС України в редакції на час звернення до суду з позовом адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Колегія суддів приймає до уваги, що позивач неодноразово протягом 2015-2016 років звертався до відповідача із заявами про здійснення йому перерахунку пенсії, однак щоразу у нього було право на звернення до суду для захисту оспорюваного чи порушеного права, свободи чи інтересу.

Відповідно до ст.100 КАС України в редакції на час звернення до суду адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Щодо визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідним вказати, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 6 грудня 2016 року (справа п/800/9/16) зазначено, що у розумінні статті 100 КАС України поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Таким чином, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача була направлена позивачу 04.11.2015 за №4026/03-31; 22.01.2016 за №282/03-17; 14.03.2016 за №890/03-17; від 07.07.2016 за №2435/03-31.

ОСОБА_4 просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, який вважає пропущеним з поважних причин за станом здоров'я як інваліда першої групи, а також у зв'язку з неодноразовим звернення до відповідача про перерахунок пенсії.

Разом з тим, колегія суддів не вважає наведені причини пропуску строку звернення до суду такими, що перешкоджали ОСОБА_4 звернутися до суду з позовом про захист порушеного чи оспорюваного права.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Причини, на які посилається позивач, не можна визнати такими, що не давали можливості позивачу звернутися до суду з означеним позовом, а тому приходить до переконання про пропущення позивачем строку звернення до суду як адміністративного без поважних причин.

У відповідності до ч. 3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Тобто, звертаючись до суду 21.02.2017 з адміністративним позовом про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 29 квітня 2013 року, ОСОБА_4 подав його з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, що є наслідком залишення адміністративного позову в цій частині без розгляду.

На зазначені вище положення процесуального закону та обставини справи суд першої інстанції уваги не звернув та не надав правової оцінки строку звернення до суду, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення визначені статтею 317 КАС України.

У зв'язку з викладеним, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, його висновки прийняті з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи для правильного вирішення справи, при тому не правильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати постанову суду та прийняти постанову, якою позовні вимоги, які виходять за межі строку звернення до суду, залишити без розгляду, а врешті позовних вимог відмовити за їх недоведеністю.

Керуючись статтями 123, 240, 242, 243, 250, 308, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року у справі № 439/225/17 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 за період з 29 квітня 2013 року по 20 серпня 2016 року залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин - з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 10.04.2018.