
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: № 712/3269/17 Головуючий у 1-й інстанції: Пересунько Я.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Лічевецького І.О, Сорочко Є.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс»
на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2017 року
у справі №712/3269/17 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс»
до відповідача Черкаської міської ради
про визнання незаконними та нечинними окремих положень рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс» звернулось до суду з позовом до Черкаської міської ради, в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову просило визнати незаконним та нечинним пункт 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13 лютого 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради №2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13 лютого 2017 року було незаконно затверджено пункт 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси щодо встановлення різних ставок оренди для однакової категорії цільового призначення земель, що на думку позивача не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Позивачем також заявлено письмове клопотання про вихід судом за межі позовних вимог та зобов'язати Черкаську міську раду внести зміни до Положення, а саме: 1) пп. 6.2 п. 6 Положення змінити на наступну редакцію: « 6.2. ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, причалів, крім приватизованих земель, (з урахуванням земель, що перебувають у постійному користуванні»), у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки.» далі по тексту; 2) пункт 4 таблиці І пп. 9.2 п. 9 змінити на наступну редакцію: 4. Земельні ділянки, надання для гаражного будівництва, причалам, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВЦПЗ присвоєно коди 02.06, 12.03, 12.04 та 12.08).
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем незаконно було прийнято рішення яким затверджено пункт 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси.
Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
Представник відповідача у судове засідання також не прибув, проте до початку судового розгляду справи від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу із Статуту ТОВ «Ремпобутсервіс» в редакції від 28 серпня 2017 року, це товариство створюється з метою задоволення потреб юридичних і фізичних осіб в його послугах та отримання прибутку від господарської діяльності товариства в інтересах засновників. Головною метою діяльності товариства є надання комплексних послуг населенню із забезпечення утримання човнів, моторів, обладнання для підходу човна до берега та його зберігання. Предметом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна; допоміжне обслуговування водного транспорту; комплексне обслуговування об'єктів (пункти 3.1- 3.3 Статуту, аркуш справи 103-105).
5 вересня 2005 року між Черкаською міською радою та ТОВ «Ремпобутсервіс» укладено договір оренди землі на строк до 22 квітня 2053 року (далі - Договір оренди, аркуші справи 15-17), відповідно до п. 2.1 якого в оренду (без права передачі їх в суборенду) передаються земельні ділянки загальною площею 25,7 га. За функціональним використанням земельні ділянки відносяться: площею 5536 кв.м. - до земель комерційного використання, площею 251 464 кв.м. - до категорії земель транспорту, зв'язку (землі водного транспорту).
Згідно із п. 2.2 Договору оренди на земельних ділянках знаходяться такі об'єкти нерухомого майна та інфраструктури: існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал № 2, причал № 3.
За змістом Пункту 4.1 Договору оренди, за оренду земельних ділянок орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за земельні ділянки під існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал № 2, причал № 3 в мікрорайоні «Дахнівський» в районі вул. Набережної встановлюється: землі транспорту - у розмірі 0,03 % від її грошової оцінки; землі комерційного використання - у розмірі 3 % від її грошової оцінки.
Пунктом 4.2 Договору оренди визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельних ділянок та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Згідно із п. 5.2 Договору оренди цільове призначення земельних ділянок - землі водного фонду.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 6 липня 2015 року, яке набрало законної сили, пункти 2.1 та 2.2 викладено в новій редакції: « 2.1 В оренду (без права передачі в суборенду» передаються земельні ділянки загальною площею 108704 кв.м. За функціональним використанням земельні ділянки відносяться: площею 5536 кв.м. - до земель комерційного використання, площею 103 168 кв.м. - до категорії земель транспорту, зв'язку (землі водного фонду); 2.2. на земельних ділянках знаходяться такі об'єкти нерухомого майна та інфраструктури: існуючий цех по ремонту і утриманню човнів причал № 2».
Таким чином, ТОВ «Ремпобутсервіс» є землекористувачем земель водного фонду, на умовах, викладених в Договорі оренди, та має сплачувати орендну плату.
25 червня 2015 року Черкаською міською радою прийнято рішення від № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким відповідно до пунктів 24, 28, 35 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 10, 12 розділів ХІІ, ХІV Податкового кодексу України та з метою забезпечення надходжень до бюджету м. Черкаси з 1 січня 2016 року встановлено податок на майно у вигляді плати за землю, а також затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси (далі - Положення).
Відповідно до п. 6.2 Положення ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні) у розмірі 3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно із п. 9.1 Положення розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 9.2 Положення визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці І.
За змістом таблиці І, розмір орендної плати для категорії «інші землі» становить 3 % від нормативної грошової оцінки земель ( Т.1 а.с. 32).
Рішенням Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року Положення викладено в новій редакції (далі - Положення Ред.№ 2).
Зокрема, пунктом 6.2 Положення Ред.№2 визначено, що ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні), встановлено у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки. Винятком є 2016 рік, ставка податку на цей період за земельні ділянки надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель, становить 1,5 % від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 9.2 Положення Ред.№2 розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці І.
За змістом таблиці І (яка є додатком до Положення Ред.№2), розмір орендної плати для категорії «інші землі», до якої відносяться й орендовані ТОВ «Ремпобутсервіс» земельні ділянки, становить 3 % від нормативної грошової оцінки земель (Т. 1 а.с. 37).
Таким чином, на 2016 рік плата за землю є більш пільговою у порівнянні з розміром орендної плати за землю категорії «інші землі».
Рішенням Черкаської міської ради № 2-279 від 15 березня 2016 року внесено зміни до Положення Ред.№2 та доповнено його п.п. 7.1 п. 7 «Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб» абзацом наступного змісту: «землі, надані академічним музично-драматичним театрам для виконання покладених на них завдань».
Рішенням Черкаської міської ради № 2-1619 від 13 лютого 2017 року внесено зміни до рішення Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси (із змінами)».
Зазначеним рішенням внесено зміни до Положення Ред.№2, а саме: в підпункті 6.2 пункту 6 цифру « 3» замінено на цифру « 1» та додано речення «Ставки цього підпункту застосовуються виключно до земельних ділянок, право користування якими оформлено відповідно до вимог чинного законодавства». В таблиці 1 Підпункту 9.2 пункту 9 цифри і слова «інші землі - 3 %» замінено цифрами і словами: «Земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВПЦЗ присвоєно коди 02.06, 12.04 та 12.08) - 1%, інші землі - 3 %» (а.с. 38-39).
Не погоджуючись з пунктом 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13 лютого 2017 року ТОВ «Ремпобутсервіс» звернулось до суду з зазначеним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, про обґрунтованість дій відповідача та відсутність підстав для визнання нечинним та незаконним пункту 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9 Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13 лютого 2017 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно із п. п. 10.2, 10.4 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Статтею 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Підпунктом 284.1 пункту 284 Податкового кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
З огляду на зазначене, Черкаська міська рада, як колегіальний орган місцевого самоврядування у м. Черкаси, має право, із урахуванням положень Податкового кодексу України, встановлювати своїм рішенням розмір земельного податку, а також пільги земельного оподаткування, що й було зроблено із прийняттям рішення Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року № 2-1312, із урахуванням внесених змін рішеннями Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року, № 2-279 від 15 березня 2016 року, № 2-1619 від 13 лютого 2017 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за даними Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради від 16 листопада 2017 року, оскаржувані позивачем рішення було офіційно оприлюднені Черкаською міською радою з дотриманням вимог чинного законодавства
Відповідно до пп. 288.1 п. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
За змістом пункту 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2016 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
За змістом пункту 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (п.п.288.5.1.); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2.); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п.288.5.3.).
З урахуванням зазначених вимог законодавства колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Черкаської міської ради № 2-136 від 28 січня 2016 року відповідає вимогам Податкового кодексу України у редакції, чинній з 1 січня 2016 року, оскільки орендну плату для земель категорії «інші землі» встановлено в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель, а в свою чергу рішення Черкаської міської ради № 2-1619 від 13 лютого 2017 року, прийнято відповідно до п. 288.5 Податкового кодексу України в редакції, чинній із 1 січня 2017 року, оскільки категоріям «інші землі», до якої віднесено земельні ділянки ТОВ «Ремпобутсервіс», визначено розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, що не перевищує показників Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення Черкаської міської ради про затвердження Положення про встановлення плати за землю в оскаржуваній частині (пункт 5 таблиці 1 підпункту 9.2 пункту 9).
Доводи апелянта щодо тих обставин, що Черкаською міською радою несправедливо та дискримінаційно залишено їм розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земель, тоді як виділено окремо пільгову категорію «земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВПЦЗ присвоєно коди 02.06, 12.04 та 12.08)» і встановлено їм розмір орендної плати в 1% від нормативної грошової оцінки земель, колегія суддів не приймає до уваги з огляду, оскільки Черкаська міська рада скористалась наданим їй чинним законодавством правом та встановила рішенням № 2-1619 від 13 лютого 2017 року пільгову ставку податку для юридичних і фізичних осіб за земельні ділянки, надані для розміщення гаражів, крім приватизованих земель (з урахуванням земель, що перебувають в постійному користуванні) у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, у зв'язку з чим, скориставшись своїм правом встановлення пільг при обрахуванні розміру орендної плати за землю, встановила для категорії земель «земельні ділянки, надані для гаражного будівництва, що оформлені в установленому законом порядку (згідно КВПЦЗ присвоєно коди 02.06, 12.04 та 12.08)» розмір орендної плати в 1 % від нормативної грошової оцінки землі.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог в спосіб, який запропоновано ТОВ «Ремпобутсервіс», а саме: шляхом зобов'язання Черкаську міську раду внести конкретні зміни до Положення, оскільки суд позбавлений можливості зобов'язувати колегіальний орган приймати те чи інше конкретне рішення.
Крім того таке клопотання не підлягає задоволенню оскільки є похідними від оскаржуваного рішення, яке визначено судом обґрунтованим та правомірним.
Водночас, відсутні підстави і для зобов'язання Черкаської міської ради розглянути питання про внесення таких змін, оскільки як свідчать матеріали справи, із зверненнями до органу місцевого самоврядування щодо внесення будь-яких змін до Положення ТОВ «Ремпобутсервіс» не зверталось, а зверталось лише із заявами про внесення змін до укладеного з цим товариством договору оренди (Т.1 а.с. 110-112).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги до суду надано не було.
Водночас відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку та правомірність свого рішення.
Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 КАС України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс» - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: І.О. Лічевецький
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2018 року.
Судове рішення № 73286365, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 712/3269/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: