Рішення № 73281519, 11.04.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5994/17

2-о/212/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – судді Пустовіта О.Г., при секретарі судового засідання Конограй В.В., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи – приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Територіальна громада в особі Криворізької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення ,-

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона дійсно проживала з ОСОБА_3 однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини, яка відкрилась зі смертю ОСОБА_3, померлого 21.04.1995 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 21 квітня 1995 року помер її цивільний чоловік - ОСОБА_3 з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 1965 року. За спільне з ним сімейне життя їм, як родині, була видана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться на третьому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку, має загальну площу 40,3 кв.м., житлову площу 25,2 кв.м. Згодом, у 1993 році, вказана квартира була ними приватизована та на підставі розпорядження УЖКГ виконкому Криворізької міської ради №С1401 від 15.06.1993 року їм було видано свідоцтво про право власності на житло №С1030 від 12 липня 1993 року. Після чого вона та ОСОБА_3 стали на праві приватної спільної сумісної власності її співвласниками. За життя ОСОБА_3 нікому належну йому 1/2 частину квартири чи іншого майна не заповідав Вважає, що після його смерті вона є єдиною спадкоємицею за законом четвертої черги спадкування, яка прийняла спадщину. З 1965 року по 21.04.1995 року (день смерті ОСОБА_3М.) вони проживали разом ,однією сім'єю, хоча й фактично ми вони не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі. Проживали вони у належній їм квартирі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мусорського, 6/47, де вона і проживаю по сьогоднішній день. З померлим вони були пов'язані сумісним побутом, разом готували їжу, здійснювали господарство по дому та інше, мала з ним сумісний сімейний бюджет, який вони витрачали на придбання продуктів харчування та речей першої необхідності, оплату комунальних послуг, тощо. Звернувшись до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 з питання видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, їй приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що нею не надано документів, що підтверджуються факт родинних стосунків будь-якої черги спадкування за законом. У зв’язку із чим вимушена звернутися до суду із вищевказаною заявою.

Ухвалою від 27.09.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 19.01.2018 року залучено у справі заінтересовану особу – Територіальну громаду в особі Криворізької міської ради.

Заявник в судове засідання не з’явилася, її представник ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Заінтересована особа – приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою в якій проти задоволення заяви не заперечував та просив справу слухати у його відсутність.

Заінтересована особа - Територіальна громада в особі Криворізької міської ради, інтереси якої представляє виконком Покровської районної в місті ради до суду звернулись із клопотанням про розгляд справи у відсутність їх представника, проти позову не заперечували.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім'єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п'ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім'єю.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику: у і справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 не викликають жодного сумніву в своїй правдивості і підтверджуються особистими документами заявника та зібраними в матеріалах справи доказами, тому вона правомірно просить встановити факт, що має юридичне значення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 293,294,315,319 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3, померлим 21.04.1995 року, не менше п’яти років і до дня його смерті.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 11 квітня 2018 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт