Ухвала суду № 73284751, 11.04.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9718/16-ц

Провадження № 6/521/120/18

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2018 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – Гуревського В.К.,

за секретаря – Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі подання Головного державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернулась до суду із поданням про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2, посилаючись на таке.

На примусовому виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби м. Одеса перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2017 року по справі № 521/9718/16- ц, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 8966,87 грн. 05 вересня 2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії зазначених постанов із супровідними листами в порядку, встановленому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам виконавчого провадження. На даний час боржником вимоги виконавчого документу не виконано. Тобто, боржник продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань. Як свідчить практика роботи органів державної виконавчої служби, одним із способів ухилення від виконання своїх зобов'язань є виїзд боржника за межі України, в тому числі на постійне місце проживання.Головним державним виконавцем було вжито наступні заходи примусового виконання рішення: постановою державного виконавця було накладено арешт та майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, перевірено майновий стан боржника, направлено запити до відповідних установ, щодо встановлення місця працевлаштування боржника, та отримання будь-яких інших видів доходів.Боржник за вказаною адресою мешкає, але від сплати боргу ухиляється.Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення. Тобто, рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням. У зв’язку з цими обставинами, головний державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 просить тимчасово заборонити боржнику виїзд за межі території України до повного погашення боргу.

Державний виконавець просив розглядати подання за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд вважає подання обґрунтованим.

В Малиновському районному суді міста Одеси перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УСК «Гаранд-Авто», ОСОБА_2, про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

30 листопада 2016 року Малиновським районним м судом м. Одеси ухвалено рішення по цій справі, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Української страхової компанії «Гарант-Авто», адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, 19/3, на користь ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: 65031, АДРЕСА_1, відшкодування збитків відповідно до лімітів страхових відшкодувань у розмірі 50000,0 гривень (п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.). Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: 65031, АДРЕСА_1, відшкодування збитків в розмірі 8653,10 гривень (вісім тисяч шістсот п’ятдесят три грн. 10 коп.). Стягнуто в рівних частках з Публічного акціонерного товариства «Української страхової компанії «Гарант-Авто» адреса: м. Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, 19/3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, зареєстрований за адресою: 65031, АДРЕСА_1, судовий збір в розмірі 627,54 гривень (шістсот двадцять сім грн. 54 коп.).

30 січня 2017 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року набрало законної сили та 02 березня 2017 року Малиновським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по цій справі.

За повідомленням Малиновського відділу ДВС м. Одеси від 14 квітня 2017 року № 11457/23 відповідно до документів, які надійшли до відділу, встановлено, що виконавчий документ не відповідає зазначеним вимогам, оскільки в ньому не зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника.

22 червня 2017 року ОСОБА_3 звертався до суду із заявою про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виданого Малиновським районним судом м. Одеси 02 березня 2017 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УСК «Гаранд-Авто», ОСОБА_2, про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, з обов’язковим зазначенням ідентифікаційного номеру (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника ОСОБА_2.

Судом відправлено запит до Державної фіскальної служби щодо інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби вбачається, що надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості, оскільки неможливо однозначно ідентифікувати особу боржника.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2017 року у задоволені заяви ОСОБА_3 про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виданого Малиновським районним судом м. Одеси 02 березня 2017 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УСК «Гаранд-Авто», ОСОБА_2, про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП відмовлено.

ОСОБА_3 надав до суду заяву про виправлення описки у виконавчому листі з інформацією щодо наявності у боржника ОСОБА_2 реєстраційного номеру облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2017 року внесено виправлення у виконавчий лист, виданий 02 березня 2017 року на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УСК «Гаранд-Авто», ОСОБА_2, про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, про стягнення боржника ОСОБА_2 на відшкодування збитків в сумі 8653,10 грн., вказавши реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 – «НОМЕР_1».

На примусовому виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби м. Одеса перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2017 року по справі № 521/9718/16- ц, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 8966,87 грн.

05 вересня 2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії зазначених постанов із супровідними листами в порядку, встановленому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам виконавчого провадження.

На даний час боржником вимоги виконавчого документу не виконано. Тобто, боржник продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань. Як свідчить практика роботи органів державної виконавчої служби, одним із способів ухилення від виконання своїх зобов'язань є виїзд боржника за межі України, в тому числі на постійне місце проживання.

Головним державним виконавцем було вжито наступні заходи примусового виконання рішення: постановою державного виконавця було накладено арешт та майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, перевірено майновий стан боржника, направлено запити до відповідних установ, щодо встановлення місця працевлаштування боржника, та отримання будь-яких інших видів доходів.

Боржник за вказаною адресою мешкає, але від сплати боргу ухиляється.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року подання головного державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про примусовий привід боржника – ОСОБА_2 – задоволено.

Здійснено примусовий привід громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2, до Другого Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 6, каб. 7, до головного державного виконавця Скрябіної А.Я.

Враховуючи викладене, рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. п. 9 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені у Конвенції та Першому протоколі до неї, передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтями 33, 124 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується право вільно залишати території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка досягла шістнадцяти років має право на вільний виїзд за межі України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавчі провадження».

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХII з подальшими змінами, (далі - Закон №1 3857-ХII) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

При виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) державний виконавець може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Верховний Суд України в узагальненнях від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» звернув увагу судів на необхідність з'ясування обставин, при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, щодо наявності ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.

За викладених обставин суд має задовольнити подання Головного державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 18, 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, СУД –

У Х В А Л И В :

Подання Головного державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2 – задовольнити.

Встановити тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2, у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документа до виконання своїх зобов'язань за рішенням суду.

Ухвалу направити для виконання до Державної прикордонної служби України.

Ухвалу направити для відома до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Виконання ухвали здійснюється негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту проголошення ухвали, особам, які не були присутні в судовому засіданні – в той же строк з часу вручення копії цієї ухвали.

Суддя Гуревський В.К.

11.04.2018