Постанова № 73281047, 10.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/8157/17

Провадження № 22-ц/772/691/2018

Категорія: 43

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 рокуСправа № 127/8157/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Берегового О.Ю.,

суддів Сала Т.Б., Кучевського П.В.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2018 року ухваленого в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного підприємства "Мешканець", про встановлення порядку користування квартирою та зміну договору найму,

встановив:

Позивачі звернулись до Вінницького міського суду Вінницької області з зазначеним позовом в обґрунтування якого зазначили, що ОСОБА_4 з 06 серпня 1994 року до 11 січня 2017 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3

В період шлюбу 30 жовтня 1998 року у них народилася донька ОСОБА_5, яка досягла повноліття.

На початку 2004 року на ім'я відповідача ОСОБА_3 на сім'ю із трьох осіб було видано ордер на зайняття трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв.м. Їх сім'я з малолітньою на той час донькою зареєстровані та проживають в спірній квартирі з 20 липня 2004 року. Іншого житла немає.

Розпорядженням № 1788 Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 24 грудня 2004 року квартира АДРЕСА_2 передана у приватну власність ОСОБА_3 24 грудня 2004 року видано свідоцтво на право власності на житло на підставі вищезазначеного розпорядження, в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_1 приватизована з ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_3

Рішенням Вінницького міського суду від 15 грудня 2016 року визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 24 грудня 2004 року № 1178 «Про приватизацію державного житлового фонду», щодо безоплатної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 та скасовано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, видане 24 грудня 2004 року Вінницькою районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 березня 2017 року реєстрація права власності на спірну квартиру відсутня. Згідно свідоцтва про право власності від 02 серпня 2004 року 45-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_8 переданий у комунальну власність територіальній громаді с. Агрономічного. Обслуговування даного житлового будинку передано в ПП «Мешканець», оскільки відповідно постанови Верховної Ради України від 13 травня 2015 року «Про зміну і встановлення меж м. Вінниці і Вінницького району» включено у межу міста Вінниці територію Агрономічної сільської ради, зокрема вулицю Академічна.

Загальна площа квартири становить 66,8 кв.м. До складу квартири входить: 3 кімнати площею: 12,3 кв.м., 19,2 кв.м., 8,0 кв.м.; кухня 8,5 кв.м., коридор - 11,1 кв.м., ванна кімната 2,6 кв.м., вбиральня - 1,4 кв.м., вбудоване приміщення площею 1,6 кв.м., балкон площею 0,8 кв.м. та лоджія 1,3 кв.м.

Рішенням Вінницького районного суду від 11 січня 2017 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано, але сторони залишилися мешкати в одній квартирі.

Між ними виникають непорозуміння щодо порядку користування квартирою, крім того, ОСОБА_3 категорично заперечує проти приватизації житла та заперечує право позивача з донькою користуватися житлом, у зв'язку з цим позивачі звернулися до виконкому Агрономічної сільської ради із заявою про зміну умов договору найму, відповіді не отримали, а тому вимушені були звернутися до суду.

Зважаючи на викладене, з урахуванням зміни позовних вимог, позивачі просили виділити в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кімнати площею 8,0 кв.м., 19,2 кв.м. та балкон площею 0,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_4 з можливістю виділення окремого особового рахунку, ОСОБА_3 кімнату площею 12,3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_5, підсобні приміщення: кухня площею 8,5 кв.м., коридор площею 11,1 кв.м., ванна кімната площею 2,6 кв.м., вбиральна площею 1,4 кв.м., вбудоване приміщення площею 1,6 кв.м., лоджію площею 1,3 кв.м. залишити в спільному користуванні; змінити договір найму жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_9 уклавши з ОСОБА_4 договір найму на кімнати площею 8,0 кв.м. та площею 19,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_6, включивши до складу її сім'ї ОСОБА_5

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2018 року позов задоволено частково. Виділено в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кімнати площею 8,0 кв.м., 19,2 кв.м. та балкон площею 0,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_7 з можливістю виділення окремого особового рахунку. Виділено в користування ОСОБА_3 кімнату площею 12,3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_7. Підсобні приміщення: кухню площею 8,5 кв.м., коридор площею 11,1 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1,4 кв.м., вбудоване приміщення площею 1,6 кв.м., лоджію площею 1,3 кв.м., залишено в спільному користуванні. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Рішення місцевого суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що вселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до спірної квартири відбувалося на підставі ордеру, виданого на ім'я відповідача ОСОБА_3, при цьому між ними склалися конфліктні відносини щодо порядку користування нею, яка підлягає вирішенню в судовому порядку.

Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині задоволення позову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просив оскаржуване рішення в цій частині скасувати ухваливши нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали а не отримали спірну квартиру, а тому вона є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає розподілу між ними в порядку ст. 370 ЦК України.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2018 року в частині відмови в задоволенні позову учасниками справи не оскаржується, а тому, у відповідності до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 на підставі ч.2 ст.369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна підлягає задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з 06 серня 1994 року до 11 січня 2017 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3

В період шлюбу, 30 жовтня 1998 року, у них народилася донька ОСОБА_5, яка досягла повноліття.

На початку 2004 року на ім'я відповідача ОСОБА_3 на сім'ю із трьох осіб було видано ордер на зайняття трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв.м. Їх сім'я з малолітньою на той час донькою зареєстровані та проживають в спірній квартирі з 20 липня 2004 року. Іншого житла немає.

Розпорядженням № 1788 Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 24 грудня 2004 року квартира АДРЕСА_2 передана у приватну власність ОСОБА_3 24 грудня 2004 року видано свідоцтво на право власності на житло на підставі вищезазначеного розпорядження, в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_1 приватизована з ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_3

Рішенням Вінницького міського суду від 15 грудня 2016 року визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 24 грудня 2004 року № 1178 «Про приватизацію державного житлового фонду», щодо безоплатної передачі у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3 та скасовано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1, видане 24 грудня 2004 року Вінницькою районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 березня 2017 року реєстрація права власності на спірну квартиру відсутня. Згідно свідоцтва про право власності від 02 серпня 2004 року 45-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_8 переданий у комунальну власність територіальній громаді с. Агрономічного. Обслуговування даного житлового будинку передано в ПП «Мешканець», оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 травня 2015 року «Про зміну і встановлення меж м. Вінниці і Вінницького району» включено у межу міста Вінниці територію Агрономічної сільської ради, зокрема вулицю Академічна.

Загальна площа квартири становить 66,8 кв.м. До складу квартири входить: 3 кімнати площею: 12,3 кв.м., 19,2 кв.м., 8,0 кв.м.; кухня 8,5 кв.м., коридор - 11,1 кв.м., ванна кімната 2,6 кв.м., вбиральня - 1,4 кв.м., вбудоване приміщення площею 1,6 кв.м., балкон площею 0,8 кв.м. та лоджія 1,3 кв.м.

Рішенням Вінницького районного суду від 11 січня 2017 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно довідки про склад сім'ї № 13 від 06 квітня 2017 року у зазначеній квартирі зареєстровані троє осіб - позивачі та відповідач.

Згідно ч.1 ст.61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

За змістом ст.63 ЖК УРСР предметом договору найму житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до ст.64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

За таких обставин, позивачі, як такі, що перестала бути членом сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, є такими, що не втратили право користування та проживання у АДРЕСА_10 та залишаються наймачами даного житлового приміщення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЖК УРСР член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року роз'яснено судам, що в силу ст.104 ЖК (5464-10) суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Загальна площа спірної квартири становить 66,8 кв.м. До складу квартири входить: 3 кімнати площею: 12,3 кв.м., 19,2 кв.м., 8,0 кв.м.; кухня 8,5 кв.м., коридор - 11,1 кв.м., ванна кімната 2,6 кв.м., вбиральня - 1,4 кв.м., вбудоване приміщення площею 1,6 кв.м., балкон площею 0,8 кв.м. та лоджія 1,3 кв.м.

Таким чином, частка кожного із наймачів спірної квартири становить 22,27 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не запропоновано будь-якого варіанту встановлення порядку користування квартирою.

При запропонованому позивачем варіанті користування спірним житловим приміщенням доступ до виділених кімнат є окремим, розмір часток наймачів квартири не призведе до порушення прав кожного з них, штучного погіршення їх житлових умов та не викличе необхідність постановки їх на облік, як таких, що потребують поліпшення житлових умов.

Таким чином, виходячи із загальної житлової площі вказаної квартири, розташування кімнат, розміру кожної жилої кімнати, кількості осіб, що зареєстровані та проживають у квартирі, з урахуванням того факту, що вселення у спірну квартиру відбувалось на підставі ордеру, виданого на ім'я відповідача ОСОБА_3 на сім'ю із трьох осіб, розміру жилої площі, що припадає на одну особу, наявність конфліктної ситуації, яка склалась між сторонами, а також порядок користування квартирою, який вже склався між сторонами, висновок місцевого суду, щодо виділення в користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кімнати площею 8,0 кв.м., 19,2 кв.м. та балкон площею 0,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_7 з можливістю виділення окремого особового рахунку, виділення в користування ОСОБА_3 кімнату площею 12,3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_7, залишення підсобних приміщень: кухню площею 8,5 кв.м., коридор площею 11,1 кв.м., ванну кімнату площею 2,6 кв.м., вбиральню площею 1,4 кв.м., вбудоване приміщення площею 1,6 кв.м., лоджію площею 1,3 кв.м. в спільному користуванні, відповідає нормам закону.

Доводи скаржника відносно того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали, а не отримали спірну квартиру, в зв'язку з чим вона є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає розподілу між ними в порядку ст. 370 ЦК України на увагу не заслуговують, оскільки, відповідно до свідоцтва про право власності від 02 серпня 2004 року 45-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_8 переданий у комунальну власність територіальній громаді с. Агрономічного, обслуговування даного житлового будинку передано в ПП «Мешканець», так як відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 травня 2015 року «Про зміну і встановлення меж м. Вінниці і Вінницького району» включено у межу міста Вінниці територію Агрономічної сільської ради, зокрема вулицю Академічна.

Таким чином, спірна квартира не перебуває у приватній власності, відповідно не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а відтак спірні правовідносини регулюються саме ст. ст. 103, 104 ЖК УРСР.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: О.Ю. Береговий